Рішення № 26077201, 22.05.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.05.12 р. Справа № 5006/20/39/2012

Господарський суд Донецької області, у складі судді Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Гончаровій І.Є. розглянув матеріали:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 7729,65 грн.

Представники сторін:

від позивача Пономаренко Є.В.- за довіреністю

від відповідача ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Донецької обсласті передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 7729,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості поставленого позивачем товару по договору № 1236.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнає повністю та просить суд розстрочити виконання рішення на 6 місяців у зв'язку із скрутним фінансовим становищем.

Позивач проти клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення не заперечує.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

15.03.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД", як постачальником (позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як покупцем був укладений договір поставки товару №1236, за умови якого постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність покупця лікарські препарати та медичні товари, передбачені даним договором, а покупець зобов'язується приймати товар і вчасно оплачувати його на умовах, передбачених даним договором.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11763,41 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №3023915 від 02.02.2012 на суму 6412,19 грн., №3023916 від 02.02.2012 на суму 278,22 грн., №3026812 від 07.02.2012 на суму 3204,00 грн., №3026856 від 07.02.2012 на суму 1869,00 грн.

Згідно з п. 4.2. договору, термін оплати покупцем кожного конкретного постачання постачальником вказує у відповідній накладній, при цьому перебіг терміну оплати починається з першого дня дати відвантаження товару. У випадку, якщо постачальником в накладній не зазначений конкретний термін чи дата оплати, оплата покупцем повинна бути здійсненна в повному обсязі в термін, не більш десяти календарних днів з дати відвантаження товару.

Відповідачем була здійснена часткова оплата вартості поставленого товару на суму 5000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 6763,41 грн. Відповідач повністю визнає факт прострочення виконання зобов'язання з оплати товару.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторні, суд дійшов висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 11763,41 грн., вартість якого відповідачем оплачена частково на суму 5000,00 грн. Таким чином, відповідно до матеріалів справи, заборгованість відповідача становить 6763,41 грн. Проте, позивач вказує, що заборгованість відповідача становить 6768,21 грн., що також підтверджує відповідач. В судовому засіданні представник позивача та відповідач пояснили, що заборгованість відповідача становить саме 6768,21 грн., оскільки кошти у розмірі 4 грн. 80 коп. були зараховані в рахунок попередньої заборгованості.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню повністю на суму 6768,21 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 209,59 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.1. договору, за несвоєчасну оплату поставленого товару Покупець на вимогу Постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "Ліга" "калькулятори", суд визнає його не вірним, оскільки позивачем були допущенні арифметичні помилки в розрахунку пені. За розрахунком суду розмір пені більший ніж нарахований позивачем. Однак, оскільки заяви про вихід суду за межі позовних вимог не надходило, то вимоги позивача про стягнення пені на суму 209,59 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Крім того, позивач просить стягнути штраф у розмірі 676,82 грн., нарахований на підставі п. 5.1. договору, відповідно до якого крім пені, передбаченої п. 5.2 договору, покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого товару якщо порушення триває понад 30 календарних днів.

Враховуючи положення ст. 6, ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до умов яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення штрафу.

Також суд керуючись положеннями ч. 2 ст. 82, ч. 1 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки постанови Верховного суду України від 09.04.2012 по справі №20/246-08 щодо можливості одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань

Перевіривши розрахунок штрафу позивача, суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 676,82 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 41,19 грн. та інфляційні втрати у розмірі 33,84 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "Ліга" "калькулятори", суд визнає його невірним, оскільки позивачем були допущенні арифметичні помилки в розрахунку 3% річних та інфляційних втрат. За розрахунком суду розмір 3% річних та інфляційних втрат більший ніж нарахований позивачем. Однак, оскільки заяви про вихід суду за межі позовних вимог не надходило, то вимоги позивача про стягнення 3% річних на суму 41,19 грн. та інфляційних втрат на суму 33,84 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 6768,21 грн., пені у розмірі 209,59 грн., 3% річних у розмірі 41,19 грн., інфляційних втрат у розмірі 33,84 грн. та штрафу у розмірі 676,82 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

22.05.2012 відповідач звернувся з клопотанням, в якому просить розстрочити виконання судового рішення на 6 місяців. Позивач не заперечує проти розстрочки виконання рішення строком на 6 місяців.

Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача та відповідача про розстрочення рішення, розстрочити виконання рішення у даній справі строком на 6 місяців рівними частками та наступним строком виконання кожної частки: до 10.06.2012 підлягає сплаті 1556,52 грн., до 10.07.2012 року підлягає сплаті 1556,52 грн., до 10.08.2012 підлягає сплаті 1556,52 грн., до 10.09.2012 року підлягає сплаті 1556,52 грн., 10.10.2012 підлягає сплаті 1556,52 грн., до 10.11.2012 року підлягає сплаті 1556,55 грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Селянський узвіз, б.3а, ЄДРПОУ 21947206, п/р 26000962504412 у ПАТ "ПУМБ" у м. Донецьк, МФО 334851) сума основного боргу у розмірі 6768 (шість тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 21 коп., пеню у розмірі 209 (двісті дев'ять) грн. 59 коп., 3% річних у розмірі 41 (сорок одна) грн. 19 коп., інфляційні втрати у розмірі 33 (тридцять три) грн. 84 коп., штраф у розмірі 676 (шістсот сімдесят шість) грн. 82 коп., судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Розстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області від 22.05.2012 у справі №5006/20/39/2012 строком на шість місяців (з червня 2012 року по листопад 2012 року) зі стягненням заборгованості рівними частинами та наступним строком виконання кожної частки: до 10.06.2012 підлягає сплаті 1556,52 грн., до 10.07.2012 року підлягає сплаті 1556,52 грн., до 10.08.2012 підлягає сплаті 1556,52 грн., до 10.09.2012 року підлягає сплаті 1556,52 грн., 10.10.2012 підлягає сплаті 1556,52 грн., до 10.11.2012 року підлягає сплаті 1556,55 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата складення повного рішення 28.05.2012

Суддя Огороднік Д.М.