Постанова № 26073936, 14.08.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 серпня 2012 р. Справа №2а-8912/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,

за участю:

представника позивача - Качанова Є.О.,

представника відповідача - Піскун Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Лінія" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, скасування податкової застави та податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Лінія", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому з урахуванням уточнень просить суд: визнати дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки 13.06.2012р. та накладання податкової застави неправомірними; скасувати податкову заставу від 26.07.2012р., скасувати податкову вимогу №713 від 26.07.2012р., а також відшкодувати судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача по проведенню 13.06.2012 року камеральної перевірки декларації за грудень 2011 року є незаконними, оскільки відповідачем був порушений строк проведення камеральної перевірки, передбачений п.200.10 ст. 200 ПКУ, декларація ТОВ «ТД «Лінія»була прийнята ДПІ у встановлений строк без зауважень. Відповідно до акту камеральної перевірки №1990/15-314/30237468 від 13.06.2012 року відповідачем було встановлено порушення п. 200.3 ст. 200 Розділу V Податкового кодексу України, а саме завищено суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість декларації з ПДВ за грудень 2011 року. З боку ДПІ жодного податкового повідомлення-рішення по результатам перевірки позивачу не надходило. 31.07.2012р. позивач отримав копію Витягу з реєстру обтяжень, згідно якого на все майно ТОВ «ТБ «Лінія»накладено заставу з боку ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 26.07.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Також представник позивача пояснив, що відповідно до акту камеральної перевірки №1990/15-314/30237468 від 13.06.2012 року відповідачем було встановлено порушення п.200.3 ст. 200 Розділу V Податкового кодексу України, а саме завищено суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість декларації з ПДВ за грудень 2011 року. ТОВ «ТБ «Лінія»06 липня 2012 року звернулось до відповідача з вимогою надати акт звірки та інформацію про стан облікового рахунку ТОВ «Торгівельний будинок «Лінія», у відповідь на яку було отримано акт звірки, станом на 06.07.2012 року за яким сальдо визначено без боргу. Позивач не погодився з тим, що відповідачем було порушено порядок направлення запитів ДПІ Дзержинського району м. Харкова та з актом камеральної перевірки, у зв'язку з чим направив пояснення на запит разом з документальним підтвердженням та скаргу на вказаний акт і порядок його проведення та неправомірні дії співробітників, яке було розглянуто відповідачем та згідно відповіді №10340/10/15-322 від 19.07.2012 року висновки акту камеральної перевірки залишено без змін. Позивач 23.07.2012 року повторно звернувся до ДПІ Дзержинського району м. Харкова з заявою про надання передбаченого чинним законодавством податкового повідомлення-рішення з метою його подальшого оскарження в судовому порядку. Але відповідач податкового повідомлення-рішення не надав. Також, 31 липня 2012 року позивачеві було відмовлено комерційним банком в овердрафті, оскільки був пред'явлений відповідний Витяг з реєстру обтяжень рухомого майна № 37161399 від 31.07.2012 року, за яким на майно ТОВ «Торгівельний будинок «Лінія»накладено податкову заставу. 02 серпня 2012 року позивачем було отримано лист, в якому ДПІ просить надати ТОВ «Торгівельний будинок «Лінія»перелік ліквідного майна, яке перебуває у власності підприємства для складання акту опису майна у зв'язку з податковою заборгованістю по податку на додану вартість у сумі 300 372,00 грн., крім того у листі містилась податкова вимога №713 від 26 липня 2012 року та акт опису майна № 713 від 26.07.2012 року. Представник позивача звернув увагу суду на те, що акт перевірки всупереч положенням Податкового кодексу України не містить підписів уповноважених осіб, які його склали, відсутність податкового повідомлення-рішення та неправомірність накладення податкової застави без оформлення податкового повідомлення-рішення. Також, представник позивача у судовому засіданні відзначив неправомірність дій ДПІ Дзержинського району м. Харкова зі складання акту опису майна ТОВ «Торгівельний будинок «Лінія»та накладення на нього арешту 26.07.2012 року, тоді як лист про надання відомостей, щодо такого майна та сповіщення про майбутнє накладення податкової застави було направлено податковою інспекцією на адресу ТОВ «Торгівельний будинок «Лінія»лише 30 липня 2012 року. Позивач вважає, що дії ДПІ по проведенню 13.06.2012 року камеральної перевірки декларації за грудень 2011 року та накладання податкової застави є неправомірними, у зв'язку з чим просить суд скасувати податкову заставу від 26.07.2012р. та податкову вимогу №713 від 26.07.2012р.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, але письмових заперечень на позов до суду не надав.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що за результатами камеральної перевірки, проведеною 13.06.2012р,. встановлено порушення ТОВ "Торгівельний будинок "Лінія" п. 200.3 ст. 200 розділу V ПК України, п.п. 4.6.3 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, та завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ по декларації з ПДВ за грудень 2011 року на 300372,00 грн., внаслідок чого занижено суму від'ємного значення, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації за грудень 2011 року на 300372,00 грн. Відповідач зазначив, що вважає порушення, викладені в акті перевірки ТОВ "Торгівельний будинок "Лінія" від 13.06.2012 року № 1990/15-314/30237468 такими, що відповідають діючому законодавству України, через що дії відповідача та податкова вимога є правомірними. У свою чергу представник відповідача погодився з тим, що відповідно до положень чинного Податкового кодексу України камеральна перевірка може бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації та підтвердив той факт, що податкового повідомлення-рішення за актом камеральної перевірки №1990/15-314/30237468 від 13.06.2012 року складено та направлено позивачеві не було.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Лінія" (далі -ТОВ "Торгівельний будинок "Лінія") зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 20.01.2001 року за №10004673773 за адресою: 61051, м. Харків, вул. Заводу Комсомолець, буд. №34, ідентифікаційний код юридичної особи -30237468, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС як правонаступника ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, є платником ПДВ, що не заперечується сторонами.

13.06.2012 року головним державним податковим інспектором ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за грудень 2011 року, за результатами якої складено акт № 1990/15-314/30237468 від 13.06.2012 року. (а.с.12-15)

Згідно даних, зазначених в акті вказаної перевірки, 19.01.2012 року позивачем - ТОВ "Торгівельний будинок "Лінія" подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за грудень 2011 року, реєстраційний номер документу - №9013973681 з додатками (а.с.12)

Згідно висновків акту камеральної перевірки №1990/15-314/30237468 від 13.06.2012 року позивачем завищено суми від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість декларації з ПДВ за грудень 2011 року на 300 372,00 грн. внаслідок чого занижено суму від'ємного значення, яка підлягає зарахуванню до податкового кредиту наступного періоду по декларації за грудень 2011 року на 300 372,00 грн.

26 червня 2012 року ТОВ «Торгівельний будинок «Лінія»було отримано запит ДПІ №7296/10/15-319 від 30.05.2012 року «Про надання пояснень та їх письмового підтвердження»щодо податкової декларації з ПДВ за грудень 2011 року та акт камеральної перевірки № 1990/15-314/30237468 від 13.06.2012 року, що підтверджується довідками ДП «Укрпошта»від 27 червня 2012 року. (а.с.16)

Позивач не погодився з тим, що відповідачем було порушено порядок направлення запитів ДПІ Дзержинського району м. Харкова та з актом камеральної перевірки, у зв'язку з чим направив пояснення на запит разом з документальним підтвердженням та скарги на вказаний акт і порядок його проведення та неправомірні дії співробітників яке було розглянуто відповідачем та згідно відповіді №9637/10/15-322 від 07.07.2012 року висновки акту камеральної перевірки залишено без змін. (а.с.17-20, 21-23, 24-27, 37)

ТОВ «Торгівельний будинок «Лінія»листом від 06.07.2012 року №48 звернулось до ДПІ Дзержинського району м. Харкова з вимогою надати акт звірки та інформацію про стан облікового рахунку ТОВ «Торгівельний будинок «Лінія», у відповідь на який було отримано акт звірки станом на 06.07.2012 року за яким сальдо визначено без боргу. (а.с.28, 31, 32)

Позивач 23.07.2012 року повторно звернувся до ДПІ Дзержинського району м.Харкова з заявою про надання податкового повідомлення-рішення з метою його подальшого оскарження в судовому порядку. (а.с.29-30) Відповіді від відповідача на вказану заяву отримано позивачем не було.

26.07.2012 року начальником Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби винесено ТОВ «Торгівельний будинок «Лінія»податкову вимогу за №713, в якій зазначено, що станом на 25.07.2012 року сума податкового боргу вказаного платника за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість становить 300372,00грн. (а.с.46)

Також, 26.07.2012р. податковим керуючим було складено акт опису майна на загальну суму 300372,00грн. на підставі рішення начальника ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 26.07.2012р. №713 про опис майна у податкову заставу платника податків ТОВ «Торгівельний будинок «Лінія». (а.с.48)

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань платників податків визначений нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп.75.1.1).

У вищевказаному акті перевірки №1990/15-314/30237468 від 13.06.2012 року зазначено, що камеральну перевірку здійснено на підставі п. 200.10 ст. 200 ПК України, в порядку ст. 76 розділу ІІ ПК України.

Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки необов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу.

Згідно п. 200.10 ст. 200 ПК України, на який посилається відповідач в якості підстави для проведення перевірки, визначено, що податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у податковій декларації даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Таким чином, право відповідача на здійснення камеральної перевірки даних, заявлених у податковій декларації, підлягає законодавчому обмеженню у строках проведення такої перевірки, а саме - камеральну перевірку податковий орган вправі здійснити протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно даних, відображених у акті перевірки №1190/15-314/30237468 від 13.06.2012р., судом встановлено, що позивачем ТОВ "Торгівельний будинок "Лінія" 19.01.2012 року подано до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за грудень 2011 року №9013973681 з додатками, тобто у встановлений законом строк.

Таким чином, податковий орган був вправі здійснити камеральну перевірку даних, заявлених у цій податковій декларації у строк до 20.02.2011 року.

Судом встановлено, що камеральна перевірка ТОВ "Торгівельний будинок "Лінія" відповідачем була проведена 13.06.2012 року, тобто за межами передбаченого п.200.10. ст. 200 Податкового кодексу України строку проведення камеральних перевірок.

Оскільки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за грудень 2011 року проведено лише 13.06.2012 року, суд дійшов висновку, що при проведенні камеральної перевірки відповідачем порушено вимоги п. 200.10 ст. 200 ПК України, тобто дії по проведенню перевірки здійснено не на підставі та у спосіб, що передбачений ПК України, необґрунтовано, що є порушенням п.п.1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України та ч. 2 ст. 19 Конституції України, а дії по проведенню такої перевірки є неправомірними.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Суд, оглянувши копію акту камеральної перевірки № 1990/15-314/30237468 від 13.06.2012 року, який було надано позивачем, приходить до висновку, що передбачений порядок оформлення акту та його надіслання платнику податків було порушено, оскільки у вказаному акті відсутні підписи посадових осіб відповідача.

Щодо правомірності винесення відповідачем податкової вимоги від 26.07.2012 року №713 про визначення позивачу суми податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями по ПДВ в сумі 300372,00 грн., суд зазначає наступне:

Як встановлено судом, сума податкового боргу -300372,00 грн. є сумою зменшення від'ємного значення на погашення боргу з ПДВ, підставою виникнення податкового боргу є акт камеральної перевірки № 1990/15-314 від 13.06.2012 року.

У висновку акту камеральної перевірки № 1990/15-314/30237468 від 13.06.2012 року вказано, що позивачем завищено суми від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість декларації з ПДВ за грудень 2011 року на 300 372,00 грн. внаслідок чого занижено суму від'ємного значення, яка підлягає зарахуванню до податкового кредиту наступного періоду по декларації за грудень 2011 року на 300 372,00 грн.

З фактичних обставин справи судом встановлено, що жодних порушень у формуванні спірної суми від'ємного значення з ПДВ відповідачем в ході перевірки виявлено не було. З наявних у справі документів вбачається відсутність жодних заперечень відповідача як при проведенні перевірки, так і вході судового розгляду справи стосовно виникнення та фактичної наявності у позивача спірної суми від'ємного значення з ПДВ, що виключає можливість нарахування вказаної суми у податковий борг платника податків.

Відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковою вимогою є письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Підстави та порядок надіслання (вручення) органами державної податкової служби вимог платникам податків врегульовано ст.59 Податкового кодексу України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової служби України від 24.12.2010 року №1037.

Згідно п. 59.1, п. 59.3 ст. 59 ПК України, орган державної податкової служби надсилає (вручає) платнику податків податкову вимогу у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Також, у вищенаведених нормах Кодексу вказано, що податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п.59.4 ст.59 Кодексу передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання і вручення) податкового повідомлення-рішення.

Також, п.2.2 розділу II Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, який затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1037 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1432/18727 (далі за текстом -Порядок), визначено вичерпаний перелік обставин, за якими органи державної податкової служби вправі формувати та направляти платникам податків податкові вимоги, зокрема, якщо:

- платник податків не сплатив суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки;

- платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання, визначену в податковому повідомленні-рішенні, в установлені законами строки;

- контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби та надіслав відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру.

Згідно п. 2.3 зазначеного Порядку, протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

У відповідності до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення, зокрема, від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, у контролюючого органу є обов'язок самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.

Згідно п. 58.1 та п. 58.2 ст. 58 ПК України, у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган зменшує розмір задекларованого від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи; суму зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

У разі зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, який затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 985 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1440/18735, у разі зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилається податкове повідомлення-рішення по формі «В4».

Згідно п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що за результатами камеральної перевірки ТОВ «Торгівельний будинок «Лінія», які викладені в акті №1990/15-314/30237468 від 13.06.2012 року про завищення позивачем розміру від'ємного значення суми ПДВ, відповідачем будь-якого податкового повідомлення-рішення не приймалося та позивачу не направлялося.

Таким чином, визначена відповідачем у податковій вимозі від 26.06.2012 року №713 сума 300372,00грн., є неузгодженим податковим зобов'язанням, тобто не набула статусу податкового боргу.

Оскільки діючими нормативно-правовими актами не передбачено право податкового органу формувати податкові вимоги на підставі акту камеральної перевірки за неузгодженими податковими зобов'язаннями, судом встановлено відсутність у відповідача правових підстав для винесення та направлення позивачу податкової вимоги від 26.06.2012 року № 713.

Також, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем було надіслано на адресу позивача акт опису майна у податкову заставу від 26 липня 2012 року №713.(а.с.48)

Крім того, позивачем отримано лист ДПІ в Дзержинському районі м.Харкова №11072/10/19-022 від 30.07.2012 року з вимогою надати завірений належним чином перелік ліквідного майна (основних засобів) підприємства, яке перебуває у власності ТОВ «Торгівельний будинок «Лінія»для складання акту опису майна та обтяженням його податковою заставою з метою використання його в подальшому як джерела погашення податкового боргу. (а.с.47)

Вказані листи ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова суперечать один одному, оскільки вимога про надання переліку майна з метою складання акту опису направлена на адресу позивача 30.07.2012 року, тобто через чотири дні після складання вказаного опису майна від 26 липня 2012 року, що зокрема підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що міститься в матеріалах справи. (а.с.33-36)

Встановлені судом обставини свідчать про порушення відповідачем чинного порядку накладення податкової застави та належності підстави для її застосування.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатніх належних та допустимих доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо проведення камеральної перевірки позивача та винесення податкової вимоги.

Суд звертає увагу, що представник відповідача не зміг пояснити суду причини порушення податковим органом встановленого 30-денного строку проведення камеральної перевірки. Також відповідачем не надано суду обґрунтованих пояснень з приводу формування та надіслання позивачеві оскаржуваної податкової вимоги та застосування податкової застави.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не дотримався вимог чинного законодавства України щодо захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Враховуючи викладене, системно проаналізувавши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, за наведених обставин, суд приходить до висновку про неправомірність дій Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС під час проведення камеральної перевірки 13.06.2012 року, винесення податкової вимоги №713 від 26.07.2012 року та накладення податкової застави 26.07.2012 року, як таких, що здійснені з порушенням норм діючого законодавства України. Крім того висновки ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова, викладені в акті камеральної перевірки № 1990/15-314/30237468 від 13.06.2012 року не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи та не доведені представником відповідача.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи неправомірність дій відповідача ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС при проведенні 13.06.2012 року камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з ПДВ за грудень 2011 року, а також відсутність підстав для винесення та направлення позивачу податкової вимоги від 26.07.2012 року № 713, а також накладення податкової застави 26.07.2012 року, суд дійшов висновку про те, що відповідачем ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства винесено позивачу податкову вимогу від 26.07.2012 року № 713 та накладено податкову заставу 26.07.2012 року, через що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Лінія" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, скасування податкової застави та податкової вимоги - задовольнити.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення камеральної перевірки 13.06.2012 року та накладення податкової застави 26.07.2012 року неправомірними.

Скасувати податкову заставу від 26 липня 2012 року.

Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 26 липня 2012 року №713.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Лінія" (61051, м. Харків, вул. Заводу Комсомолець, буд. №34, код ЄДРПОУ - 30237468) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови виготовлено 21.08.2012р.

Суддя І.С. Нуруллаєв