Постанова № 26073992, 18.09.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

18 вересня 2012 р. справа № 2а- 1946/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.,

при секретарі судового засідання - Чупіковій О.С.,

за участю:

представника позивача - Старченка Е.М,

представника відповідача - Калініної О.О.,

представника третьої особи - Артюх А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби, третя особа - Національний банк України про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Земельний банк", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, третя особа - Національний банк України, в якому просить суд: визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 грудня 2011 р. №0000210851 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про збільшення суми грошового зобов'язання ПАТ "Зембанк" за платежем податок на прибуток банківських організацій на суму 9557971 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 21.12.2011 р. № 0000210851 СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, яке винесено на підставі акту перевірки №2154/50-2/19358721 від 08.11.2011 р. є незаконним, оскільки податкове законодавство не передбачає обов'язок неплатоспроможного банку сплачувати податки в процедурі ліквідації, крім того ст. 1 Податкового кодексу України позбавляє податкові органи права вимагати їх сплати та вживати заходів для їх стягнення.

Представник третьої особи -Національного банку України, підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

В зв'язку з закінченням реорганізації відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові замінено на належного відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби.

Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що всупереч вимогам пункту 5 статті 254 КАС України, позивачем не виконано рішення Харківського апеляційного адміністративного суду в частині уточнення декларацій з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, І квартал 2011 року, 2010 рік та три квартали 2010 року з урахуванням висновків акту перевірки від 01.12.2010 №4442/50-2/19358721 та порушенням пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України. В зв'язку з цим просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року по справі № 2-а-1946/12/2070 призначено економічну експертизу. (а.с. 121), оплату за проведення експертизи покладено на позивача. В зв'язку з несплатою експертизи, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2012 р. скасовано ухвалу про призначення судової експертизи та поновлено провадження у справі.

Крім того, ПАТ "Земельний банк" подано апеляційну скаргу на ухвалу в частині зупинення провадження у справі. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2012 р. апеляційну скаргу ПАТ "Земельний банк" задоволено, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 р. по справі № 2-а-1946/12/2070 скасовано в частині зупинення провадження по справі № 2-а-1946/12/2070 на час проведення експертизи до одержання її результатів.

У судовому засіданні представник позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

11 травня 2010 року Постановою правління Національного банку України №231 в ПАТ "Земельний банк" введено тимчасову адміністрацію та мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 3 місяці з 12.05.2010 року по 11.08.2010 року, про що опубліковано оголошення в газеті "Урядовий кур'єр" №87 від 15 травня 2010 року (а.с. 51).

Згідно ст. 87, п.7 ст.91 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банк може бути ліквідований - з ініціативи національного банку України, а також скасовується арешт, накладений на майно банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Ліквідація банку вважається завершеною, а Банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

30 липня 2010 року Постановою правління Національного банку України №375 "Про відкликання банківської ліцензії та відкриття ліквідаційної процедури Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", відкрито ліквідаційну процедуру ПАТ "Земельний банк" та розпочато процедуру ліквідації позивача. Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.11.2011 року по справі №5023/6013/11 підтверджено відповідність застосування процедури ліквідації ПАТ "Земельний банк" з боку НБУ вимогам Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової декларації за ІІ квартал 2011 року платника податку -ПАТ "Земельний банк", за результатами якої складено Акт №2154/50-2/19358721 від 08.11.2011 року (а.с. 26-27). У висновках акту зазначено про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПАТ "Земельний банк" завищено від'ємне значення:

- за три квартали 2010 року на суму 39531095 грн. (ряд. 08 декларації);

- за 2010 рік на суму 30589331 грн. (ряд. 08 декларації);

- за І квартал 2011 року на суму 16240122 грн. (ряд. 08 декларації).

Внаслідок вищезазначеного ПАТ "Земельний банк" занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на 9557971 грн., у тому числі:

- за ІІ квартал 2011 року на суму 3735228 грн. (ряд. 14 декларації);

- за І квартал 2011 року на суму 3587302 грн. (ряд. 12 декларації);

- за 2010 рік на суму 22354441 грн. (ряд. 12 декларації).

За наслідками перевірки винесено податкове-повідомлення-рішення від 21.12.2011 року №0000210851/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій на суму 9557971 грн. (а.с. 8).

Суд зазначає, що відповідно до п. 4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з вимогами п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 вказаного Закону, валовий доход включає в себе доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

Податок на прибуток врегульовано в розділі ІІІ Податкового кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що спірне податкове повідомлення - рішення СДПІ прийняте у зв'язку з не виконанням позивачем рішення суду по справі № 2а-16472/10/2070 (а.с. 30).

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2011 р. по справі № 2а-16472/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2011 року відмовлено в задоволенні позову ПАТ "Земельний банк" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання нечинним податкового повідомлення рішення №000064851/0 від 09.12.2010 року щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму 352831,70 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

У відповідності до ст. 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора, строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язань щодо сплати податків та зборів вважається таким, що настав. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.3 ст.85 Закону України "Про банки та банківську діяльність" у період мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ч.3 ст.88 Закону України "Про банки та банківську діяльність", законодавство України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання банку неплатоспроможним застосовується в частині, що не суперечить нормам цього Закону.

Норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. № 2343-XII регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Згідно із визначенням, наведеним в статті 1 Закону № 2343-XII, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ст.85 Закону України «Про банки та банківську діяльність»з моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів розпочинається відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) в розмірах, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію. Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи позивача, що на нього з моменту відкликання ліцензії та початку ліквідаційної процедури не розповсюджуються вимоги Податкового кодексу України, а СДПІ по роботі з великими платниками податків в місті Харкові не має права визначати Позивачу податкові зобов'язання.

Враховуючи наведене, а також беручи до уваги, що строк виконання зобов'язань по сплаті податку на прибуток, який визначений оскаржуваним рішенням, виник у позивача після закінчення дії мораторію, відсутні правові підстави для невиконання цих зобов'язань.

Факт неправомірного заниження суми валових витрат в результаті формування страхового резерву в сумі 38 928 667,62 грн. не спростовано (а.с. 30). Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами. В разі виявлення таких випадків платник податків може самостійно внести відповідні зміни до податкової звітності, в порядку, який визначений ст. 50 Податкового кодексу України.

Згідно п. 1.3. ст. 1 Податкового кодексу України Податковим кодексом не регулюються питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з банків, на які поширюється норми розділу V "Про банки і банківську діяльність". Але ПАТ "Земельний банк" є платником податків, на нього розповсюджуються норми Податкового кодексу України щодо визначення податкових зобов'язань самостійно або контролюючим органом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона по справі повинна доказати ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

ПАТ "Земельний банк" не надано доказів того, що дії посадових осіб Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові є протиправними та порушують права, свободи чи інтереси позивача.

ПАТ "Земельний банк" повинно було виконати податкове повідомлення рішення №000064851/0 від 09.12.2010 року Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на виконання судового рішення по справі № 2а-16472/10/2070, яке набрало законної сили, в частині уточнення декларацій з податку на прибуток, та відображення в подальшому відповідних сум податку, але податкове повідомлення рішення №000064851/0 від 09.12.2010 року виконане не було.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідача прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 21.12.2011 року №0000210851/0 відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби, третя особа - Національний банк України про скасування податкового повідомлення-рішення -відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 19.09.2012 р.

Суддя Сагайдак В.В.