ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.08.12 р. Справа № 5006/20/70/2012
Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій І.Є., розглянувши матеріали
за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськводоканал"
про стягнення 609314,10грн.
представники сторін:
від позивача:Серган О.Г. - представник за довіреністю;
від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськводоканал" про стягнення заборгованості в розмірі 609314,10грн., у тому числі суми основного боргу в розмірі 607426,49грн., 3% річних у розмірі 1434,04грн., інфляційних витрат в сумі 453,57грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору №25 про постачання теплової енергії та гарячої води від 10.10.2005 щодо своєчасної та повної оплати вартості одержаної теплової енергії та гарячої води, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 607426,49грн.
В підтвердження заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений із відповідачем договір №25 про постачання теплової енергії та гарячої води від 10.10.2005, додаткову угоду №10 від 09.12.2010 до договору №25 про постачання теплової енергії та гарячої води від 10.10.2005, лист №05-13/9302 від 09.12.2010, акти-рахунки за договором №25 від 10.10.2005, акт на включення опалення від 25.10.2011
В судовому засіданні 21.08.2012 позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання 21.08.2012 не з'явився, але подав через канцелярію суду заяву №01/10072 від 17.08.2012, якою позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі та клопоче щодо розгляду справи за його відсутністю. Клопотання відповідача судом задоволено.
Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
В С Т А Н О В И В:
10.10.2005 між Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа", як енергопостачальною організацією (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорськводоканал", як споживачем (відповідач) укладено договір №25 про постачання теплової енергії та гарячої води (з урахуванням додаткової угоди №10 від 09.12.2010 до договору №25) (далі - договір), згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію та гарячу воду в потрібних йому обсягах: опалювальна площа: 5350,9 кв.м, в тому числі: з приладу обліку - 5239,7 кв.м, по квадратурі - 111,5 кв.м (опалювальна площа береться згідно листа споживача за №05-13/3068 від 15.06.2005), а відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п.п. 1.1, 3.2.1 договору).
Згідно п. 11.1 договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 10.10.2006.
Відповідно до п. 11.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Пунктом 11.2 договору передбачені випадки припинення дії договору.
09.12.2010 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №10 до договору, якою внесено зміни у п. 11.1 договору, а саме п. 11.1 викладено у наступній редакції: цей договір укладається строком до 31.12.2011, вступає в силу з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарній рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірваний і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.
Оскільки у матеріалах справи відсутні заяви сторін про припинення договору, відповідно до п. 2 додаткової угоди №10 від 09.12.2010 до договору та 11.4. договору, строк його дії вважається пролонгованим на кожний наступний рік.
Пунктом 1.1 договору визначено, що сторони керуються "Правилами користування тепловою енергією", затвердженим наказом Міненерго України і Державного комітету будівництва від 28.10.1999 №307/262, іншими нормативними документами, даним договором і діючим законодавством.
Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря.
Пунктом 2.3 договору визначено, що початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами та установлюються енергопостачальною організацією згідно рішення міських органів влади і письмовим зверненням споживача.
Відповідно до п. 6.1 облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку (ПО) / розрахунковим способом.
Згідно п. 6.3 договору споживач, що має прилади обліку, щомісячно до 25 числа поточного місяця подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії.
Відповідно до п. 6.5 договору при відсутності приладів обліку або виході його з ладу - кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається енергопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом.
Пунктом 4.2.1. договору визначено, що енергопостачальна організація зобов'язана забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором.
На виконання умов договору, позивачем у період з жовтня 2011 по квітень 2012 подано теплову енергію до об'єкту відповідача, що підтверджується актом від 25.10.2011 про підключення опалення, копія якого міститься в матеріалах справи.
Факт надання послуг теплопостачання позивачем відповідачу підтверджується актами-рахунками на зальну суму 642584,85грн.: №25-1 від 26.01.2012 на суму 186349,02грн., №25-2 від 24.02.2012 на суму 274162,50грн., №25-3 від 26.03.2012 на суму 149915,13грн., №25-4 від 19.04.2012 на суму 32158,20грн., які отримані представником відповідача та містяться в матеріалах справи.
Належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підтверджується актами зняття показань лічильників: від 26.01.2012, від 24.02.2012, від 26.03.2012, від 07.04.2012, які підписані сторонами та наявні в матеріалах справи.
В матеріалах справи відсутні докази незгоди відповідача щодо виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором.
З урахуванням викладеного, господарський суд приходить до висновку, що свої зобов'язання з подачі об'єктам споживача теплової енергії позивач виконав належним чином.
Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що основними обов'язками споживача є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
Згідно п. 7.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на момент підписання договору (без ПДВ): 2,45 грн. - за 1 кв.м опалювальної площі, 79, 40 грн. за 1 Гкал. Вартість опалення за місяць в опалювальний період: 5239,4 кв.м - з приладу обліку; 111,5 кв.м х 2,45грн. = 273,19грн. + 54,64грн. (20% ПДВ) = 327,83грн. - по квадратурі. Вартість опалення за місяць у разі виходу з ладу приладу обліку: 5350,9 кв.м х 2,45грн. = 13109,71грн. + 2621,94грн. (20% ПДВ) = 15731,65грн. У випадку зміни цін на енергоносії, установлених Кабінетом Міністрів України або іншими органами влади, тариф може змінюватися без погодження зі споживачем.
Відповідно до наказу позивача №400 від 03.10.2011 "Про введення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів" на виконання постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.09.2011 № 20 "Про встановлення тарифів на теплову енергію ОКП "Донецьктеплокомуненерго" позивач з 01.10.2011 встановив наступні тарифи (без ПДВ): для потреб бюджетних установ - 905,70грн. за 1 Гкал (без ПДВ); для потреб інших споживачів - 905,70грн. за 1 Гкал (без ПДВ).
Пунктом 7.2 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п. 7.3 договору споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
В пункті 7.4. визначено умови для споживачів, які розраховуються за показниками приладів:
- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;
- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
Згідно п. 7.5 договору споживачу, що не має приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно діючих „Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КГМ 204 України 244-94". Різниця між заявленою та фактично спожитою енергією сплачується не пізніше 15числа місяця, наступного за розрахунковим.
Як вбачається з вищезазначених актів-рахунків, позивачем відповідачу надані послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 642584,85грн.
Відповідач умови договору не виконав, за отримані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води з січня 2012 по квітень 2012 розрахувався частково в розмірі 35158,36грн., що підтверджується довідкою за договором за період з січня 1010 по травень 2012, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 607426,49грн.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач, в порушення умов договору, вартість спожитої теплової енергії, у розмірі 607426,49грн. позивачу не відшкодував. Сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 607426,49грн., яка повністю визнана відповідачем поданою через канцелярію суду заявою №01/10072 від 17.08.2012.
Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення основного боргу в розмірі 607426,49грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1434,04грн. за період з 01.03.2012 по 01.05.2012 та інфляційні втрати у розмірі 453,57 грн. за період з 01.03.2012 по 01.05.2012.
Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.
Перевіривши розрахунок 3% річних та індексу інфляції суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 1434,04грн. та індексу інфляції в розмірі 453,57грн. обґрунтовані, арифметично вірні та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськводоканал" (вул. Південна, буд. 6, м.Краматорськ, Донецька область, 84313, ЄДРПОУ 37230872, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (вул. Донецька, буд. 38, м.Донецьк, 83086, ЄДРПОУ 03337119, в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа" ( провул. Земляний, буд. 2, м.Краматорськ, Донецька область, 84313, ЄДРПОУ 05540936) суму основного боргу в розмірі 607426 (шістсот сім тисяч чотириста двадцять шість) грн. 49 коп., 3% річних у розмірі 1434 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) грн. 04 коп., інфляційних втрат у розмірі 453 (чотириста п'ятдесят три) грн. 57 коп., судовий збір у розмірі 12186 (дванадцять тисяч сто вісімдесят шість) грн. 82 коп.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Огороднік Д.М.
Дата складення повного рішення 22.08.2012
Судове рішення № 26077362, Господарський суд Донецької області було прийнято 21.08.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5006/20/70/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: