Постанова № 26078674, 18.09.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 року Справа № 5002-22/4997-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дмитрієва В.Є.,

суддів Борисової Ю.В.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк")

відповідача: не з'явився (фізична особа-підприємець ОСОБА_2)

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 23 грудня 2011 року у справі № 5002-22/4997-2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (бул. Л. Українки, 26,Київ,01133)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення 148635,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 148635,50 грн., у тому числі: заборгованість за кредитним договором № 7/К-08 від 08 лютого 2008 року у розмірі 92442,26 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 35681,65 грн., пеня 20511,59 грн. (а.с. 1-3, т.1).

Позов мотивований неналежним виконанням фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором № 7/К-08 від 08 лютого 2008 року щодо повного та своєчасного повернення отриманих кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути пеню у розмірі 20511,59 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2011 року у справі № 5002-22/4997-2011 позов задоволено частково (а.с. 80-84, т. 1).

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" заборгованість за кредитом 92442,26 грн., заборгованість за відсотками 35681,65 грн., всього 128123,91 грн.

В цій частині рішення суду першої інстанції мотивовано правомірністю позовних вимог, які ґрунтуються на нормах чинного законодавства та підтвердженні належними доказами.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 20511,59 грн. пені залишено без розгляду, на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не надано суду витребуваного розрахунку пені без поважних причин.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та постановити нове (а.с .9, т. 2).

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на виконання умов кредитного договору № 7/К-08 від 08 лютого 2008 року, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 були сплачені грошові кошти на загальну суму 60000,00 грн., що підтверджується квитанціями № 1, № 2, № 3, № 4 від 08 червня 2011 року. Вказані грошові кошти були отриманні позивачем, а тому на момент прийняття оскаржуваного рішення суду, загальна сума заборгованості складала 32442,26 грн., а не 92442,26 грн., як це зазначив позивач та стягнув суд. Таким чином, судом першої інстанції прийнято рішення при неповному дослідженні всіх обставин, які мають значення для повного та всебічного розгляду справи.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду (головуючий суддя: Гонтар В.І., судді: Борисова Ю.В., Волков К.В.) від 25 липня 2012 року у справі № 5002-22/4997-2012 відновлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 строк на подання апеляційної скарги та її прийнято до провадження (а.с. 2-3, т. 2).

За розпорядженням секретаря судової палати від 06 серпня 2012 року у зв'язку з відпусткою судді Борисової Ю.В., відповідно до пунктів 3.1.6, 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2010 року та на підставі статті 21 Господарського процесуального кодексу України склад колегії з розгляду апеляційної скарги змінений: головуючий суддя -Гонтар В.І., судді: Рибіна С.А., Волков К.В. (а.с. 13, т. 2).

За розпорядженням секретаря судової палати від 20 серпня 2012 року у зв'язку з відпусткою судді Рибіної С.А., відповідно до пунктів 3.1.6, 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2010 року та на підставі статті 21 Господарського процесуального кодексу України склад колегії з розгляду апеляційної скарги змінений: головуючий суддя -Гонтар В.І., судді: Дмитрієв В.Є., Волков К.В. (а.с. 48, т. 2).

За розпорядженням секретаря судової палати від 03 вересня 2012 року у зв'язку з відпусткою судді Дмитрієва В.Є., відповідно до пунктів 3.1.6, 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2010 року та на підставі статті 21 Господарського процесуального кодексу України склад колегії з розгляду апеляційної скарги змінений: головуючий суддя -Гонтар В.І., судді: Борисова Ю.В., Волков К.В. (а.с. 55, т. 2).

За розпорядженням секретаря судової палати від 18 вересня 2012 року у зв'язку з відпустками суддів Гонтаря В.І. та Волкова К.В., відповідно до пунктів 3.1.6, 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2010 року та на підставі статті 21 Господарського процесуального кодексу України склад колегії з розгляду апеляційної скарги змінений: головуючий суддя -Дмитрієв В.Є., судді: Борисова Ю.В., Плут В.М. (а.с. 66, т. 2).

В судове засідання, яке призначено на 18 вересня 2012 року, сторони по справі явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце судового засідання повідомленні своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомили.

З урахуванням норм статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін та їх явка не визнавалась обов'язковою судом апеляційної інстанції, з урахуванням того, що наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення справи, судова колегія вирішила провести розгляд справи у відсутність нез'явившихся сторін.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до норм статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 лютого 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(далі - Банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - Позичальник) укладений кредитний договір №7/К-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) (далі - Договір), що діє зі змінами та доповненнями, з метою кредитування - поповнення обігових коштів (а.с. 7-14, т. 1).

Згідно з частиною 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до умов Договору, Банк надає Позичальнику кредит у розмірі 130000,00 грн., з нарахуванням процентів за користування кредитом із розрахунку 22 % річних (пункт 1.1 Договору).

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з умовами Договору, Позичальник зобов'язався в порядку, передбаченому Кредитним договором, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, а у разі прострочення платежів основного боргу та процентів, також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен .день прострочення.

Надання коштів Банком підтверджується виписками з розрахункових рахунків Позичальника. Також, Позичальником не заперечується факт отримання грошових коштів, на підставі Договору.

Згідно з пунктом 4.1 Договору, повернення кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів зі свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається Позичальником у відповідності до графіка зменшення ліміту кредитування (додаток №.1 до кредитного договору), а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше останнього дня строку кредитної лінії передбаченого пунктом 1.1 Кредитного договору.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, Позичальник (відповідач) неналежним чином виконував свої зобов'язання по Договору щодо повної та своєчасної сплати кредиту та відсотків, а тому станом на 27 березня 2011 року за ним виникла заборгованість.

Відповідно до пункту 9.2 Договору, Банк має право зупинити подальше кредитування та вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, що передбачені даним договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов даного договору.

Вказане стало підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" до господарського суду Автономної Республіки Крим з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 148635,50 грн., у тому числі: заборгованість за кредитним договором № 7/К-08 від 08 лютого 2008 року у розмірі 92442,26 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 35681,65 грн., пеня 20511,59 грн.

Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2011 року у справі № 5002-22/4997-2011 позов задоволено частково.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" заборгованість за кредитом 92442,26 грн., заборгованість за відсотками 35681,65 грн., всього 128123,91 грн.

В цій частині рішення суду першої інстанції мотивовано правомірністю позовних вимог, які ґрунтуються на нормах чинного законодавства та підтвердженні належними доказами.

Висновок суду про правомірність позовних вимог є вірним, оскільки вказаний факт підтверджується матеріалами справи, а також не заперечується самим відповідачем, про що зазначено у доповненні до апеляційної скарги (а.с. 58-59, т. 2).

Підставою для звернення з апеляційною скаргою є стягнення заборгованість за кредитом у розмірі 92442,26 грн. Відповідач зазначає, що ним до прийняття оскаржуваного рішення було сплачено суму у розмірі 60000,00 грн. Проте, рішення суду було постановлено без участі відповідача, а тому останній був позбавлений можливості надати відповідні докази, а позивач відомості про часткове погашення боргу відповідачем суду не надав.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 надано суду апеляційної інстанції копії квитанцій (оригінали яких були дослідженні у судовому засіданні) №№ 1, 2, 3, 4 від 08 червня 2011 року, з яких вбачається, що відповідачем, на виконання умов кредитного договору № 7/К-08 від 08 лютого 2008 року, були сплачені грошові кошти на загальну суму 60000,00 грн. (а.с. 102, т. 1).

Судова колегія вирішила прийняти зазначені додаткові докази, оскільки оскаржуване рішення суду було постановлено без участі відповідача, що позбавило останнього можливості їх надати.

Крім того, на виконання вимог Севастопольського апеляційного господарського суду по даній справі, товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" надано виписки з особового рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та довідку, в якій зазначено про погашення суми у розмірі 60000,00 грн. (а.с. 47, т. 2). Тобто, позивачем вказаний факт не заперечується.

З урахуванням викладеного, відповідач у доповненні до апеляційної скарги просить позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" задовольнити частково та стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість за кредитом та відсотками у розмірі 68124,25 грн.(а.с. 58-59, т. 2).

Згідно з статтею 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частинами 5 та 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судова колегія, з урахуванням наданих сторонами по справі нових доказів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 7/К-08 від 08 лютого 2008 року у розмірі 92442,26 грн. та відсотками у розмірі 35681,65 грн., а саме, суд вирішив стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» заборгованість за кредитним договором № 7/К-08 від 08 лютого 2008 року у розмірі 32442,26 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 35681,65 грн., всього 68123,91 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Таким чином, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає частковому скасування в частині стягнення сплаченої заборгованості за кредитом та відсотками у розмірі 60000,00 грн.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 20511,59 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 20511,59 грн. пені залишено без розгляду, на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не надано суду витребуваного розрахунку пені без поважних причин.

Перевіривши вказані позовні вимоги дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правомірно залишив їх без розгляду, а тому оскаржуване рішення в цій частині судова колегія залишає без змін.

Крім того, сторони по справі не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині залишення без розгляду вимог щодо стягнення пені в сумі 20511,59 грн.

Згідно з нормами статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата державного мита та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 103 (пункт 3 частини 1), 104 (пункт 1 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2011 року у справі № 5002-22/4997-2011 скасувати частково.

3. Прийняти у справі № 5002-22/4997-2011 нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, рахунок № 32000175001 в ГУ НБУ по м. Києву та Київської області, МФО 324024, ЄДРПОУ 19357325) заборгованість за кредитним договором № 7/К-08 від 08 лютого 2008 року у розмірі 32442,26 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 35681,65 грн., всього 68123,91 грн.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, рахунок № 32000175001 в ГУ НБУ по м. Києву та Київської області, МФО 324024, ЄДРПОУ 19357325) 681,23 грн. державного мита.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, рахунок № 32000175001 в ГУ НБУ по м. Києву та Київської області, МФО 324024, ЄДРПОУ 19357325) 108,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 20511,59 грн. пені залишити без розгляду.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 7/К-08 від 08 лютого 2008 року у розмірі 60000,00 грн. - відмовити".

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв

Судді Ю.В. Борисова

В.М. Плут

Розсилка:

1. Товариству з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (бул. Л. Українки, 26,Київ,01133)

2. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

3. до господарського суду Автономної Республіки Крим