Ухвала суду № 26076775, 30.08.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.08.12р. Справа № 29/5005/4913/2012 Суддя господарського суду Дніпропетровської області Полєв Д.М.

при секретарі судового засідання Карпенко К.М.

за участю представників сторін:

від кредитора: представник ПАТ Дочірній банк Сбербанку Росії" Ганчар І.Д. за дорученням б/н від 04.10.2011р.

від боржника: представник Фурсов Д.І. за довіреністю б/н від 11.06.2012р.

за участю: розпорядник майном Бакулін І.С.

розглянувши справу

за заявою Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", м. Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний парк", м. Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 34822152)

про визнання грошових вимог

СУТЬ СПРАВИ:

Провадження у справі про банкрутство ТОВ "Центральний парк" (далі - боржник) порушено 07.06.2012р. за заявою ПП "Цесія".

Зазначеною ухвалою введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бакуліна І.С.

23.06.2012р. в газеті "Голос України" №115 (5365) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (далі - кредитор) подано заяву від 10.07.2012р. №3091/4/06-2-2 з грошовими вимогами до боржника у розмірі 77 452 342,16 грн.

Вимоги кредитора заявлено на підставі іпотечного договору від 15.09.2008р., за яким боржник виступив майновим поручителем за виконання кредитних зобов'язань ТОВ "Дніпропетровський млиновий комбінат" перед банком, у зв'язку з чим останній є заставним кредитором боржника. Оскілки вимоги банку забезпечено заставою майна боржника, відповідно до ч.1 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор просить включити їх до першої черги задоволення до реєстру вимог кредиторів боржника.

Згідно повідомлення розпорядника майном та боржника №25/7 від 25.07.2012р. вимоги банку відхилено у повному обсягу оскільки вони не є грошовими зобов'язаннями в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника боржника, кредитора та розпорядника майна, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2008р. між ЗАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії", правонаступником всіх прав та обов'язків якого є кредитор та ТОВ "Дніпропетровський млиновий комбінат" (позичальник) укладено договір №131-Н/08 про відкриття кредитної лінії, за умовами якого (з урахуванням додаткових угод №1 від 15.09.2008р., №2 від 01.10.2008р., №3 від 12.10.2009р., №4 від 18.03.2010р., №5 від 21.03.2011р., №6 від 15.09.2011р., №7 від 14.10.2011р. та договорів від 12.10.2009р. та від 21.03.2011р. про внесення змін до додаткової угоди №1 від 15.09.2008р.) банк надає позичальнику ліміт кредитної лінії у розмірі 72500000 грн., а позичальник зобов'язується повернути вказані кошти банку, сплатити проценти за користування ними та, у разі порушення взятих на себе зобов'язань, сплатити банку штрафні санкції.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника, що випливають з вказаного договору про відкриття кредитної лінії, між кредитором (іпотекодержатель) та боржником (іпотекодавець) укладено іпотечний договір від 15.09.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Чернишовим С.О. та зареєстрований в реєстрі під №2085. За умовами наведеного іпотечного договору (з урахуванням договорів про внесення змін від 12.10.2009р., 18.03.2010р., 21.03.2011р., 15.09.2011р., 14.10.2011р. та 18.04.2012р., посвідчених приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Чернишовим С.О. та зареєстрованих в реєстрі під номерами 2224, 603, 546, 2008, 2276 та 688 відповідно) іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю комплекс виробничих будівель та споруд (згідно переліку, наведеного у додатку №1 до іпотечного договору), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Горького, буд.10/14 та належить боржнику на праві власності на підставі договору купівлі-продажу комплексу виробничих будівель та споруд, посвідченого 12.01.2007р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем С.А. за реєстровим №12. Предмет іпотеки зареєстровано за іпотекодавцем 16.01.2007р. КП "Дніпропетровське МБТІ" Дніпропетровської обласної ради під №6963419. Вартість цього нерухомого майна згідно з витягом від 11.09.2008р. №20198891 з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим КП "Дніпропетровське МБТІ", складає 4 110 162,21 грн.

Сторони вказаного договору домовилися, що за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити всі свої вимоги у відповідності з цим договором, в тому числі шляхом прийняття предмета іпотеки у власність (пп.4.2.3, пункти 6.1, 6.4 Іпотечного договору). За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки відповідно до чинного законодавства, погасити повну заборгованість боржника за основним договором, а також витрати на здійснення вимог, забезпечених предметом іпотеки (пп.4.2.8 іпотечного договору).

Станом на 06.06.2012р. загальна заборгованість позичальника перед банком по договору про відкриття кредитної лінії від 15.09.2008р. №131-Н/08 становить 77 451 229,16 грн. (з яких: 77 250 000,00 грн. -заборгованість за кредитом; 200 512,30 грн. -проценти за користування кредитною лінією, 716,86 грн. -пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом).

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.41 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до абзаців 3 та 6 ст.1 вказаного Закону боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, а кредитором - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

В силу абз.7 вказаної норми, під грошовими зобов'язаннями слід розуміти зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Частино 1 ст.575 Цивільного кодексу України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Заставодавцем, відповідно до ч.1 ст.583 цього Кодексу, може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Приписами ст.1 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека -це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Виходячи з положень ст.583 Цивільного кодексу України майновий поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення основного зобов'язання, як застава.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про заставу", ст.ст. 1, 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до ст. 546 ЦК України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (ст.ст. 553-339 ЦК України) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

Стаття 546 ЦК України визначає види забезпечення виконання зобов'язання, до яких відносяться: неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

Отже, правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою і забезпеченого іпотекою, не є тотожними і відрізняються одне від одного.

Згідно ст.11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Цивільний кодекс України та Закон України "Про іпотеку" не передбачають солідарного обов'язку боржника за основним зобов'язанням та майнового поручителя, у зв'язку з чим до майнового поручителя не можуть бути застосовані приписи ст.543 Цивільного кодексу України, згідно ч.1 якої у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Необхідною ознакою набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, відповідно до приписів частин абзаців 3, 7 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є наявність саме грошових зобов'язань. Однак, іпотечний договір не породжує у іпотекодавця грошових зобов'язань перед іпотекодержателем, останній має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Таким чином, враховуючи положення ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" іпотекодержатель не є кредитором боржника в розумінні зазначеної статті.

Частиною 2 ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Отже, майнові інтереси іпотекодержателя у справі про банкрутство гарантуються тим, що він незалежно від наявності у нього статусу учасника у справі про банкрутство має право отримати кошти від реалізації заставленого майна.

У даному випадку кредитор, як іпотекодержатель за іпотечним договором від 15.09.2008р., не є конкурсним кредитором у справі про банкрутство боржника, оскільки, враховуючи зміст ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник не має перед банком зобов'язань саме грошового характеру.

Отже, спірні вимоги ПАТ "ДБ Сбербанк Росії" до ТОВ "Центральний парк" не є грошовими вимогами в розумінні приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому підлягають відхиленню з вищевказаних підстав.

Керуючись ст.86 ГПК, ст.ст. 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний парк", м. Дніпропетровськ у розмірі 77 452 342,16 грн. відхилити.

Суддя Д.М. Полєв