Ухвала суду № 26079485, 21.09.2012, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 10-737/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-737/12 Головуючий 1 інст. Рибалко Н.І.

Категорія ст.236-8 КПК України Доповідач 2 інст. Дадашева С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі

головуючого Симонця О.І.,

суддів Дадашевої С.В., Смолки Н.О.,

за участю прокурора Бреславського О.В.,

адвоката ОСОБА_2

розглянула в м.Запоріжжя у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 29 серпня 2012 року, якою

залишена без задоволення скарга ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Запорізькій області від 26 липня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Відповідно до постанови суду, старшим слідчим з ОВС СУ ДПС у Запорізькій області 26 липня 2012 року порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, та зазначено, що ОСОБА_3 в період часу з 27 січня 2009 року по 27 квітня 2010 року, обіймаючи посаду генерального директора ВАТ «Завод Львівсільмаш»та з 12 травня 2010 року по 23 квітня 2011 року обіймаючи посаду виконуючого обов'язки генерального директора ВАТ «Завод Львівсільмаш», ухилився від сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 592 112,23 грн., який виник у період з 01 січня 2009 року по 01 травня 2010 року внаслідок того, що підприємством нараховувався податок з доходів фізичних осіб, однак фактично до державного бюджету не сплачувався. В той же час, в.о.генерального директора ВАТ «Завод Львівсільмаш»ОСОБА_3, маючи в розпорядженні достатній обсяг фінансових ресурсів, необхідних для розрахунків з державним бюджетом та погашення суми боргу з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1 592 112,23 грн., в період травня 2010 року, всупереч економічним інтересам держави, маючи намір на несплату податку з доходів фізичних осіб, спрямував грошові кошти в розмірі 4 млн грн на сплату послуг з розробки проекту містобудівної концепції загальною площею 13,4272 га за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 207, згідно з договором №2-12/05-10 від 12 травня 2010 року. Зазначений проект протягом 2010-2012 років не був використаний в оподатковуваних операціях платника податків, спрямованих на отримання прибутку, що фактично свідчить про відсутність зв'язку між операцією з придбання проекту містобудівної концепції з господарською діяльністю ВАТ «Завод Львівсільмаш».

22 серпня 2012 року ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_2, яка діє в його інтересах, звернулися до суду першої інстанції зі скаргою на вищевказану постанову слідчого, в якій просили її скасувати, посилаючись на відсутність у слідчого законного приводу і достатніх підстав для порушення кримінальної справи.

Відмовляючи у задоволенні вказаної скарги, суд, у своїй постанові від 29 серпня 2012 року зазначив про те, що рішення про порушення кримінальної справи відносно в.о.генерального директора ВАТ «Завод Львівсільмаш»ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, прийнято уповноваженою особою, при наявності приводів і підстав, передбачених ст.94 КПК України, законності джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови.

В апеляції адвокат ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, просить вищевказану постанову суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів. Обґрунтовує свої вимоги тим, що висновки суду, викладені в постанові не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вищевказана кримінальна справа слідчим порушена з порушенням вимог ст.ст.94, 97, 98 КПК України - без законних приводів та достатніх підстав. Крім того вказує про відсутність на момент порушення кримінальної справи об'єкту злочину, умислу у ОСОБА_3 на ухилення від сплати податків,а також на те, що сума фактичного ненадходження до бюджету є невизначеною і ґрунтується виключно на припущеннях слідчого.

Заслухавши доповідь судді по справі, ОСОБА_3 (який був присутній у судовому засіданні по справі 18 вересня 2012 року) та адвоката ОСОБА_2, які підтримали апеляцію, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції та вважав, що вищевказана постанова районного суду є законною та обгрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, відповідно до вимог ст.236-8 КПК України, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, з'ясувати: чи були наявними на час порушення справи передбаченні ч.1 ст.94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, щоб вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст.94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст.98 КПК України).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зазначених вимог закону дотримався при розгляді цієї справи.

Висновки суду про те, що у слідчого були приводи і підстави для порушення вищевказаної кримінальної справи, ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні матеріалах дослідчої перевірки.

Відповідно до вказаних матеріалів, рішення про порушення кримінальної справи прийнято уповноваженою особою -старшим слідчим з ОВС СУ ДПС у Запорізькій області; приводом до порушення справи стало безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину, що не суперечить вимогам ст.94 КПК України. Підставами для порушення справи стали данні, що містяться: в поясненнях ОСОБА_3 від 23 липня 2012 року про те, що отримані від ЗВНФ «Рассвет», президентом якого він є, грошові кошти в розмірі 4 млн грн були спрямовані на ВАТ «Рассвет», як сплата за розробку проекту містобудівної концепції, інформація про вказаний проект з владою міста Львів не узгоджувалась, також влада міста не була повідомлена про існування проекту. ВАТ «Рассвет»є материнською компанією, а саме: йому належить контрольний пакет акцій ВАТ «Львівсільмаш», ЗВНФ «Рассвет», ПАТ «ЗДСК», всіма фінансовими потоками вказаних структур у період з 28 листопада 2008 року по 29 квітня 2011 року керував він, як генеральний директор, а з 29 квітня 2011 року - його син ОСОБА_4; в поясненнях головного бухгалтера ПАТ «Рассвет»ОСОБА_5 про те, що фінансовими потоками ВАТ «Рассвет», ЗВНФ «Рассвет», ВАТ «Завод Львівсільмаш»керував ОСОБА_3 в період з 28 листопада 2008 року по 29 квітня 2011 року; в акті №17/22-11/05786134 від 28 березня 2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ВАТ «Завод Львівсільмаш»з питань дотримання вимог законодавства, висновками якого є в т.ч. те, що підприємством допущено несплату до державного бюджету суми податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1 592 112,23 грн. в період з 01 січня 2009 року по 01 травня 2010 року, чим порушено п.п.168.1.5, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року; копія договору №2-12/05-10 на фінансування першого етапу розробки проекту містобудівної концепції від 12 травня 2010 року, укладеного між ВАТ «Рассвет»та ВАТ «Завод Львівсільмаш»; копія договору №1-12/05-10 на розробку проекту містобудівної концепції від 12 травня 2010 року між ВАТ «Рассвет»і ТОВ «БУД ВОРК»; договір цільової поворотної безпроцентної позики №П12-0510 від 12 травня 2010 року укладений між ВАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Рассвет»та ВАТ «Завод Львівсільмаш»та в інших матеріалах, на які послався районний суд в своїй постанові.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що при порушенні кримінальної справи відносно в.о. генерального директора ВАТ «Завод Львівсільмаш»ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, вимоги ст.94 КПК України не порушені.

Колегія суддів вважає, що доводи викладені в апеляції адвоката ОСОБА_2, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки стосуються вирішення питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_3 складу злочину, що на цій стадії процесу до компетенції суду не відноситься.

Порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляцію адвоката ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, залишити без задоволення, а постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 29 серпня 2012 року, якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Запорізькій області від 26 липня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України - без змін.

Головуючий

судді