Рішення № 26077167, 23.04.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.04.12 р. Справа № 5006/20/1/2012

Господарський суд Донецької області, у складі судді Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Гончарові І.Є. розглянув матеріали:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехмонтаж-Метал" до Публічного акціонерного товариства "Строймаш" про стягнення 12803,30грн

Представники сторін: Тітов Я.А. - адвокат

Максимова Н.М. - за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Донецької обсласті передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехмонтаж-Метал" до Публічного акціонерного товариства "Строймаш" про стягнення 12803,30грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору купівлі-продажу №73-М/24 від 10.11.2011 відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару, однак у встановлений строк їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 12803,30грн., у тому числі 12328,40 - сума заборгованості, 77,01 грн - три відсотка річних, 397,89грн - пеня. На виконання зазначеного договору позивачем на адресу відповідача була направлена вимога щодо оплати за товар, однак зазначена вимога товариством не виконана, що обумовило позивача звернутися за захистом своїх прав і інтересів до суду.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 12, 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, ст. 173, п.1 ст. 509, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 655, 692 Господарського кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 10.02.2012 позов визнає частково.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд

В С Т А Н О В И В:

10.11.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтехмонтаж-Метал" (Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Строймаш" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №73-М/24, за умовами якого покупець зобов'язується передати у власність Покупця товар, в асортименті, кількості, з якісними характеристиками та по вартості, вказаним в рахунках-фактурах, видаткових накладних і узгоджених сторонами, які являються невід'ємною частиною даного договору, а Покупець зобов'язується сплатити та прийняти товар, на вимогах передбаченим даним договором.

На виконання зазначеного договору позивачем були надані наступні документи: рахунок - фактура №СФ-0004632 від 10.11.2011, видаткова накладна №РН-14146 та довіреність №1325 на отримання матеріальних цінностей.

Згідно із п. 1.4 договору вартість одиниці товару і загальна сума партії постачаємого товару вказується в рахунках-фактурах та видаткових накладних, у кожному випадку поставки.

За приписами п. 3.1. договору розрахунки за Товар виконуються Покупцем на умовах відстрочки сплати протягом п'яти календарних днів з моменту відвантаження зі складу Продавця, шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Продавця, якщо інше не узгоджено Сторонами.

Згідно із п. 4.5 договору покупець за вимогами Продавця протягом п'яти днів складає та підписує акт звірки взаєморозрахунків, після чого направляє його Продавцю, в випадку порушення вказаного строку Покупець сплачує Продавцю штраф 50грн. За кожний день прос рочки.

Договір діє з 10.11.2010 до 31.12.2010. Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

На виконання умов договору на адресу відповідача було поставлено товар всього на загальну суму 13160,40грн., що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0004632 та товарною накладною №РН-14146 від 10.11.2011. Рахунок-фактура та товарна накладна містить найменування Постачальника та Одержувача, посилання на договір купівлі-продажу №73-М/24 від 10.11.2011, найменування товару, його кількість і вартість та загальну суму товарної накладної. Відповідачем була здійснена часткова оплата у розмірі 832,00грн., що підтверджується копією довідки бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехмонтаж-Метал" та у розмірі 600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №24 від 19.01.2012 (яке надано до матеріалів справи відповідачем 23.04.2012).

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі- продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1. ст.. 655 ЦК України.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу №73-М/24 від 10.11.2011 Позивачем було здійснено поставку товару Відповідачу. Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались. Крім того відповідачем була здійснена часткова оплата у розмірі 832,00грн. та 600 грн. У зв'язку з чим заборгованість відповідача станом на момент звернення до суду з позовом складає 11728,40грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 12803,30грн. підлягають частковому задоволенню на суму 11728,40грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 397,89грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.3. договору в випадку порушення вимог п.п.3.1, 3.2. Покупцем виплачується Продавцю пеня в розмірі подвійної облікова ставку НБУ за кожний день просрочки сплати, штраф у розмірі три відсотка річних від загальної суми за договором та індексу інфляції, не вважаючи на часткове виконання вимог договору про сплату за відпущеної продукції.

Судом встановлено, що Позивачем невірно зроблено розрахунок пені, оскільки не була врахована часткова сплата відповідачем заборгованості у розмірі 600 грн..

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "Законодавство" за вище визначені періоди, суд дійшов висновку про часткове задоволення пені на суму 383,93 грн. (з 17.11.2011 (дата визначена Позивачем) по 18.01.2012 (дата визначена судом), сума заборгованості 12328,40грн.; з 19.01.2012 (дата часткової сплати здійснена Відповідачем) по 31.01.2012 (дата визначена позивачем), сума заборгованості 11728,40грн.)

Також позивач просить стягнути 3% річних у розмірі 77,01грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань за договором встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних є обґрунтованими.

Судом встановлено, що Позивачем невірно здійснено розрахунок 3% річних, оскільки не була врахована часткова сплата відповідачем заборгованості у розмірі 600 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "Законодавство", суд дійшов висновку про часткове задоволення 3% річних на суму 71,25 грн. (з 17.11.2011 (дата визначена Позивачем) по 18.01.2012 (дата визначена судом), сума заборгованості 12328,40грн.; з 19.01.2012 (дата часткової сплати здійснена Відповідачем) по 31.01.2012 (дата визначена позивачем), сума заборгованості 11728,40грн.)

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме на суму основного боргу у розмірі 11728,40грн., 3% річних у розмірі 71,25 грн., пені у розмірі 383,93 грн.

Позивач просить суд відшкодувати йому за рахунок відповідача витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 1287,60грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника.

Правовідносини між Позивачем та адвокатом Тітов Ян Анатолійович підтверджуються договором №9 про надання адвокатських послуг від 09.02.2012, додатковою згодою №1 від 23.01.2012, свідоцтвом про зайняття адвокатською діяльністю №2887 від 23.04.2008року, копією квитанцією до прибуткового касового ордера з підставою платежу: договір про надання адвокатських послуг №23 з оплатою 1287,60грн.

Відповідно до п.1.1 договору адвокат зобов'язується надати Замовнику увесь комплекс адвокатських послуг, пов'язаних із захистом прав та охоронюваних законом інтересів Замовника, пов'язаних із стягненням боргу за поставлений товар та неоплачений товар з Публічного акціонерного товариства "Строймаш" а саме: підготовлення та подача позовної заяви до Господарського суду Донецької області про стягнення заборгованості за поставлений та неоплачений товар; представлення інтересів Замовника у Господарському суді Донецької області, при розгляді позовної заяви про стягнення боргу з Публічного акціонерного товариства "Строймаш"; здійснення правового аналізу усіх документів та матеріалів справи, необхідних для з'ясування усіх фактичних обставин справи, первинної документації, процесуальних документів, усіх інших документів правового характеру; надання Замовнику консультацій по правовим питанням у рамках предмету розгляду справ та правових наслідків; формування та доведення до суду, відповідними процесуальними можливостями правової позиції Замовника по справі; здійснення підготовки необхідних процесуальних документів по справі та надання їх до суду; застосування усіх можливих, передбачених законом, методів для забезпечення захисту прав та охоронюваних законом інтересів Замовника, які можуть сприяти винесенню рішення суду на його користь.

Водночас, положеннями пункту 33 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року (протокол від 1-2 жовтня 1999 року № 6/VI) зазначено, що гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути розумно обґрунтованим за розміром. Аналогічні положення містяться і в пункті 3.4.1 Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийнятого делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 року. При цьому до факторів, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, відносяться обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі, необхідність виїзду у відрядження, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката тощо.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката Тітова Я.А. у всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи №5006/20/1/2012, а також розрахунок суми витрат адвоката, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в сумі 1287,60грн обґрунтованою.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, витрати по оплаті послуг адвоката покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Строймаш" (83183, Донецька область, м. Макіївка, вул. Вавіліна, б. 18 р/р 26002301813863 у Макіївському без балансному відділенні філіалу головного управління ПАТ Промінвестбанк у Донецькій області, МФО 335496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехмонтаж-Металл" (83049, Донецька область, м. Донецьк, вул. Воїнська, б.16, офс. 12, ЄДРПОУ 33956931, п/р 26000060007968 філія КБ ПАТ "Приватбанк" Донецького РУ, МФО 334635) суму основного боргу у розмірі 11728 (одинадцять тисяч сімсот двадцять вісім) грн.. 40коп., пеню у розмірі 383 (триста вісімдесят три) грн. 93 коп., 3 % річних у розмірі 71 (сімдесят одна) грн. 25 коп. судовий збір у розмірі 1531 (одна тисяча п'ятсот тридцять одна) грн. 60 коп., витрати на оплату адвоката у сумі 1225 (одна тисяча двісті двадцять п'ять) грн. 28 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Огороднік Д.М.

Дата складення повного рішення 24.04.2012