Постанова № 26085105, 20.09.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2012 р. Справа № 5017/443/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б.

судді: Бакуліна С.В., Мачульський Г.М.

розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 05.07.2012р.у справі господарського суду№5017/443/2012 Одеської областіза позовомприватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо"до 1) державного підприємства "Одеська залізниця" 2) публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"про за участю представників сторін: позивача - відповідача 1 - відповідача 2 - стягнення 9 180,00грн. не з'явився пр. Баштановий В.Б. - дов. №19 від 03.01.12р. пр. Шиян Є.І. -дов. б/н від 20.01.12р. Розпорядженням №03.08-05/853 від 18.09.2012 змінено склад колегії суддів у справі №5017/443/2012, призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф., утворено колегію суддів у складі: головуючий суддя Данилова Т.Б., судді Бакуліна С.В., Мачульський Г.М.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2012 року приватне акціонерне товариство "Вінницяоблпаливо" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Одеська залізниця" та публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" про стягнення 9 180,00грн. вартості недостачі вугілля, що перевозилося у напіввагонах №66691569, №67895789 по залізничній накладній №46313623.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.04.2012р. (суддя Брагіна Я.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2012р. ( головуючий суддя Журавльов О.О., судді Михайлов М.В., Ярош А.І.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з державного підприємства "Одеська залізниця" 2 360,02 грн. вартості нестачі вантажу, 413,77грн. судового збору, стягнуто з публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" 4 590,00грн. вартості нестачі вантажу, 804,75 грн. судового збору, в частині стягнення 2 229,68грн. відмовлено.

Судові рішення вмотивовані положеннями ст.110, 111, 113, 114 Статуту залізниць України, актом загальної форми №7753 від 29.10.2011р., комерційними актами АА №040292/50/3, АА №040293/51/4 від 29.10.2011р., а також тим, що відповідно до накладної №46313623 завантаження вантажу проводилось засобами вантажовідправника -публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", який не виконав вимоги щодо ущільнення та розрівнення вантажу, що свідчить про те, що нестача вантажу відбулась у тому числі з його вини.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, публічне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення і постанову по справі, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог до публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" відмовити.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 03.09.2010р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Тера" укладено договір поставки №1-1, за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Тера" зобов'язалося передати у власність позивача вугільну продукцію, а останній зобов'язався прийняти та оплатити її вартість. Згідно пункту 2.3 договору поставки №1-1 від 03.09.2010р. вугілля поставляється партіями, залізничним транспортом в справних напіввагонах насипом. Відповідно до рахунку №49 від 27.10.2011р. позивачем було проведено оплату за поставку вугілля згідно договору №1-1 від 03.09.2010р. у сумі 280 000,00грн., вартість 1 тони вугілля складає 850,00грн.

Окрім того, судами встановлено, що 27.10.2011р. публічне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" відправило зі станції відправлення Богуславської Придніпровської залізниці на станцію Крижопіль Одеської залізниці на підставі залізничної накладної №46313623 вугілля кам'яне марки Г-газ. ДГР 0-200 у вагонах №66691569 вагою 91 400кг., зокрема, тара 22 400кг, нетто 69 000кг та №67895789 вагою 94 000кг., зокрема, тара 23 000кг, нетто 71 000кг

Під час прибуття вагону на станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці, 29.10.2011р., здійснено комісійне зважування вагонів №66691569 та №67895789, виявлено недостачу вантажу та складено акт загальної форми №7753.

Судами також встановлено, що під час переважування зазначених вагонів, у вагоні №66691569 виявлено 6 500кг нестачі вугілля, про що зафіксовано у комерційному акті АА №040292/50/3 від 29.10.2011р., відповідно до якого, у вагоні №66691569 дійсна вага вугілля склала 84 900кг. (62 500кг. -нетто та 22 400кг. -тара), у вагоні №67895789 виявлено 5 700кг нестачі вугілля, про що зафіксовано у комерційному акті АА №040293/51/4 від 29.10.2011р., відповідно до якого, у вагоні №67895789 дійсна вага вугілля склала 88 300кг. (65 300кг. -нетто та 23 000кг. -тара)

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що вагони №66691569 та №67895789 в технічному відношенні справні, люки щільно закриті, течі вантажу не має.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходили з наступного.

Відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення.

Згідно ч.1 ст. 918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 3 ст. 32 Статуту встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Відповідно до вимог ч.3 ст.27 Статуту, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів. У разі невиконання цих вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли із цієї причини несе відправник.

Пунктами 5,6 Правил перевезення у вагонах відкритого типу, встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вугілля у спірні вагони завантажувалось засобами відправника, маса вантажу теж визначалась відправником без участі залізниці, а отже нерівномірність навантаження може свідчити про можливе недовантаження вугілля у вагони, але і не виключає втрату вантажу під час перевезення вугілля залізницею.

Водночас згідно ст.110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Статтею 111 Статуту встановлено, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, зокрема, коли: вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що вантаж у спірних вагонах прибув на станцію Павлоград-1 у справних вагонах, але з ознаками втрати вантажу, про що свідчать акт загальної форми та комерційні акти.

Згідно ст. ст. 113, 114 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у випадках, передбачених статтею 129 Статуту залізниць України.

Судами встановлено, що вантаж в порушення Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. №542 не був ущільнений, хоча в пункті 5 вказаних правил встановлюється, що поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до накладної №46313623, акту загальної форми №7753 від 29.10.2011р., комерційних актів АА №040292/50/3 та АА №040293/51/4 від 29.10.2011р вантажовідправником та залізницею не було вжито заходів щодо збереження вантажу під час його перевезення, з чого суди дійшли висновку про наявність вини як вантажовідправника так і залізниці у недостачі вантажу в рівних частинах.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли підставного висновку, що нестача вантажу відбулася як з вини публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", так із вини державного підприємства "Одеська залізниця" оскільки останнім не було доведено належними та допустимими доказами, що нестача виникла не з його вини.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2012р. у справі №5017/443/2012 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий Т. Данилова

Судді С. Бакуліна

Г. Мачульський