Постанова № 26073218, 20.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2012 р. № 2а-10448/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

з участю секретаря судового засідання Макар Г.В.

представників:

від позивача -Васильченко Л.В., Кравець В.Ю.,

від відповідача -Чабан О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Проектно-вишукувального науково-дослідного конструкторсько-технологічного інституту (надалі ПАТ ПВНДКТІ) «Укрзахіденергопроект»до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Франківському районі м.Львова про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ ПВНДКТІ «Укрзахіденергопроект» звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Франківському районі м.Львова про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення-рішення за №0004041530 від 05.07.2011 року.

У відповідності до вимог ст.55 КАС України судом замінено ДПІ у Франківському районі м.Львова на його правонаступника ДПІ у Франківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби.

Позовні вимоги мотивовані тим, що орган державної податкової служби застосував до товариства штраф за несвоєчасну сплату суми самостійно визначеного грошового зобов'язання на підставі п.126.1 ст.126 ПК України з порушенням вимог п.7 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з тих самих міркувань, просять позов задоволити.

Відповідач в запереченні на позовну заяву вважає, що він діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства -п.«а»абзац.3 п.50.1 ст.50 ПК України, згідно якого платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Також, відповідач вважає, що ним правильно застосовано штрафну санкцію в розмірі 10 %, а не однієї гривні.

Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

За результатами перевірки своєчасності розрахунків з бюджетом ПАТ ПВНДКТІ «Укрзахіденергопроект»за лютий 2011 року, ДПІ у Франківському районі м.Львова складено акт від 20.06.2011 року за №824/15-2/00114073 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.07.2011 року за №0004041530, яким на підставі п.50.1 ст.50 та на підставі ст.126 ПК України за затримку на 2 календарних дні сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 108695 грн. 99 коп., позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 10869 грн. 60 коп.

Як вбачається з акта перевірки, податковий борг з податку на додану вартість в сумі 108695 грн. 99 коп., визначений в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року (поданий до податкового органу 16.05.2011 року), сплачено 18.05.2011 року.

В матеріалах справи наявний зазначений в акті перевірки уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року, який підтверджує виникнення податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимог п.«а»абзац.3 п.50.1 ст.50 ПК України, згідно з якого платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Як передбачено п.126.1 ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи те, що позивачем було порушено визначені законом граничні строки сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість (граничний термін сплати -16.05.2012 року, дата сплати -18.05.2012 року), суд вважає, що орган державної податкової служби правомірно прийшов до висновку про порушення платником податків вимог п.50.1 ст.50 ПК України.

При цьому, судом не беруться до уваги посилання позивача на те, що відсутній сам факт порушення, оскільки уточнюючий розрахунок подавався як додаток до декларації виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту поданого уточнюючого розрахунку, такий подавався не як додаток до Податкової декларації з податку на додану вартість від 14.05.2011 року, а самостійно, оскільки в рядку 26 такого не визначено суму штрафу, нараховану платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки.

Проте, досліджуючи правомірність застосування штрафу несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість суд звертає увагу на наступні норми чинного законодавства.

Згідно з вимог пункту 7 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Враховуючи те, що штрафні санкції до позивача було застосовано за порушення податкового законодавства, яке було вчинено 18.05.2011 року, тобто в період передбачений наведеною нормою закону, суд вважає, що розмір штрафної санкції, яку слід застосувати до позивача, повинен становити 1 грн. 00 коп.

Також, суд зазначає наступне.

Підпунктом 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України, закріплено презумпцію правомірності рішень платника податку згідно з якої в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Аналогічні положення відображені також у п.56.21 ст.56 відповідно до якої за наявності вищенаведених обставин рішення приймається на користь платника податків.

Саме такою нормою, на думку суду є пункт 7 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог щодо визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині зобов'язання сплатити штраф в розмірі 10868 грн. 60 коп., а тому позов в цій частині підлягає задоволенню. В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Окрім того, з врахуванням вимог ст.162 КАС України, суд вважає за необхідне в резолютивній частині постанови зазначити про часткове визнання протиправним та скасування спірного акта індивідуальної дії.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судовий збір належить стягнути на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати, прийняте Державною податковою інспекцією у Франківському районі м.Львова, податкове повідомлення-рішення від 05.07.2011 року за №0004041530 в частині зобов'язання сплатити штраф в розмірі 10868 грн. 60 коп.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Проектно-вишукувального науково-дослідного конструкторсько-технологічного інституту «Укрзахіденергопроект», що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Сахарова, 46 (код ЄДРПОУ 00114073), 3 грн. 39 коп. сплаченого судового збору.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

6. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 вересня 2012 року.

Суддя В.Я.Мартинюк