Ухвала суду № 26065783, 13.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 р. Справа № 107002/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Макарика В.Я., Обрізка І.М.,

за участю секретаря судового засідання: Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.08.2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"555-ІФ" до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «555-ІФ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000211502/ від 04.02.2011 року.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що проведеною перевіркою ДПІ в м. Івано-Франківську встановлено порушення ТзОВ «555-ІФ» (надалі - позивач) вимог пп.7.7.1 та пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.5.12 Наказу ДПА України «Про затвердження порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість», в результаті чого щодо позивача прийнято податкове повідомлення-рішення №0000211502/0 від 04.02.2011 року, яким зменшено залишок від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 73924 грн. З даним податковим-повідомленням рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким, що прийняте всупереч вимог п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, оскільки позивач задекларував залишок від'ємного значення за листопад 2010 року у відповідності до абзацу б) пп.7.7.2 п.7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тим самим, не декларував від'ємне значення суми податку на додану вартість, що розраховується відповідно до розділу V Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, а тому податкове повідомлення рішення №0000211502/0 від 04.02.201 року, яким зменшено залишок від'ємного значення суми податку на додану вартість згідно Декларацією за листопад 2010 року в розмірі 73924,00 грн. підлягає скасуванню.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.08.2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Ухвалено визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000211502/0 від 04.02.2011 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимоги відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

За результатами проведеної камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, поданої за листопад 2010 року, складено акт №155/15-2/32076620 від 17.01.2011 року, згідно з яким встановлено, що позивачем не враховано результати камеральної перевірки декларації з ПДВ за жовтень 2010 року (акт від 16.12.2010 року №20552/15-2/32076620) та не внесено зміни в рядок 26 Декларації за листопад 2010 року щодо зменшення залишку від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 73924,00 грн., внаслідок чого, згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України встановлено порушення абзацу б) підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, п.5.12. «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №166, зареєстрованого в Мін'юсті України 09.07.1997 року за №250/2054 та винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 04.02.2011 року за №0000211502/0, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 73924,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції розмірі 18481,00 грн. (а.с. 6-8).

Згідно з листом ДПІ в м. Івано-Франківську від 23.02.2011 року за №3894/10/15-217/87 на підставі отриманого роз'яснення ДПА України від 14.02.2011 року №4091/7/23-4017/13 «Щодо застосування штрафних санкцій», винесено наказ ДПІ в м. Івано-Франківську від 23.02.2011 року №522, згідно з яким податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 04.02.2011 року за №0000211502/0 скасоване в частині застосування штрафних санкцій на суму 18481,00 грн. (а.с. 9).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи ДПІ в м. Івано-Франківську направлявся позивачу лист від 10.02.2010 року за №2637/10/15-217/788 проханням надати обґрунтоване пояснення та належним чином засвідчені документальні підтвердження фактів запізнілого отримання податкових накладних, включених до податкових декларацій за листопад, грудень 2009 року. Крім того, в листі зокрема зазначалося, що у випадку ненадання документів протягом 10 днів з дня отримання лист згідно норм п.3 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» буде ініційовано проведення позапланової документальної перевірки.

Відповідно до п.3 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча і однієї з таких обставин, а саме: при виявленні не достовірності даних, що містяться податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит орган державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач позапланову виїзну перевірку з метою перевірки факту отримання позивачем податкових накладних, включених у звітні періоди, не проводив, тим самим не скористався наданими йому повноваженнями, що являються інструментом для виконання покладених на нього завдань, одним із яких є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Натомість 18.03.2010 року відповідачем проведені документальні невиїзні (камеральні перевірки податкових декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року (акт від 18.03.2010 р. № 5555/15-2/32076620) та грудень 2009 року (акт від 18.03.2010 р. № 5556/15 2/32076620), на підставі яких позивачу зменшено залишок від'ємного значення, які включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за листопад 2009 року в розмірі 56714 грн. та за грудень 2009 року в розмірі 23337 грн., (а.с. 32-35).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи в подальшому за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, поданої за березень 2010 року складено акт від 19.05.2010 р. №9307/15-2/3207662С яким встановлено, що платником не враховані результати невиїзних документальних перевірок декларацій з ПДВ за листопад 2009 року від 18.03.2010р. № 5555/15-2/32076620 та грудень 2009 року від 18.03.2010 р. № 5556/15-2/32076620 за якими зменшено залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 80051 грн., а тому цим актом позивачу зменшені залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 80051 грн. Актом № 11614/15-2/32076620 від 25.06.2010 року про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, поданої за квітень 2010 року встановлено, що платником не враховані результати невиїзних документальних перевірок декларацій з ПДВ за березень 2010 року № 9307/15-2/32076620 від 19.05.2010 року, а тому позивачу в черговий раз зменшено залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 80051 грн. Актом № 13622/15-2/32076620 від 09.08.2010 року про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, поданої за травень 2010 року встановлено, що платником не враховані результати невиїзних документальних перевірок декларацій з ПДВ за квітень 2010 року від 25.06.2010 року №11614/15-2/32076620, а тому позивачу ще раз зменшено залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 80051 грн.

Як зазначено в акті перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську № 15423/15-2/32076620 від 17.09.2010 року про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, поданої за липень 2010 року: не враховано результати камеральної перевірки декларації з ПДВ за червень 2010 року (акт від 09.08.2010р. № 13622/15-2/32076620), згідно якого зменшено залишок від'ємного значення який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 80051 грн., внаслідок чого позивачу збільшено суму, що підлягає сплаті до бюджету на 6127,00 грн., а також зменшено залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 73924,00 грн. За результатами даного акту винесено відповідне податкове повідомлення-рішення від 22.12.2010 року №0006511502/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 6433,35 грн., в тому числі 6127,00 грн. - за основним платежем та 306,35 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 27, 37, 38).

Дане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем згідно із процедурою адміністративного оскарження до контролюючих органів вищого рівня, а також в судовому порядку. За наслідками розгляду адміністративної справи Івано-Франківським окружним адміністративним судом (справа №2а-726/11/0970) оскаржені податкові повідомленні рішення, а саме: від 22.09.2010 р. №0006511502/0; від 01.12.2010 р. 0006511502/1; від 23.12.2010 року 0006511502/2 визнані протиправними та скасовані.

В подальшому, ДПІ в м. Івано-Франківську й надалі проводились документальні невиїзні (камеральні) перевірки податкових декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року (акт від 18.10.2010р. № 17102/15-2/32076620), вересень 2010 року (акт від 19.11.2010 р. № 19355/15-2/32076620) та жовтень 2010 року (акт від 16.12.2010р. № 20552/15-2/32076620) на підставі яких позивачу зменшувався залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 73924,00 грн. (а.с. 23-26).

Відповідно до вимог пп.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин, у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується поясненнями представника позивача, постачальники товарів (послуг) не висловлювали своєї відмови у наданні податкових накладних та не порушували порядку виписування податкових накладних, по яких сформовано податковий кредит за періодами їх виписки відмінними від звітного, проте відмовились надавати довідки про підтвердження запізнілої доставки вищевказаних документів. Натомість позивачем при поданні декларації з податку на прибуток систематично подавались на електронному носії (дискеті) реєстри отриманих та виданих податкових накладних за відповідний звітний період, порядок ведення яких затверджено Наказом ДПА України № 244 30.06.2005 р., зареєстрованим в Мін'юсті України 18.07.2005 року за № 770/11050, та зведені дані якого відповідно із пп.7.2.8 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. відображаються у податкових деклараціях.

Як зазначалось представником позивача та підтверджується матеріалами справи з результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, оформленої актом від 05.01.2011 року №16/23-2/32076626 зведені дані щодо задекларованих сум податкового кредиту позивача співпадають з даним встановленими у ході проведення перевірки ( Том №2 а.с. 51).

Згідно з абзацом б) пп.7.7.2 п.7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР, від 03.04.1997р., чинного на момент дії спірних правовідносин, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то:

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині сумі податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

- залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 200.3 та пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому період сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 58.1 статі 58 цього Кодексу передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

З наведених підстав та вказаних правових норм вбачається, що Податковим кодексом України передбачено надсилання (вручення) платнику податків податкового повідомлення-рішення у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган зменшує розмір задекларованого від'ємного значення суми ПДВ, а не його залишку, що є предметом розгляду в даній адміністративній справі.

Крім цього, суд зазначає, що за результатами розгляду скарги ДПА в Івано-Франківській області в процедурі адміністративного оскарження скасовані податкові повідомлення-рішення від 02.06.2011 року №0000411502, №0000421502/0, №0000431502/0, згідно з якими позивачу зменшено розмір залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 73924,00 грн., відповідно за січень, лютий та березень 2011 року (Том №2, а.с. 4-18).

Вказана обставина у відповідності до приписів підпункту 56.17.2 пункту 56.17. етап 56 Податкового кодексу України свідчить про те, що правомірність включення позивачеві залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів в розмірі 73924,00 грн., до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду - узгодженою.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що оскаржуване рішення прийняте в порушення вимог вищенаведених правових норм, відтак вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.08.2011 року по справі № 2а-1974/11/0970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі 17.09.2012 року.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді В.Я. Макарик

І.М. Обрізко