Постанова № 26073564, 23.08.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5518/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Коршикова С.К.,

при секретарі: Тельдековій Н.В..,

за участю:

представника позивача : Ніколенко К.В.,

представника відповідача: Шуст Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансміт Компані 2010» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу від 04.01.2012 за № 69, про визнання складання висновків акту перевірки від 19.01.2012 за № 184/23/37235163 неправомірними та їх скасування, -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов зазначений адміністративний позов.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначив, що відповідачем 04.01.2012 було видано наказ за № 69 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Трансміт Компані 2010» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Діамант ЛТД» за період з 01.03.2011 по 31.08.2011» .

На підставі зазначеного наказу відповідачем проведено перевірку, за результатом якої складено акт за № 184/23/37235163 від 19.01.2012.

Позивач вважає, що наказ видано необґрунтовано, а дії відповідача по складанню висновків акта неправомірними, протиправними та такими, що суперечать законодавству України з огляду на таке.

Відповідачем на адресу ТОВ «Трансміт Компані 2010» направлено лист від 22.11.2011 № 17758/23-221 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» в якому підстава «для з'ясування реального та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах з ТОВ «Діамант ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37288409) за період березень-серпень 2011 року» не є законодавчо визначеною як така, що дає право податковому органу звертатися до платника податків з запитом щодо надання інформації та її документального підтвердження. Також в листі відповідача від 22.11.2011 № 17758/23-221 в порушення нормативно-правових актів з діловодства, відсутні заголовок та печатка органу податкової служби. Тому позивач вважає, що відповідач видав наказ неправомірно.

Щодо неправомірності висновків викладених в акті перевірки позивачем зазначено, що висновки податковий орган зобов'язаний відобразити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів на рівні ДПА України», так як обов'язок відображати самостійно задекларовані платником податку суми податкових зобов'язань та податкового кредиту прямо передбачений чинним законодавством.

Також відповідач провів перевірку без врахування фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, а за період квітень, травень, серпень та вересень 2011 року взагалі без жодних документів, визначених п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України. В порушення порядку надання платниками податків документів, відповідачем не було складено акт про відмову надання копій документів посадовій особі органу ДПС.

Також позивач вважає протиправними посилання відповідача на результати акту від 11.11.2011 № 1806/236-37288409 та такими, що призвели до складання незаконних висновків.

Відповідач не дослідив первинні документи, які належить складати, не перевірив фізичні, технічні та технологічні можливості позивача до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій.

Висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним є безпідставним та необґрунтованим. На підставі викладеного просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні, до початку розгляду справи по суті, представник позивача пояснив, що позовні вимоги підтримує у повному обсягу, причому, зазначив, що позивач вважає за необхідне вточнити свої вимоги.

Далі, представник позивача навів, що позивачем оскаржується саме висновок акту перевірки, як колективне рішення, що прийнято посадовими особами відповідача, враховуючи, що зазначені особи відмовились, з неясних причин, вивчати первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, а тому таке рішення, викладене у формі висновку, є одностороннім, та таким що повинно бути визнано протипрвним.

Представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги позивача та визнати колективне рішення відповідача, викладене у формі висновку, протипривним.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував повністю, просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позову, та обґрунтовуючи свої заперечення, надав наступні пояснення.

17.11.2011 до ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська електронною поштою від Алчевської ОДПІ в Луганській області надійшла податкова інформація, а саме акт від 11.11.2011 № 1806/236-37288409 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Діомат ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011».

Згідно до висновків зазначеного акту перевірки встановлено порушення, у тому числі завищення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість по ТОВ «Трансміт Компані 2010» на загальну суму 297192,24 грн.

22.11.2011 ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська було надано письмовий запит від 22.11.2011 № 17758/23 щодо надання пояснень та документального підтвердження господарських операцій, постачання товарів, послуг, повноти декларування податкових зобов'язань та формування податкового кредиту платником ПДВ за період березень-серпень 2011 року, на який позивач не відповів.

У зв'язку з ненаданням позивачем витребуваних податковим органом документів, відповідачем було прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, яке було оформлене наказом від 04.01.2012 № 69.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 184/23/37235163, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України. Позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок ТОВ «Діомат ЛТД» на загальну суму 666242,99 грн. Під час перевірки ТОВ «Трансміт Компані 2010» не було надано документи, що підтверджують факт здійснення транспортних перевезень, не встановлено наявність відповідних документів, що підтверджують факт відвантаження чи отримання товарів. Відповідно до наявних на час проведення перевірки документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій, що підтверджує відсутність доказів фактичного отримання товару та реального його транспортування.

Крім того, відповідач зазначив, що наявне судове рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.05.2012 № 2а/1270/2982/2012, яке набрало законної сили та відповідно до якого вже встановлено правомірність видання та надсилання органом ДПС платнику податків письмового запиту та наказу на проведення перевірки, тому відповідач звільнений від доказування тих самих обставин.

Позовні вимоги ТОВ «Трансміт Компані 2010» щодо визнання неправомірними та скасування висновків акту перевірки від 19.01.2012 № 184/23/37235163, не підлягають задоволенню, оскільки акт перевірки є лише одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність яких оцінюється судом при розгляді справи, зокрема, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності зі статтею 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до п. п. 41.1.1 Податкового кодексу України, контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансміт Компані 2010» є платником податків і зборів та перебуває на обліку в ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську. Підприємство є платником податку на додану вартість .

На підставі наказу від 04.01.2012 № 69 ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Трансміт Компані 2010» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Діамант ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37288409) за період з 01.03.2011 по 31.08.2011, за результатами якої податковою інспекцією складено акт від 19.01.2012 № 184/23/37235163.

Відповідно до висновків зазначеного акту перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 ПК України, у результаті чого у ТОВ «Трансміт Компані 2010» завищено податковий кредит на загальну суму податку на додану вартість 666242,99 грн., у тому числі у березні 2011 року на суму податку на додану вартість 168741,00 грн., у квітні 2011 року на суму податку на додану вартість 194535,00 грн., у травні 2011 року на суму податку на додану вартість 94574,00 грн., у червні 2011 року на суму податку на додану вартість 100974,00 грн., у липні 2011 року на суму податку на додану вартість 107418,99 грн., та встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, у результаті чого у ТОВ «Трансміт Компані 2010» завищено податкові зобов'язання на загальну сумуподатку на додану вартість 702548,97 грн., у тому числі у березні 2011 року на суму податку на додану вартість 177623,29 грн., у квітні 2011 року на суму податку на додану вартість 205994,93 грн., у травні 2011 року на суму податку на додану вартість 99555,25 грн., у червні 2011 року на суму податку на додану вартість 106295,05 грн., у липні 2011 року на суму податку на додану вартість 113080,45 грн.

Згідно до положень та вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, втсановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 року у адміністартивній спарві за № 2а/1270/2982/2012, позивачем було подано адміністративний позов до зазначеного суду із вимогами до відповідача про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії

(рішення, відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністартивного суді від 04.07.2012, набуло законної сили).

Із змісту зазначеного судового рішення виходить, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача, за наслідками якої 19.01.2012 було складено акт за № 184/23/37235163.

Далі, виходячи із змісту судового рішення, позивач, обгрунтовуючи свої вимоги, зазначив, що відповідно до акту перевірки, правочини між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діомат ЛТД» визнано нікчемними.

Позивач вважав, що у цьому випадку мали місце протиправні дії відповідача щодо самого факту проведення перевірки та оформлення акту перевірки.

Позивач просив суд визнати дії відповідача щодо проведення перевірки протиправними, визнати протиправними дії відповідача щодо викладення у акті перевірки висновків про визнання нікчемними усіх укладених правочинів між позивачем та ТОВ «Діомант ЛТД», також просив суд зобов'язати відповідача вилучити з АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА інформацію про результати перевірки позивача, оформленої зазначеним актом перевірки, крім того позивач просив суд зобов'язати відповідача відновити детальну інформацію по платнику податку на додану вартість - позивача у обліковій карткі - розшифруванню результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, тобто відновити податковий кредит податку на додану вартість у сумі 666242,99 грн., та зобов'язати відповідача відновити детальну інформацію по позивачеві у обліковій крткі із розшифровування автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, тобто відновити податкові зобов'язання з податку на додану вартість із взаємовідносин з ТОВ «Азовзагальмаш», ПрАТ «Азовелектросталь», ПрАТ «НВЦ «Трансмаш» та ТОВ «Баррістерз лігал групп».

Зазначеним судовим рішенням, у задоволенні позивних вимог позивача було відмовлено.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових або службових осіб.

Із системного аналізу виходить, що юридична особа не позбавлена зазначеного права, гарантованого Конституцією України.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Серед іншого, згідно до положень ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Далі, суд вважає за необхідне зазначити, що юридична особа, згідно до положень ч. 1 ст. 11 КАС України, ає вільно вибирає спосіб захисту її порушених прав чи інтересів, надаючи суду докази і доводячи перед ним їх переконливісить, причому, вона повинна бути обізнаною із положеннями ст. 71 КАС України, нормами якої визначено, що саме на суб'єкта владних повноважень, у випадку заперечення проти позовних вимог, покладається обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Суд, враховуючи наведене, дійшов висновку, що судовим рішенням Луганського окружного адміністративного суду у справі за № 2а/1270/2982/2012, було досліджено саме дії відповідача із призначення та проведення перевірки, за результатми якої було складено акт.

Із наведеного, враховуючи вимоги діючого законодавства, та те, що раніше позивач не просив судового захисту шляхом визнання рішення посадових осіб відповідача про складення висновку акту перевірки, протиправним, зазначаючи що це є колективне рішення суд вважає за негобхідне, що будь-яка особа не може бути обмеженим у праві на судовий захист.

Так, відповідно до положень та вимог ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Із системного аналізу наведених норм податкового законодавтсва та враховуючи, що вимогами п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються у бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконнням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи колективне рішення за наслідками перевірки, проведеної його посадовими особами, та оформлюючи його у вигляді висновку, повинен використовувати тільки визначені податковим законодавством документи.

Таким чином, зазначає суд, використання будь якої податкової інформації чи будь яких інших документів, без документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, визначнених діючим законодавством, при прийнятті будь-якого рішення, що оформляється у вигляді висновку акту перевірки, і яке є суттю колективного мислення посадових осіб органу державної податкової служби, та підтверджене підписами його посадових осіб, не може бути правомірним і повинно визнаватись таким, що прийнято з перевищенням дискримінаційних повноважень.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка громадянка ОСОБА_3, показала, що вона проводила перевірку позивача у якості державного податкового ревізора інспектора відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська.

Під час проведення превірки було встановлено, що первинні бухгалтерські та податкові документи, відповідно до яких може бути встановлено або не встановлено порушення діючого податкового законодавства, було вилучено правоохоронними органами.

Вони, як перевіряючи надали запит до слідчого з метою отримати документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, щоб ознайомившись із ними, визначитись з приводу порушення податкового законодавства позивачем або відсутністю такого порушення.

Правоохоронний орган, в особі слідчого, надіслав відповідь, що необхідні органу державної податкової служби первинні документи вже разом із кримінальною справою направлено до суду.

Далі, свідок показала, що при проведенні перевірки вони використували лише податкову інформацію, документами її не перевіряли, рішення у вигляді висновків до акту перевірки було проийнято за наявності інформації, що надійшла із автоматизованих баз ДПІ у електронному вигляді.

Керевництво органу вони повідомляли про відсутність документів, на підставі яких потрібно зробити висновок правомірності сплати податку на додану вартість, таке рішення прийняли, вважаючи, що, достатньо електронної інформації, і, перевірку, призначену керевніцтвом, даже враховуючи, що відсутні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, необхідно провести та скласти акт.

На питання суду, чи самостійно вона робила висновок акту, зазначила, що разом з ішими перевіряючими, вона не розуміє юридичних положень податкового законодавства, вона ревізор, як там що і кому потрібно доповідати, їй невідомо, а для чого, незрозуміло.

На питання суду, чому не враховано положень податкового законодавства, що заперечує закінчувати перевірку без необхідної первинної документації, показала, що згідно вказівок керевніцтва, можливо закінчити перевірку згідно податкової інформації, без необхідних документів обліку, що вона і зробила, підписавши висновок перевірки.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу обшуку від 17.08.2011, у позивача було вилучено первинні документи бухгалтерського та податкового обліку.

Судом встановлено, що відповідачем було направено листа до правоохоронного органу за № 573/23-219 від 12.01.2012 і

Із змісту зазначеного листа вбачається, що відповідач, при проведнні перевірки знав, що первинні документи, що підтверджують фінансово-господарські відносини позивача з його контрагентом, ТОВ «Діомат ЛТД», було вилучено 17.08.2011 .

Згідно зазначеного листа відповідач просив правоохоронний орган, що вилучив оригінали первинних документів, надати їх копії відповідачеві у триденний термін для вивчення або забезпечити до них доступ.

Судом встановлено, що листом правоохоронного органу від 16.01.2012, за № 161/09-2, отриманого відповідачем 16.01.2012 номером 308, про що свідчить відповідний штамп, було отримано відповідь, що необхідні віцдповідачеві документи, або доступ до них, той може отриматита у Ленінському районному суді м. Луганська у кримінальній справі № 01/11/9118.

Будь - яких доказів того, що відповідач звертавсь до суду із проханням отримати доступ до зазначених документів, суду не надано.

Далі, відповідно до вимог та положень п. 85.9 ст. 85 ПК України, у разі, коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Із системного аналізу наведеної норми виходить, що жоден правоохоронний орган, також і суд із розгляду кримінальних справ, не міг відмовити відповідачеві, у разі зввернення, у доступі до перевірки необхідних документів первинного обліку.

Крім того, абзацем третім п. 85.9 ст 85 ПК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохороними та іншими органами, терміни такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був виконати вимоги наведеного податкового законодавства, перед тим, як викласти будь-яке рішення, викладене у вигляді висновку, він не був обмежений до доступу до зазначених документів, лише не забажав із неясних мотивів знайомитися з такими.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачеві повинно бути відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу № 69 від 04.01.2012, а також визнання дій із складання висновків акту перевірки неправомірними та їх скасування , проте суд доходить висновку, що саме по собі рішення посадових осіб відповідача, що викладене у формі висновку акту перевірки, повинно бути визнано неправомірним.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у частині уточнених позовних вимог, тобто задоволенню підлягає визнанння висновків, як рішення посадових осіб відповідача, неправоміпними, інша частина позовних вимог задоволенню не підлягає.

Згідно до положень ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачеві потрібно присудити рівну частку із здійснених ним судових витрат, у іншій частині відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 69-72, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансміт Компані 2010» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу від 04.01.2012 за № 69, про визнання складання висновків акту перевірки від 19.01.2012 за № 184/23/37235163 неправомірними та їх скасування - задовольнити частково.

Визнати висновки, викладені в акті «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансміт Компані 2010» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Діомат ЛТД» за період з 01.03.2011 по 31.08.2011», за № 184/23/37235163 від 19.01.2012 - неправомірними.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансміт Компані 2010» (код ЄДРПОУ 37235163) судові витрати в розмірі 16,10 (шістнадцять гривень 10 копійок) гривень.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови було складено та підписано 27 серпня 2012 року.

СуддяС.К. Коршиков