Ухвала суду № 26078418, 18.09.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.09.12 Справа №12/68.

Господарський суд Сумської області у складі: судді Спиридонової Н.О.,

при секретарі Щербак С.В.,

за участю представників сторін:

кредитора - не з'явився

боржника - не з'явився

розпорядника майна - Сугоняко О.О. (дов. №383 від 16.022012р.)

Головного управління юстиції в Сумській області - Бойко О.В. (дов. б/н від 17.09.2012р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №12/68

за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаззбут», м. Суми

до боржника - Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» (Сумська область, Конотопський район, с. Попівка; код 00375220)

про банкрутство,

встановив:

У серпні 2012 року до господарського суду звернувся розпорядник майна боржника з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном боржника на шість місяців.

Ухвалою суду від 29.08.2012р. розгляд зазначено клопотання призначено в судове засідання на 18.09.2012р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Провадження у даній справі було порушено та здійснюється за загальною процедурою банкрутства.

На даний час провадження у справі перебуває на стадії розпорядження майном.

Судовими ухвалами строк процедури розпорядження майном неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою суду від 17.05.2011р. було продовжено строк процедури розпорядження майном та повноважень розпорядника майна боржника до 25.08.2012р.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності; безспірні вимоги кредиторів -вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно з ч. 3 статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку,якщо інше не передбачено цим Законом.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає можливості порушення справи про банкрутство у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то в підтвердження безспірності вимог кредитором має бути додано виконавчий документ, який підлягає виконанню державною виконавчою службою в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;

8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Крім того, в абзаці 2 пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» теж зазначено, що безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями підтверджуються виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у Законі України «Про виконавче провадження».

Згідно абз. 3 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

В п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 «Про судову практику у справах про банкрутство», судам роз'яснено, що за змістом приписів ч. 8 та 10 статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор має у цей тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу за вимогами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і додати докази цього до своєї заяви.

В порушення вищезазначених вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ініціюючим кредитором - ТОВ «Сумигаззбут» до своєї заяви не було додано доказів, які б підтверджували безспірність його вимог до боржника в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (виконавчих документів, доказів відкриття виконавчого провадження за виконавчими документами).

У відповідності до п.36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику у справах про банкрутство» Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України та статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Щодо клопотання розпорядника майна про продовження процедури розпорядження майном у справі, то суд дійшов висновку про відмову в його задоволені у зв'язку з припинення провадження у справі про банкрутство, що має наслідком припинення процедури розпорядження майном та повноважень розпорядника майна боржника.

Керуючись статтями 1, 6, 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності .боржника або визнання його банкрутом», п.1-1 ч.1 статті 80, статтею 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, пунктами 27, 32, 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику у справах про банкрутство», суд -

ухвалив:

1. У задоволенні клопотання розпорядника майна про продовження процедури розпорядження майном у справі - відмовити.

2. Процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна - припинити.

3.Провадження у даній справі - припинити.

4. Копію даної ухвали направити: кредиторам, боржнику, управлінню юстиції, органу ДВС, державному реєстратору, арбітражному керуючому.

Суддя (підпис) Н.О.Спиридонова