Рішення № 26077685, 14.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.08.12 р. Справа № 5006/20/92/2012

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали

за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в інтересах виробничої одиниці "Новоазовськтепломережа"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 13377,74грн.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю;

до не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в інтересах виробничої одиниці "Новоазовськтепломережа" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 13377,74грн., у тому числі суми основного боргу у розмірі 12607,19грн., пені у розмірі 636,77грн., 3% річних у розмірі 133,78грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору №90 від 25.09.2009 щодо своєчасної та повної оплати вартості одержаної теплової енергії, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 12607,19грн.

В підтвердження заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений із відповідачем договір про постачання теплової енергії №90 від 25.09.2009, додаток №1 та додаткові угоди: від 30.09.2011, від 30.11.2011, від 21.04.2012 до договору на постачання теплової енергії №90 від 25.09.2009, акт про підключення до системи централізованого теплопостачання, рахунки, акти виконаних робіт.

В судовому засіданні 14.08.2012 позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції (03.08.2012). Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, у тому числі за місцем реєстрації. За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 Господарського процесуального Кодексу України.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

25.09.2009 між Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" в інтересах виробничої одиниці "Новоазовськтепломережа", як енергопостачальною організацією (позивач), та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як споживачем (відповідач), укладено договір №90 на постачання теплової енергії (з урахуванням додатку №1 та додаткових угод від 30.09.2011, від 30.11.2011, від 21.04.2012 до договору №90 від 25.09.2009) (далі - договір), згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 25.09.2012.

Частиною 2 п. 1 договору визначено, що сторони керуються Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про теплопостачання", Правилами постачання та користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплопостачальних установок і теплових мереж та відповідної якості, а також іншими нормативними актами, цим договором і чинним законодавством.

Відповідно до п. 2.1. договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання;

- технологічні потреби;

- кондиціювання повітря.

Додатком №1 до договору сторони узгодили обсяги постачання теплової енергії на потреби опалення споживачу кафе "Волна", а саме: енергопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію в межах Q рік = 95,3922 Гкал/рік з максимальним тепловим навантаженням Q = 0,045548 Гкал/год, у тому числі на опалення Q = 0,045548 Гкал/год, з розподілом теплової енергії по місяцях.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку / розрахунковим способом (п. 5.1. договору).

Додатковою угодою від 30.09.2011 до договору сторони погодили п. 5.1 договору викласти в наступній редакції: облік споживання теплової енергії проводиться:

- споживачам, що мають прилади обліку - за приладами обліку;

- споживачам, що не мають приладів обліку - згідно з договірними навантаженнями.

Також, додатковою угодою від 30.09.2011 до договору п. 5.4 розділу 5 викладено у наступній редакції: при виході з ладу приладів обліку (несанкціоноване втручання в їх роботу, порушення пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну держповірки тощо), у разі несправності засобів обліку, що не підлягає усуненню - кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається теплопостачальною організацією згідно з договірними навантаженнями.

Згідно до п. 5.2 договору, споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку 1 до договору.

Як встановлено п. 5.5 договору, у разі підключення споживача без приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) з приладами обліку - від загального споживання теплової енергії, визначеної за приладами обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначеної за приладами обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені за приладами обліку споживачів, підключених до ЦТП, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється споживачу - пропорційно його договірним навантаженням.

Відповідно до п. 3 договору сторони узгодили викласти п. 5.5 розділу 5 договру у наступній редакції: у разі підключення споживача без приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) з приладами обліку - від загального споживання теплової енергії, визначеної за приладами обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначеної за приладами обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені за приладами обліку споживачів, підключених до ЦТП, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється споживачу - пропорційно його опалювальної площі.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" на теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації покладено обов'язок забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Відповідно до п. 4.2.1 договору теплопостачальна організація зобов'язана забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором.

На виконання умов договору, позивачем подано теплову енергію до об'єкту відповідача, що підтверджується актом про підключення до системи централізованого опалення №56 від 18.11.2011 та актом про відключення від системи централізованого опалення №04 від 12.03.2012, які підписано сторонами без зауважень та надано позивачем до матеріалів справи.

Належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підтверджується жується актами виконаних робіт на зальну суму 14107,19грн.: №1/2-90/55 за січень 2012 на суму 3021,42грн., №212-90/104 за лютий 2012 на суму 8694,72грн., №312-90/118 за березень 2012 на суму 2391,05грн., наявними в матеріалах справи. Усі вищезазначені акти виконаних робіт містять підписи представників сторін.

Крім того, в підтвердження надання послуг теплопостачання, позивачем надано до матеріалів справи копії рахунків на зальну суму 14107,19грн.: №112_90/55 від 30.01.2012 на суму 3021,42грн., №112_90/104 від 27.02.2012 на суму 8694,72, №312_90від 13.03.2012 на суму 2391,05грн., які отримані відповідачем та містяться в матеріалах справи.

Надання послуг з постачання теплової енергії позивачем підтверджується наданим позивачем актом звірки заборгованості за договором станом на 01.07.2012, який підписано представниками сторін, скріплено печаткою позивача.

В матеріалах справи відсутні докази незгоди відповідача щодо виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором.

З урахуванням викладеного, господарський суд приходить до висновку, що свої зобов'язання з подачі об'єктам споживача теплової енергії позивач виконав належним чином.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що основними обов'язками споживача є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 6.1. Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Додатковою угодою від 30.09.2011 сторони внесли зміни у п. 6.1 договору, а саме: розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №20 від 30.09.2011 та складають: теплова енергія 1 Гкал - 905,70грн. (без ПДВ).

Пунктом 6.2. договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.3 договору споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку (п. 6.4. договору).

Відповідно до п. 6.5 договору споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаження з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості часів (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Додатковою угодою від 30.09.2011 сторони узгодили п. 6.5 договору викласти у наступній редакції: споживачі, що не мають приладів обліку сплачують за спожиту теплоенергію згідно з договірними навантаженнями.

Згідно до п. 6.6. договору, споживач виконує звірку розрахунків за спожиту теплову енергію з підписанням акту-звірки щомісяця.

Пунктом 3.2.2 договору передбачено, що споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем виставлені рахунки відповідачу за спожиту теплову енергію на загальну суму 14107,19грн.

Як вбачається з наданого позивачем акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2012, відповідач за послуги теплопостачання оплатив позивачу кошти в розмірі 1500,00грн.

Відповідач умови договору не виконав, вартість отриманих послуг з теплопостачання у період з січня 2012 по березень 2012 оплатив частково, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 12607,19грн.

Визнання факту наявності заборгованості в сумі 12607,19грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2012 за договором, підписаним обома сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів оплати заборгованості не надав, розмір заборгованості не спростував.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог на суму 12607,19грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 636,77грн.за період з 01.02.2012 по 25.06.2012 на підставі п. 7.2.3. договору.

Пунктом 7.2.3 договору визначено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно із ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку пені, наданого позивачем, відповідач розраховував пеню виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ.

З врахуванням періодів прострочення та сум заборгованості, визначених позивачем, судом здійснено перерахунок розміру суми пені, що підлягає стягненню з відповідача у зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання , виходячи з розмірів подвійних облікових ставок НБУ, що діяли у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком суду, зробленим за допомогою програми "Ліга", "Калькулятори" розмір пені за період з 01.02.2012 по 25.06.2012 становить 672,35грн.

Однак, суд не виходить за рамки позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 636,77грн.

Враховуючи несплату відповідачем отриманих послуг, позивач просить стягнути з нього 3% річних за період з 01.02.2012 по 25.06.2012 у розмірі 133,78грн.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача суми 3% річних, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем не вірно визначено кількість днів у 2012 році.

За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Ліга "Калькулятори" розмір 3% річних за період з 01.02.2012 по 25.06.2012 становить 133,16грн., який і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене. суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 87600, код НОМЕР_1 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (вул. Донецька, 38, м. Донецьк, 83086, код 03337119) в інтересах виробничої одиниці "Новоазовськтепломережа" (вул. Кірова, буд. 79, м. Новоазовськ, Донецька область, 87600, ЄДРПОУ 24812642) суму основного боргу у розмірі 12607 (дванадцять тисяч шістсот сім) грн. 19 коп., пеню у розмірі 636 (шістсот тридцять шість) грн. 77 коп., 3% річних в розмірі 133 (сто тридцять три) грн. 16 коп., судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 43 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Огороднік Д.М.

Дата складення повного рішення 15.08.2012