Рішення № 26077120, 18.09.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.09.12р. Справа № 3/5005/7564/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Марганець

про стягнення 91 740,65 грн. заборгованості за Договором поставки

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - Луценко І.М., представник за довіреністю

відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 91 740,65 грн. боргу за Договором поставки № 253 від 25.04.12р. Позовні вимоги мотивовані порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати отриманого від Позивача товару.

18.09.12р. від Відповідача факсимільним зв'язком надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відпусткою представника.

Представник Позивача заперечує клопотання Відповідача, оскільки, з урахуванням відповіді Відповідача на претензію, Відповідач навмисно затягує строк розгляду справи, та не позбавлений права направити у судове засідання іншого представника.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч.1,3 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника, представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Беручи до уваги вищевикладене, клопотання Відповідача відхилено судом.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.04.2012р. сторонами укладено договір поставки № 253 (далі Договір), за яким Позивач поставив Відповідачеві товар у кіль кості та строки, вказані у Специфікації №1 від 21.05.2012р., яка є невід'ємною частиною До говору.

Факт одержання товару Відповідачем підтверджується видатковою накладною №332 від 12.06.2012р. на суму 91 260,60 грн. та до віреністю № 652 від 08.06.2012р.

Всього за Специфікацією №1 поставлено товару на суму 91 260,60 грн.

Відповідно до п. 4.6. Договору та умов Специфікації №1 від 21.05.2012р. Відповідач повинен був здійснити розрахунок за поставлену продукцію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача протягом 5 банківських днів з моменту передачі права власності на продукцію Покупцю на підставі рахунку, накладної та податкової накладної, оформленої і виданої відповідно до вимог ст. 187, 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 3.6. Договору перехід права власності на Товар, що поставляється ві дбувається в момент підписання видаткової накладної обома сторонами, тобто відбувся 12.06.2012р.

Таким чином, Відповідач зобов'язаний був розрахуватися за поставлений за Договором Товар у строк до 19.06.2012р. включно.

12.07.2012р. Позивачем Відповідачеві направлено претензію №12-07-02 з вимогою сплатити борг у розмірі 91 260,60 грн. У відповіді на претензію (вих. № 30/820 від 14.08.2012р.) Відповідач фактично визнав борг, однак до теперішнього часу розрахунок за поставлений товар не здійснив.

На прострочений борг Відповідача Позивачем нараховані 3 % річних -480,05 грн.

Загальна сума боргу перед Позивачем, станом на момент розгляду справи судом, становить 91 260,60 грн. + 480,05 грн. = 91 740,65 грн., що і є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми. З відповіді на претензію Позивача вбачається, що Відповідач борг визнав.

Перевіривши розрахунок Позивача, господарським судом встановлено, що розрахунок 3 % річних проведено невірно і за перерахунком суду за період прострочки з 20.06.2012р. по 22.08.2012р. 3% річних становлять 478,74 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню: 91 260,60 грн. -основного боргу, 478,74 грн. -3 % річних, решта вимог задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", 53400, Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Радянська, 62 (код ЄДРПОУ 00190911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж", 69035, Дніпропетровська обл., м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 7/95 (код ЄДРПОУ 35842316) 91 260,60 грн. -основного боргу, 478,74 грн. -3 % річних, 1 834,78 грн. -судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане _______