Постанова № 26072984, 07.08.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/1888/12

категорія 8.2

07 серпня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іваненко Т.В. ,

при секретарі - Духновській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елізіум Пласт"

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень №0001571601, №0001561601 та №0001551601 від 20.09.2011 р.,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції по визначенню суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 11143,00 грн., по визначенню суми завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 33145,00 грн. та по збільшенню сум грошових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість в розмірі 8286,25 грн. Також просить скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ від 20.09.2011 року № 0001571601, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 11143,00 грн., № 0001551601, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 33145,00 грн., № 0001561601, яким збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість в розмірі 8286,25 грн. Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став факт порушення підприємством вимог п. 198.1 та 198.3 ст. 198 ПК України, встановлений перевіркою. Позивач зазначає, що податковий орган безпідставно прийшов до висновку про зменшення податкового кредиту за операціями із отримання продукції від постачальника ТОВ "Завод "Євротехнологія" через відсутність письмового цивільно-правового договору, неналежність оформлення податкової накладної, товарно-транспортних накладних, відсутність довіреностей на отримання товару, що свідчить, на думку відповідача, про те, що укладені правочини не мають на меті настання реальних наслідків. Позов мотивує тим, що господарські операції з ТОВ "Завод "Євротехнологія" підтверджені первинними бухгалтерськими документами. Крім того зазначає, що право на податковий кредит сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі. Просив задовольнити на підставі наявних матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення обґрунтовував тим, що перевіркою встановлено, що підприємством сформовано податковий кредит на підставі господарських операцій, при яких не доведено фактичне отримання та використання товару від постачальника ТОВ "Завод "Євротехнологія". Також зазначає, що відсутній письмовий договір, неналежним чином оформлені податкова накладна, товарно-транспортні накладні, відсутні довіреності на отримання товару. Це все свідчить про те, що угода має ознаки нікчемності, а тому податковий кредит сформовано безпідставно.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками Коростенської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Елізіум Пласт" з питань достовірності виникнення від'ємного значення за травень 2011 р., червень 2011 р. та заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2011 року, про що складено акт № 1361/15-02/32510883 від 06.09.2011 р. (а.с. 16-28).

Перевіркою встановлено порушення п.п. 196.1.14 п. 196.1 ст. 196, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.2 ст. 201 ПК України, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень 2011 р. на суму 33145 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту декларації за червень 2011 р. на загальну суму 11143 грн. та завищено суму ПДВ заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за червень 2011 р. на загальну суму 33145 грн.

До такого висновку податковий орган прийшов аналізуючи господарські операції позивача з ТОВ "Завод "Євротехнологія" з придбання полівінілхлориду марки "Oxyvinils 225Р" в кількості 23,375 т на загальну суму 263175,20 грн.

20.09.2011 р. Коростенською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення: № 0001571601, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 11143,00 грн., № 0001551601, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 33145,00 грн., № 0001561601, яким збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість в розмірі 8286,25 грн. (а.с. 12-14).

Суд вважає, що податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

П. 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 201.4. ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що позивачем від ТОВ "Завод "Євротехнологія" отримано товар, а саме полівінілхлорид марки "Oxyvinils 225Р" в кількості 23,375 т на суму 263175,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000096 від 19.05.2011 р., товарно-транспортними накладними (а.с. 36-38).

Розрахунок з постачальником проводився, що підтверджується платіжним дорученням № 24 від 19.05.2011 р. (а.с. 39). Позивач отримав від ТОВ "Завод "Євротехнологія" податкову накладну № 20 від 19.05.2011 р. на суму ПДВ 43862,53 грн. (а.с. 35).

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлена податкова накладна свідчить про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару в травні 2011 року, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкова накладна оформлена належним чином та відповідає встановленим вимогам.

Суд вважає, твердження відповідача, щодо нікчемності угоди, оскільки вона не укладалася письмово безпідставним, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1, 2 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Отже, укладення угоди між юридичними особами в усній формі не суперечить вимогам цивільного законодавства. Маючи попередню домовленість з усіх істотних умов поставки позивач здійснили господарську операцію з поставки полівінілхлориду.

Статтею 203 ЦК України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

Угода, укладена між ТОВ "Елізіум-Пласт" та ТОВ "Завод "Євротехнологія" спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Реальне настання правових наслідків за визначеною відповідачем нікчемною угодою, підтверджено тим, що контрагент виконує повністю взяті на себе зобов'язання по продажу та доставці полівінілхлориду. Учасники цих господарських операцій у своїх бухгалтерській та податковій звітностях повно і достовірно відобразили вчинені операції.

Усі господарські операції, у тому числі щодо отримання товару від контрагентів підтверджені первинними документами позивача, у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що факт отримання товару позивачем не підтверджується, так як товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням, оскільки, їх наявність та належність оформлення є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, а не підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей.

Стосовно відсутності довіреностей на отримання матеріальних цінностей, то слід зазначити, що згідно видаткової накладної №РН-0000096 від 16.05.2011 р. вбачається, що товар від імені позивача отриманий ОСОБА_1, а отже довіреність передана продавцю.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо нікчемності укладеної угоди та неправомірності заявлення бюджетного відшкодування, формування податкового кредиту є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.

Отже, ТОВ "Елізіум Пласт" обґрунтовано відобразило податковий кредит в декларації з податку на додану вартість за травень, червень 2011 року, а висновки Коростенської ОДПІ, викладені в акті перевірки, є невмотивованими, що є підставою для задоволення позову і визнання дій відповідача по визначенню суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 11143,00 грн., по визначенню суми завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 33145,00 грн. та по збільшенню сум грошових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість в розмірі 8286,25 грн. протиправними та скасування податкових повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документальні підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Отже, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 669,39 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 198 від 21.03.2012 р. (а.с. 2) підлягає відшкодуванню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції по визначенню суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 11143,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 20.09.2011 року № 0001571601.

Визнати протиправними дії Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції по визначенню суми завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 33145,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 20.09.2011 року № 0001551601.

Визнати протиправними дії Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції по збільшенню сум грошових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість в розмірі 8286,25 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 20.09.2011 року № 0001561601.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

Повний текст постанови виготовлено: 13 серпня 2012 р.