ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" вересня 2012 р. Справа № 5017/1568/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Таран С.В.,
суддів Поліщук Л.В., Туренко В.Б.
(Склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №693 від 19.09.2012р.)
при секретарі судового засідання: Альошиній Г.М.
за участю представників сторін:
від позивача -Трофимчук О.В., довіреність б/н від 11.05.2012р.;
від відповідача - Гудима І.Б., довіреність б/н від 15.11.2011р.;
директор Балаян В.М., протокол б/н від 01.07.2011р.;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут"
на рішення господарського суду Одеської області від 20.07.2012р.
у справі №5017/1568/2012
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Промстрой-Прогрес"
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут"
про стягнення 457 400 грн.
ВСТАНОВИВ:
У травні 2012р. товариство з обмеженою відповідальністю "Промстрой-Прогрес" звернулось з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут" про стягнення з останнього на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промстрой-Прогрес" грошових коштів у сумі 457 400 грн., з яких: 53 200 грн. - за договором позики №ВФП-14/03/11-3 від 14.03.2011р.; 31 200 грн. - за договором позики №ВФП-05/04/11-2 від 05.04.2011р.; 1 000 грн. - за договором позики №ВФП -10/05/11 від 10.05.2011р.; 9 000 грн. - за договором позики №ВФП -01/06/11 від 01.06.2011р.; 28 500 грн. - за договором позики №ВФП- 23/06/11 від 23.06.2011р.; 324 500 грн. - за договором позики №ВФП -13/07/11 від 13.07.2011р.; 9 000 грн. - за договором позики №ВФП -01/09/11 від 01.09.2011р.; 1 000 грн. - за договором позики №ВФП -29/09/11 від 29.09.2011р. (том І а.с. 2-7). Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе договірних зобов'язань.
Рішенням господарського суду Одеської області від 20.07.2012р. у справі №5017/1568/2012 (суддя Малярчук І.А.) позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промстрой-Прогрес" 457 400 грн. поворотно-фінансової допомоги (том ІІ а.с. 36-43).
Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю „Добробут" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 20.07.2012р. у справі №5017/1568/2012 скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (том ІІ а.с. 52-55).
Позивач проти задоволення апеляційної скарги висловив заперечення (том ІІ а.с. 59-61).
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач перерахував на рахунок №26007030086162 відкритий у ПАТ „ВТБ Банк" м. Києва на ім'я ТОВ „Добробут" кошти на загальну суму 457400 грн. згідно платіжних доручень №270 від 14.03.2011р. на суму 200 грн., №308 від 16.03.2011р. на суму 15 000 грн., №367 від 22.03.2011р. на суму 8 000 грн., №427 від 29.03.2011р. на суму 30 000 грн., №489 від 05.04.2011р. на суму 8 000 грн., №490 від 06.04.2011р. на суму 200 грн., №546 від 13.04.2011р. на суму 23 000 грн., №716 від 10.05.2011р. на суму 1 000 грн., №908 від 01.06.2011р. на суму 9 000 грн., №1093 від 23.06.2011р. на суму 28 500 грн., №1220 від 13.07.2011р. на суму 100 000 грн., №1297 від 21.07.2010р. на суму 70 500 грн., №1131 від 05.08.2011 р. на суму 154000грн., №161 від 01.09.2011р. на суму 9 000 грн., №365 від 29.09.2011р. на суму 500 грн., №457 від 12.10.2011р. на суму 500 грн. (том І а.с.11-22, 26-28, 89, том ІІ а.с.10).
В рядку «призначення платежу»ТОВ"Промстрой-Прогрес" було зазначено підставу перерахування коштів як поворотно-фінансову допомогу за договором ВФП-14/03/11-3 від 14.03.2011 р. (платіжні доручення №270 від 14.03.2011р., №308 від 16.03.2011р., №367 від 22.03.2011р., №427 від 29.03.2011р.) за договором ВФП-05/04/11-2 від 05.04.2011 р. (платіжні доручення №489 від 05.04.2011р, №490 від 06.04.2011р., №546 від 13.04.2011р.), за договором ВФП-10/05/11 від 10.05.2011 р. (платіжне доручення №716 від 10.05.2011р.), за договором ВФП-01/06/11 від 01.06.2011 р. (платіжне доручення №908 від 01.06.2011р.), за договором ВФП-23/06/11 від 23.06.2011 р. (платіжне доручення №1093 від 23.06.2011р.), за договором ВФП-13/07/11 від 13.07.2011 р. (платіжні доручення №1220 від 13.07.2011р, №1297 від 21.07.2010р., №1131 від 1.08.2011 р.), за договором ВФП-01/09/11-2 від 01.09.2011 р. (платіжне доручення №161 від 01.09.2011р.), за договором ВФП-19/09/11 від 29.09.2011 р. (платіжні доручення №365 від 29.09.2011р., №457 від 12.10.2011р.).
За твердженням позивача зазначені кошти були перераховані відповідачеві на виконання укладених між сторонами договорів позики ВФП-14/03/11-3 від 14.03.2011 р, ВФП-05/04/11-2 від 05.04.2011 р., ВФП-10/05/11 від 10.05.2011 р., ВФП-01/06/11 від 01.06.2011 р., ВФП-23/06/11 від 23.06.2011 р., ВФП-13/07/11 від 13.07.2011 р., ВФП-01/09/11-2 від 01.09.2011 р., ВФП-19/09/11 від 29.09.2011 р., які були втрачені.
Відповідач факт укладення вказаних договорів заперечує.
Листом №64 від 13.04.2012р. ТОВ „Промстрой-прогрес" звернулось до ТОВ „Добробут" з проханням відновити втрачені договори позики, а у випадку відмови виготовлення та передачі їх -повернути грошові кошти в сумі 602900 грн. на рахунок позивача протягом 7 днів з моменту отримання зазначеного листа (том І а.с.29). Даний лист було надіслано відповідачеві рекомендованою кореспонденцією 17.04.2012р. (том І а.с.30).
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з укладеності між сторонами договорів позики, умови яких по поверненню поворотно-фінансової допомоги відповідачем не були своєчасно виконані.
Проте з таким висновком погодитись не можна з огляду на наступне.
Згідно визначення, наведеного у статті 14.1.257 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
У відповідності до положень статті 1046 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до правил статті 1049 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Отже, з положення закону вбачається, що договір позики є реальним договором, який вважається укладеним лише з моменту передання грошей (інших речей) позикодавцем позичальникові. Це відповідає особливостям реальних договорів, що прямо передбачено частиною другою статті 640 Цивільного кодексу України. При цьому проста письмова форма обов'язкова для договору позики тільки у випадках, коли позикодавець (кредитор) -юридична особа, а також в випадках, якщо сума договору позики перевищує встановлений законом розмір.
Верховний Суд України в ухвалі від 17.01.2007 р. у справі №6-22218св06 зазначив, що досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
В матеріалах справи відсутні та на вимогу суду сторонами не подані ні оригінали, ні завірені належним чином копії договорів позики.
Без аналізу змісту умов зазначених договорів позики відсутня об'єктивна можливість визначення, зокрема, строку настання виконання зобов'язань за такими договорами, дотримання або недотримання всіх істотних умов договору, дослідження наявності чи відсутності повноважень у особи, яка підписала договори позики, в тому числі датовані після зміни у липні місяці 2011р. керівника товариства відповідача тощо.
Зазначення позивачем в складених ним же платіжних дорученнях призначення платежу як поворотної фінансової допомоги не є беззаперечним свідченням існування договорів позики №ВФП-14/03/11-3 від 14.03.2011р.; №ВФП-05/04/11-2 від 05.04.2011р.; №ВФП-10/05/11 від 10.05.2011р.; №ВФП-01/06/11 від 01.06.2011р.; №ВФП-23/06/11 від 23.06.2011р.; №ВФП-13/07/11 від 13.07.2011р.; №ВФП-01/09/11 від 01.09.2011р.; №ВФП-29/09/11 від 29.09.2011р. Наявність таких платіжних доручень є лише доказом отримання відповідачем коштів. Прийняття ж рішення зборами учасників ТОВ «Промстрой-Прогрес», оформленого протоколом від 12.01.2011р., підтверджує тільки намір товариства позивача надати відповідачеві безвідсоткову позику, проте безумовно не є доказом укладення таких договорів.
Звертає на себе увагу і той факт, що строк виконання зобов'язання за наявними в матеріалах справи договорами позики, укладеними між сторонами у 2010р., не настав (том І а.с. 67,72), водночас позивач стверджує, що за договорами позики, укладеними між сторонами у 2011р., такий строк вже сплив.
Відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи договорів позики у місцевого господарського суду були відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення 53200 грн.- за договором позики №ВФП-14/03/11-3 від 14.03.2011р.; 31 200 грн. - за договором позики №ВФП-05/04/11-2 від 05.04.2011р.; 1 000 грн. - за договором позики №ВФП -10/05/11 від 10.05.2011р.; 9 000 грн. - за договором позики №ВФП -01/06/11 від 01.06.2011р.; 28 500 грн. - за договором позики №ВФП -23/06/11 від 23.06.2011р.; 324 500 грн. - за договором позики №ВФП -13/07/11 від 13.07.2011р.; 9 000 грн. - за договором позики №ВФП -01/09/11 від 01.09.2011р.; 1 000 грн. - за договором позики №ВФП -29/09/11 від 29.09.2011р.- на загальну суму 457400 грн.
У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Оскаржуване судове рішення господарського суду Одеської області від 20.07.2012р. не відповідає цим вимогам з огляду на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та підлягає скасуванню.
Слід зазначити, що відмова в задоволенні позовних вимог про стягнення 457400 грн., що були отримані, за твердженням позивача, за вказаними договорами позики, не позбавляє останнього права звернутись до ТОВ «Добробут»з позовом про стягнення 457400 грн., отриманих без достатньої правової підстави згідно глави 83 Цивільного кодексу України, положення якої застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 Цивільного кодексу України).
Судові витрати у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут" задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 20.07.2012р. у справі №5017/1568/2012 скасувати.
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Промстрой-Прогрес" на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут" 4 574 грн. за апеляційне провадження.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст складено та підписано 21.09.2012р.
Головуючий суддя Таран С.В.
Суддя Поліщук Л.В.
Суддя Туренко В.Б.
Судове рішення № 26086008, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 20.09.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5017/1568/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: