Ухвала суду № 26079102, 11.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 р.Справа № 2а-773/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської обласної митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2012р. по справі № 2а-773/12/2070

за позовом Приватного підприємства "Полімерізолмаш"

до Харківської обласної митниці ,

Головного управління Державного казначейства України в Харківській області

про скасування рішення та стягнення сум,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Полімерізолмаш" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області (далі по справі - відповідачі), в якому просило суд:

- скасувати рішення Харківської обласної митниці № 807000006/2011/400080/1 про визначення митної вартості товарів від 11.02.2011року;

- стягнути з державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, м.Харків, вул. Бакуліна, буд. 18 на користь Приватного підприємства "Полімерізолмаш", (код ЄДРПОУ 34953051), 61047, м. Харків, вул. Мохначанська, буд. 132 поточний рахунок 260020104942 в АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК", м Київ пр. Перемоги, буд. 107-А, МФО 320984 96745,26 грн. (дев'яносто шість тисяч сімсот сорок п'ять грн. 26 коп.) надмірної митної вартості (визначеної відповідачем оскаржуваним рішенням № 807000006/2011/400080/1 від 11.02.2011 року) імпортованого товару ввіз якого був здійснений у лютому місяці 2011 р. на підставі ВМД №807070006/2011/422230 та інших платежів, в тому числі, митних платежів та податку на додану вартість фактично сплачених позивачем у якості гарантії.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2012 року зазначений позов задоволено .

Скасовано рішення Харківської обласної митниці № 807000006/2011/400080/1 про визначення митної вартості товарів від 11.02.2011 року.

Стягнуто з державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, на користь Приватного підприємства "Полімерізолмаш" 96745.26 грн. (дев'яносто шість тисяч сімсот сорок п'ять гривень 26 копійок) надмірної митної вартості (визначеної відповідачем оскаржуваним рішенням № 807000006/2011/400080/1 від 11.02.2011 року) імпортованого товару ввіз якого був здійснений у лютому місяці 2011 р. на підставі ВМД №807070006/2011/422230 та інших платежів, в тому числі, митних платежів та податку на додану вартість фактично сплачених позивачем у якості гарантії.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем Харківською обласною митницею подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Митного кодексу України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 грудня 2010 року між ПП "Полімерізолмаш" (покупець) та UNITRADE TECHNOLOGY DEVELOPMENT LIMITED (продавець) було укладено міжнародний контракт купівлі-продажу товарів № SL-UK-011210 (а.с. 22-26). Згідно умов контракту, продавець зобов'язується поставляти партії товарів у відповідності до специфікацій, а покупець приймати його та оплачувати.

На виконання контракту № SL-UK-011210 від 01 грудня 2010 року компанія UNITRADE TECHNOLOGY DEVELOPMENT LIMITED продала ПП "Полімерізолмаш" на умовах GIF UA м. Одеса (Інкотермс - 2000) скло у вигляді порошку - ветроза прозора (скляний порошок для кераміки) з вмістом діоксиду кремнію 68,5%: код 155 (товар №1 за ВДМ) поставлена в порт Одеси 02.02.2011 року по інвойсу продавця №UNI10A012 від 08.12.2010 року (а.с. 28-30).

Позивачем подано до Харківської обласної митниці пакет документів 07.02.2011 року, необхідний для визначення митної вартості за першим методом, зокрема: митна декларація № 807070006/2011/421638 від 07.02.2011р.; оригінал та копія облікової картки № 80700/4/11/00797 від 13.01.2011р.; оригінал та копія CMP № A176 від 04.02.2011р.; оригінал та копія № KWCKODSP1016420 від 31.12.2010р.; оригінал та копія invoice № UNI10A012 від 08.12.2010р. на суму 36606,08USD.; оригінал та копія страхового полісу № PYIE201144031608Е00051 від 07.01.2011р.; оригінал та копія контракту № SL-UK 011210 від 01.12.2010р.; оригінал та копія специфікації №1 від 06.12.2010р. до контракту № SL-UK 011210 від 01.12.2010р.; оригінал та копія прас - листа; оригінал сертифікату про походження товару № 08С0805А1894/00389 від 06.01.2011р.; оригінал та копія пакувального листа.; копія експертної декларації; оригінал та копія листа опису товару; оригінал та копія довідки про відсутність за межами України валютних цінностей та майна.

Згідно вантажної митної декларації №807070006/2011/421638 та декларації митної вартості товару №807070006/2011/421638, заявлена митна вартість товару склала 180208,48 грн. за курсом долара США -7,9457 грн., в іноземній валюті - 22 680,00 дол. США (а.с. 19-21).

Харківською обласною митницею 11.02.2011 року в оформленні вантажної митної декларації №807070006/2011/421638 було відмовлено та прийнято рішення про визначення митної вартості товару №807000006/2011/400080/1 від 11.02.2011 р. (а.с. 12-13).

Вказаним рішенням про визначення митної вартості товару №807000006/2011/400080/1 від 11.02.2011 р. митний орган визначив митну вартість товару на основі додавання вартості (обчислена вартість) у сумі 69510,00 дол. США, або на 552305,61 грн., що перевищило митну вартість товару за застосованим підприємством першим (основним) методом на 46830,00 дол. США, або на 372097,13 грн., де розрахунковий податок на додану вартість у сумі 115984,18 грн. перевищив розмір податку, розрахований декларантом на 78140,40 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 259 Митного кодексу України митна вартість товару обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Порядок декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003р. № 1375. Відповідно до зазначеного Порядку заявлена декларантом митна вартість товарів та подані ним відомості щодо її визначення повинні ґрунтуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації.

Статтею 262 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

У відповідності до статті 264 Митного кодексу України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При виникненні потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.

Статтею 265 Митного кодексу України визначено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Колегія суддів зазначає, що у разі неможливості підтвердження декларантом заявленої митної вартості або коли у митного органу виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності поданих ним відомостей, митному органу надано право коригування митної вартості товарів.

Статтею 266 Митного кодексу України визначено методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). У випадку, якщо основний метод при визначенні митної вартості товару не можна використати, застосовується послідовно кожний із зазначених методів.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

У відповідності до ч. 4 ст. 267 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Отже, законом передбачені умови застосування першого методу визначення митної вартості товару і тільки при недотриманні умов, вказаних в п.1,2,3,4. ч.4 ст. 267 МК України митницею може розглядатися питання про послідовне застосування інших методів визначення митної вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при митному оформленні товару застосував саме перший метод визначення митної вартості товарів, що ввезені на митну територію України.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, декларантом були подані всі документи, передбачені пунктами 7, 8 постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", що не заперечується відповідачем.

Пунктом 11 вказаного Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено ціну товару позивача за міжнародним контрактом № SL-UK-011210 (а.с. 22-26), який був імпортований на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного договору.

Харківською обласною митницею на підтвердження висновку про те, що задекларована декларантом ПП "Полімерізолмаш" митна вартість товару значно нижче у порівнянні з вартістю аналогічних товарів, які експортувалися до України в найближчий час до часу експорту оцінюваного товару надано до матеріалів справи копію витягу з бази даних ЄАІС ДМСУ (а.с. 114-116).

Наданий витяг свідчить, що приклади митного оформлення аналогічних товарів стосуються скляного фріту (кристалічні гранули на основі сумішей оксидів металів) для покриття кераміки: стекольний фріт, ветроза виробник Ferro Spain S.A. Іспанія, тоді як позивач заявляв для митного оформлення скло у вигляді порошку - ветроза прозора (скляний порошок для кераміки) з вмістом діоксиду кремнію 68,5%: код 155, виробник FOSHAN WINWORLD IMPORT&EXPORT С О. LTD", Китай.

Даний витяг не містить умов контрактів, за якими здійснювалася поставка вказаних товарів, та ціну товару відповідно до умов контракту. З витягу цінової бази ЄАІС ДМСТУ не вбачається рівнів цін товару за контрактами та складових витрат, понесених покупцями, з яких була визначена митна вартість такого товару. Відповідачем не надано доказів існування на час прийняття рішення про визначення митної вартості товарів будь-яких доказів щодо вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями.

Колегія суддів зазначає, що наказом Державної митної служби України від 31.01.2007 року № 74 затверджено Методичні рекомендації із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України, відповідно до п. 3.1 яких під час здійснення митного контролю й митного оформлення окремих видів товарів, які визначені Держмитслужбою для поглибленого контролю за правильністю визначення їх митної вартості із застосуванням положень статті 265 Митного кодексу України, посадова особа митного органу, що здійснює такий контроль, використовує інформацію бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, а також електронного та/або паперового бюлетеня "Огляд цін українського та світового товарних ринків", біржову інформацію про ціни на товари та/або сировину, інші інформаційні джерела, де наведено цінові характеристики таких товарів та/або сировини.

Згідно з п. 3.2 Методичних рекомендацій при митному оформленні окремих видів товарів посадова особа митного органу, яка здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, обчислює прямі витрати на виробництво товару, зокрема сировину й матеріали та/або комплектуючі, що входять до складу цього товару, відповідно до інформації, надісланої Держмитслужбою.

Якщо заявлена декларантом митна вартість товару в результаті розрахунків нижча, ніж величина витрат, обчислена посадовою особою митного органу згідно з пунктом 3.2 цих Рекомендацій, то посадова особа митного органу повідомляє про це декларанта та запитує додаткові документи в підтвердження заявленої декларантом митної вартості, що визначені в п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766.

Отже, дані цінової бази ЄАІС ДМСТУ не можуть бути об'єктивним та достовірним доказом заниження позивачем рівня цін на імпортовані товари.

Отже, колегія суддів вважає, що Харківською обласною митницею не було проведено аналізу цінової інформації при визначенні вартості товарів, ввезених на митну територію України.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі міжнародного контракту купівлі-продажу товарів № SL-UK-011210 належними документами.

Колегія суддів зазначає, що при наявності у митного органу сумнівів щодо визначення митної вартості товару, митниця повинна була довести належним чином те, що позивачем навмисно занижена вартість товару.

Однак, митниця не надала таких доказів та не довела, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості сировини та вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України.

За відсутності таких доказів рішення митного органу про визначення митної вартості товару, прийняте за 5 методом на основі додавання вартості (обчислена вартість), є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що Харківська обласна митниця прийняла неправомірне і необґрунтоване рішення про визначення митної вартості товару №807000006/2011/400080/1 від 11.02.2011 р.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження першого відповідача щодо правомірності його дій та посилання на відсутність звернення декларанта до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку як на підтвердження добровільного позбавлення декларантом права на подання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості не тільки на момент митного оформлення, але і в майбутньому з огляду на наступне.

За приписами ст. 267 МК України до митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (перший метод), включаються, крім ціни, що була фактично сплачена за товари, інші витрати понесені покупцем (витрати на завантаження, розвантаження, транспортування, страхування товару та інше) зазначені у частині 2 вказаної статті.

З метою уникнення зростання витрат завдяки простою транспорту з товаром під митним контролем, позивач змушений був задекларувати митну вартість за визначеним митницею методом, внаслідок чого була складена та подана до митниці нова ВМД № 80707006/2011/422230 від 16.02.2011 р., в якій декларантом самостійно заявлено митну вартість, визначену митним органом (а.с. 19-21).

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської обласної митниці залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2012р. по справі № 2а-773/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.