Рішення № 26078155, 18.09.2012, Господарський суд Чернігівської області

18.09.12

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,м. Чернігів,просп. Миру,20, тел. 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

18.09.2012 р. Справа №5028/ 15/50/2012.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбар», 16600, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Генерала Корчагіна, 4.

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина», 17311, с. Калюжинці Срібнянського району Чернівгівської області, вул. Незалежності,51, поштова адреса: 140051, м. Чернігів, вул. Боженка, 102 кв.1.

Про стягнення 6 142,22 грн.

Суддя Ю.В.Федоренко ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Коростиленко Ю.О., дов. від 01.10.2010 р.

Від відповідача: не з»явився.

СУТЬ СПОРУ:

Подано позов про стягнення з відповідача 2 047,41 грн. пені та 4 094,81 відсотків за користування чужими коштами.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання нафтопродуктів від 04.01.2012 р.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, відзив на позов не надав. 04.09.2012 р. звернувся із клопотанням про відкладення призначеного на цей день засідання по справі №5028/ 15/50/2012.

Клопотання було задоволене і розгляд справи відкладено на 18.09.2012 р. Про час та місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на а.с.36.

Не з'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача суд встановив таке.

04.01.2012 р. між сторонами укладено договір постачання нафтопродуктів №17 за яким постачальник (ТОВ «Комбар») зобов»язався передати у власність покупця (СТОВ «Батьківщина»), а останній прийняти і оплатити нафтопродукти. Номенклатура, кількість, ціна за товар визначаються сторонами у видатковій і товарно-транспортній документації.

У п.3.2 цього договору сторонами було узгоджено, що покупець здійснює оплату вартості товару на підставі рахунку-фактури, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника впродовж 5 календарних днів з моменту одержання товару.

На підставі цього договору позивач передав відповідачу нафтопродукти: по видатковій накладній №556 від 06.06.2012 р., рахунок-фактура №519, на суму 220 049,10 грн.; по видатковій накладній №563 від 11.06.2012 р., рахунок-фактура №533, на суму 216 255,16 грн.; по видатковій накладній №616 від 27.06.2012 р., рахунок -фактура №582, на суму 13 500 грн.

Вказане підтверджується додатними копіями рахунків-фактур, видатковими накладними на а.с. 17-22.

За отриманий товар по видатковій накладній №556 відповідач розрахувався вчасно.

За отриманий товар по видатковій накладній №563 від 11.06.2012 р. відповідач розрахувався 07.07.2012 р. шляхом сплати 200 000 грн., а 20.07.2012 р. оплативши решту боргу у сумі 16 255,15 грн.

За отриманий товар по видатковій накладній №616 від 27.06.2012 р. відповідач розрахувався 20.07.2012 р. шляхом повної оплати боргу у сумі 13 500 грн.

Отже, відповідачем прострочено оплату вартості отриманого товару по видатковій накладній №563 від 11.06.2012 р. на суму 200 000 грн. на 20 днів, на суму 16 255,15 грн. на 13 днів; а по видатковій накладній від 27.06.2012 р. № 616 на суму 13 500 грн. на 17 днів.

У відповідності до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У п. 5.2. договору сторони передбачили, що у разі не оплати або несвоєчасної плати за товар покупець повинен виплатити постачальникові пеню, яка нараховується за кожен день прострочення з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент такого прострочення від суми не сплаченого в строк товару.

Отже, на користь позивача слід стягнути пеню за період прострочення з 17.06.2012 р. по 19.07.2012 р. по видатковій накладній № 563, та з 28.06.2012 р. по 19.07.2012 р. по видатковій накладній № 616 у сумі 1 954,03 грн.

Частиною 3 ст.692 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно ч. 2 ст.536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За умовами п.5.3 договору, якщо покупець не розрахувався за отриманий товар на протязі 5 календарних днів з моменту отримання, то окрім неустойки, передбаченої п.5.2 договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальникові за порушення грошових зобов'язань суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення оплати товару та проценти за користування чужими грошовими коштами в порядку вимог ст.536 Цивільного кодексу України, а саме проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних, які нараховуються на суму заборгованості покупця за кожен день прострочення оплати, починаючи з дня отримання товару на протязі всього періоду користування грошовими коштами, які підлягають оплаті постачальникові.

Отже, на користь позивача слід стягнути 30% річних за користування чужими коштами за період з 17.06.2012 р. по 19.07.2012 р. у сумі 3 903,28 грн.

В решті позовних вимог про стягнення пені та процентів річних слід відмовити враховуючи що позивачем неправильно розраховано кількість днів прострочення оплати по видатковій накладній №563 від 11.06.2012р. на суму 200 000 грн. на 21 день (фактично 20 днів), а по видатковій накладній від 27.06.2012 р. № 616 на 18 днів (фактично 17), оскільки позивачем безпідставно не враховано, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.253 Цивільного кодексу України).

На підставі викладеного позов задовольняється частково з покладенням судових витрат на відповідача з вини якого виник спір.

Керуючись ст.49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково і стягнути з Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина», 17311, с. Калюжинці Срібнянського району Чернівгівської області, вул. Незалежності,51, поштова адреса: 140051, м. Чернігів, вул. Боженка, 102 кв.1, код 30875436, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбар», 16600, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Генерала Корчагіна, 4, код 36697760, 1 954,03 грн. пені, 3 903,28 грн. процентів річних та 1 609,50 грн. витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову -відмовити.

Суддя Ю.В. Федоренко