Постанова № 26072536, 15.08.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/1631/12

категорія 8.2.1

15 серпня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іваненко Т.В. ,

при секретарі - Духновській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Андріяшівка-Агро"

до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення №0001442301 від 25.11.2011 р.,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення Бердичівської ОДПІ від 25.11.2011 р. № 0001442301, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 93391,00 грн. та застосовано 23348,00 грн. фінансових санкцій. Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став факт порушення підприємством вимог п. 198.1 та 198.3 ст. 198 ПК України, встановлений перевіркою. Позивач зазначає, що податковий орган безпідставно прийшов до висновку про зменшення податкового кредиту за операціями із отримання продукції від постачальника ТОВ "МТС Агропростір" через відсутність відповідного персоналу, що свідчить, на думку відповідача, про те, що укладений правочин не має на меті настання реальних наслідків. Позов мотивує тим, що господарська операція з ТОВ "МТС Агро простір" підтверджені первинними бухгалтерськими документами. Крім того зазначає, що право на податковий кредит покупця діючим законодавством не поставлено в залежність від результатів діяльності контрагентів та сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі. Просили задовольнити на підставі наявних матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення обґрунтовував тим, що перевіркою встановлено, що підприємством сформовано податковий кредит, підтвердити правомірність якого неможливо. Податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. ТОВ "МТС Агро простір" не має відповідної кількості працівників. Це все свідчить про те, що господарський договір має ознаки нікчемності, а тому податковий кредит сформовано безпідставно.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що працівниками Бердичівської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Андріяшівка Агро" з питань достовірності визначення податкового кредиту по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "МТС "Агро простір" за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р., про що складено акт № 4250/2301/36533031 від 11.11.2011 р. (а.с. 11-15 ).

Перевіркою встановлено порушення: п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит декларації з ПДВ за серпень 2011 р. на суму ПДВ 151667 грн., в результаті чого донараховано податок на додану вартість в сумі 93391 грн. по скороченій декларації за ПДВ за серпень 2011 р.;

- на порушення п. 3 та п. 4 "Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках" затвердженого постановою КМУ від 12.01.11 № 11 ТОВ "Андріяшівка-Агро" не перераховано суму податку на додану вартість в розмірі 93391 грн. на спеціальний рахунок у строки, встановлені п. 203.2 ст. 203 ПК України для перерахування суми ПДВ до державного бюджету;

- порушення ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочина (договір поставки від 15.08.2011 р. № 20811) які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені п. 5 ст. 203 ЦК України по правочинах, здійснених за серпень 2011 р. з ТОВ "МТС "Агропростір"

25.11.2011 р. Бердичівською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001442301 (а.с. 10), яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 116739,00 грн., в тому числі за основним платежем 93391 грн. та застосована 23348 грн. фінансових санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене до ДПА в Житомирській області та до ДПА України, однак згідно рішення від 05.02.2012 р. податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

П. 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.4. ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "МТС Агропростір" укладено договір № 20811 від 15.08.2011 р. згідно з умовами якого контрагент зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити трактор колісний Fendt 930 Vario за ціною 910000 грн. в т.ч. ПДВ 151667 грн. (а.с. 19-20).

На виконання вказаного договору позивачем був отриманий товар - трактор колісний Fendt 930 Vario, що підтверджується актом прийому - передачі товару від 15.08.2011 р. (а.с. 21) та видатковою накладною № ЛНА-000009 від 16.08.2011 р. (а.с. 22).

Розрахунки з постачальником проведені, що підтверджується платіжним дорученням № 42 від 15.08.2011 р. (а.с. 23). Позивач отримав від ТОВ "МТС Агропростір" податкову накладну № 12 від 15.08.2011 р. на суму ПДВ 151666,67 грн. (а.с. 26).

ТОВ "Андріяшівка Агро" провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства та відповідає критеріям, встановлених п. 209.6 ПК України, а тому обрало спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Позивач, дізнавшись, що податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно п. 3 Постанови КМУ від 1201.2011 р. № 11 "Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках" перерахував суму податку на додану вартість в розмірі 93391 грн. на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства відповідно до платіжних доручень: № 72 від 28.09.2011 р. на суму 35000,00 грн., № 73 від 28.09.2011 р. на суму 39000,00 грн., № 74 від 28.09.2011 р. на суму 9000,00 грн., № 75 від 29.09.2012 р. на суму 10391,00 грн. (а.с. 28-30).

ТОВ "Андріяшівка Агро" подало до Бердичівської ОДПІ копії вказаних платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість за кожний звітний період.

Отже, висновки податкового органу щодо порушення п. 3 та п. 4 "Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках" не підтверджуються наявними матеріалами справи, а тому вказані висновки в акті є необґрунтованими.

Суд вважає, що твердження відповідача, щодо нікчемності угоди є безпідставним, виходячи з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

Угода, укладена між ТОВ "Андріяшівка -Агро" та ТОВ "МТС Агропростір" спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлене нею, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Реальне настання правових наслідків за визначеними відповідачем нікчемною угодою, підтверджено тим, що за цією угодою контрагент виконав повністю взяті на себе зобов'язання по продажу та доставці трактора. Учасники цих господарських операцій у своїх бухгалтерській та податковій звітностях повно і достовірно відобразили вчинені операції.

Господарська операція, у тому числі щодо отримання товару від контрагентів підтверджена первинними документами позивача, у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо нікчемності укладеного договору та завищення сумнівності" податкового кредиту є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.

Стосовно того, що податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, то слід відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Отже, ТОВ "Андріяшівка Агро" обґрунтовано відобразило податковий кредит в декларації з податку на додану вартість за серпень місяць 2011 року, а висновки Бердичівської ОДПІ, викладені в акті перевірки, є невмотивованими, що є підставою для задоволення позову і визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документальні підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Отже, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1167,39 грн., що підтверджується платіжним дорученням №35 від 28.03.2012 р. (а.с. 34) підлягає відшкодуванню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції №0001442301 від 25.11.2011 р.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Андріяшівка-Агро" судові витрати в сумі 1167,39 грн., шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

Повний текст постанови виготовлено: 20 серпня 2012 р.