Постанова № 26085142, 19.09.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2012 р. Справа № 5019/2779/11

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 р. у справі № 5019/2779/11 господарського суду Рівненської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ"

до проПриватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер"; Приватного підприємства, що повністю належить іноземному інвестору, "Овас-Цукор" стягнення 21 230 317,11 грн. за участю представників:

ТОВ "Агро ХХІ" -Петруня А.В., Шевчук В.С.;

ПАТ "АК "Сатер" -Лазько С.В.;

ПП, що повністю належить іноземному інвестору, "Овас-Цукор" -не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом та просило суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, стягнути з відповідача -Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер" 25 969 812,19 грн., стягнути з відповідача -Приватного підприємства, що повністю належить іноземному інвестору, "Овас-Цукор" 500 000,00 грн. в рахунок відшкодування збитків, заподіяних порушенням зобов'язання в частині виконання передбачених договором № 101 від 01.02.2011 р. робіт.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у зв'язку з невиконанням відповідачем повного комплексу робіт з переводу ТЕЦ цукрового заводу на тверде паливо позивачеві спричинені збитки, що полягають у різниці між вартістю придбаного природного газу, спожитого цукровим заводом з 14.09.2011 р. по 31.11.2011 р., та вартістю вугілля, яке закупив би позивач, якби відповідач -ПАТ "АК "Сатер" виконав передбачені договором обов'язки. При цьому, позивач просить стягнути з ПП, що повністю належить іноземному інвестору, "Овас-Цукор" 500 000,00 грн., у зв'язку з укладенням договору поруки № 101/01/02/11/П від 01.02.2011 р. (т.1 а.с.2-10, 179-183).

Відповідач у справі - ПАТ "АК "Сатер" у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на виконання ним робіт належним чином у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства. Крім того, відповідач вказує на те, що умовами договору строк виконання робіт не встановлений (т.1 а.с.208-210).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.01.2012 р. позов задоволено повністю (т.1 а.с.253-258).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- відповідач виконав передбачені договором роботи не у повному обсязі, а саме: не перевів ТЕЦ цукрового заводу на тверде паливо та не виконав, зокрема, роботи по комплектації, пуску та налагодженню обладнання; не забезпечив введення обладнання в експлуатацію;

- у зв'язку з цим, позивач поніс збитки у вигляді додаткових витрат на природний газ, який повинен був замовляти замість вугілля;

- різниця між вартістю використаного природного газу та вартістю вугілля перерахована позивачем і є збитками, які мають бути відшкодовані на підставі ст. 22 ЦК України, ст. ст. 224, 225, 226 ГК України.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 р. рішення господарського суду Рівненської області від 17.01.2012 р. скасовано. Прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову (т.2 а.с.58-65).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що:

- договір не передбачав виконання повного комплексу робіт саме відповідачем -ПАТ "АК "Сатер";

- роботи, передбачені договором, ПАТ "АК "Сатер" виконав повністю;

- позивачем не доведено наявності у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення, які є необхідними для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права (т.2 а.с.70-74).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

01.02.2011 р. між ВАТ "Акціонерна компанія "Сатер" (правонаступником якого є відповідач у справі) та ТОВ "Агро ХХІ" укладено договір № 101, за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає на себе виконання комплексу робіт по переводу ТЕЦ цукрового заводу на тверде паливо, включаючи роботи по комплектації, пуску та налагодженню обладнання.

Судами правильно визначено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно п. 4 додаткової угоди, за виконання робіт, передбачених цим договором, замовник сплачує підряднику 6 785 000,00 грн.

Додатком № 3 до договору сторонами визначено перелік спеціальних монтажних та пусконалагоджувальних робіт по реконструкції ТЕЦ: пусконалагоджувальні роботи парового котла, допоміжного обладнання, вуглеподачі та шлаковидалення -термін виконання: до 31.08.2011 р. включно; спеціальні монтажні та пусконалагоджувальні роботи по електротехнічному обладнанню -термін виконання: до 31.08.2011 р. включно; спеціальні монтажні та пусконалагоджувальні роботи по паровій турбіні -термін виконання: до 31.08.2011 р. включно; спеціальні монтажні та пусконалагоджувальні роботи систем автоматики -термін виконання: до 31.08.2011 р. включно.

Додатком № 6 до договору сторони узгодили Графік завершального етапу будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт по реконструкції ТЕЦ ПП "ОВАС" з встановлення парового котла та турбоагрегату потужністю 6 МВт в с. Бабин Гощанського р-ну Рівненської області, який складається з: 1) загально-будівельні роботи, 2) паровий котел та допоміжне обладнання 3) механічна частина турбоагрегату; 4) електротехнічна частина; 5) автоматизація, контроль, сигналізація, захист.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору.

Так, позивач зазначає, що відповідач не повністю виконав роботи, передбачені договором, а саме: фактично не завершено виконання робіт 2, 3, 4 та 5 підетапів завершального етапу, передбачених додатком № 6 до договору.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не виконано: позицію 10 додатку № 6 до договору: повузлове випробування всіх систем котла та допоміжного обладнання. Термін виконання: липень 2011 року. Позицію 12 додатку № 6 до договору: випробування та пусконалагоджувальні роботи під навантаженням. Термін виконання: серпень 2011 року. Позицію 18 додатку № 6 до договору: випробування під навантаженням. Термін виконання: серпень 2011 року. Позицію 22 додатку № 6 до договору: монтаж пускової апаратури, силових та контрольних кабелів. Термін виконання: липень 2011 року. Позицію 23 додатку № 6 до договору: випробування під навантаженням. Термін виконання: серпень 2011 року. Позицію 24 додатку № 6 до договору: монтаж систем автоматизації котла, включаючи вуглеподачу і шлаковидалення. Термін виконання: травень-червень 2011 року. Позицію 25 додатку № 6 до договору: комплектація систем автоматизації, захисту та контролю. Термін виконання: травень 2011 року. Позицію 26 додатку № 6 до договору: монтаж систем контролю та автоматизації турбоагрегату. Термін виконання: червень 2011 року. Позицію 27 додатку № 6 до договору: випробування під навантаженням. Термін виконання: серпень 2011 року.

Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що станом на 07.12.2011 р. відповідач не перевів ТЕЦ цукрового заводу на тверде паливо та не виконав, зокрема, роботи по комплектації, пуску та налагодженню обладнання; не забезпечив введення обладнання в експлуатацію.

Зважаючи на вказані обставини, позивач поніс збитки у вигляді додаткових витрат, оскільки у випадку проведення комплексу робіт по переводу ТЕЦ цукрового заводу на тверде паливо в строки, передбачені договором, а саме: до 31.08.2011 р., ТОВ "Агро XXI" припинило б закупівлю природного газу та почало використання більш дешевого за газ вугілля для забезпечення роботи цукрового заводу. З метою придбання газу для забезпечення безперебійної роботи цукрового заводу ТОВ "Агро XXI" змушене було укласти наступні договори: договір поставки природного газу № 06/11-488 від 09.08.2011 р.; договір на постачання природного газу № 30-ГП/11 від 28.09.2011 р.; договір на постачання природного газу № 30-171/11 від 30.09.2011 р. та додаткова угода до нього.

Загальна сума перерахованих грошових коштів за договором № 06/11-488 від 28.08.2011 р., договором № 30-ГП/11 від 28.09.2011 р. та договором № 30-ГП/11 від 30.09.2011 р. становить: 3 883 724,13 грн. + 3 793 598,68 грн. + 31 078 662,09 грн. = 38 755 984,90 грн.

При цьому, судом встановлено, що для забезпечення безперебійної роботи цукрового заводу з 14.09.2011 р. по 31.12.2011 р. необхідно було б закупити 13 210.0384 тон вугілля, загальною вартістю 12 286 172,712 грн.

Таким чином, різниця між вартістю придбаного природного газу, спожитого цукровим заводом з 14.09.2011 р. до 31.12.2011 р., та вартістю вугілля, яке закупило б ТОВ "Агро XXI" для забезпечення діяльності цукрового заводу, якби відповідач-1 завершив передбачені договором роботи, становить 26 469 812,188 грн. Відповідна сума є сумою збитків, понесених позивачем станом на 11.01.2012 року у зв'язку з невиконанням відповідачем-1 умов договору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт факт заподіяння відповідачем-1 збитків доведений належними доказами.

Проте, суд апеляційної інстанції правомірно скасував рішення суду першої інстанції та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Так, судом першої інстанції не враховано, що укладеним між сторонами договором не було передбачено покладення на відповідача-1 виконання повного комплексу робіт, які б забезпечили переведення ТЕЦ на тверде паливо.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на невизначення сторонами у договорі граничного терміну виконання робіт, про що вказано судом апеляційної інстанції.

Разом з цим, задовольняючи в повному обсязі вимогу позивача, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що визначення позивачем загальної суми, сплаченої ним за газ у певний період, не доводить факту, що саме ця кількість газу використана ним виключно з вини відповідача-1.

Також, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позивача суперечить наступним нормам матеріального права.

Так, в силу ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. 224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка

заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Враховуючи встановлення судом апеляційної інстанції факту відсутності у діях відповідача всіх елементів, необхідних для настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків, а саме: вини, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, ним зроблено правильний висновок про відмову у задоволенні вимог позивача.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів, між тим, відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, підстави для зміни чи скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 р. відсутні.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 р. у справі № 5019/2779/11 господарського суду Рівненської області залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" -без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Палій В.М.