Постанова № 26064496, 12.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2012 р.Справа № 2-а-7557/10/2170

Категорія: 8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні ДПС про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Продексим, ЛТД»звернулось до суду з позовом до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.12.2010 року №0004850700/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року на 1 394 420 грн., за квітень 2010 року на суму 655 543 грн., а всього на суму 2049963 грн. Вказане рішення було винесено на підставі акту від 17.12.2010 року №5417/07-0/36236014 про результати невиїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2009 року та квітень 2010 року.

Позивач не погодився з висновками акту перевірки та спірним рішенням з тих підстав, що формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування здійснювалось із дотриманням вимог податкового законодавства, підтверджено належними документами і позивач не повинен нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язку по сплаті податків іншими платниками податків, які є його постачальниками.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року позовні вимоги ТОВ «Продексим, ЛТД»задоволені. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 20.12.2010 року №0004850700/0.

Не погодившись з таким рішенням ДПІ у м. Херсоні звернулась з апеляційною скаргою, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи було допущено порушення норм матеріального права, яке полягає у невірному застосуванні вимог п. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Апелянт наголошує на тому, що за змістом Закону України «Про податок на додану вартість»право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару, які оплачені платником (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). Крім того, податкова накладна вважається оформленою належним чином у разі дотримання при її оформленні вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону. Даним пунктом передбачено зазначення у податковій накладній місцезнаходження продавця товарів. Проте, матеріалами перевірок достовірності місцезнаходження продавців підтверджується, що зазначена в податкових накладних адреса місцезнаходження продавців є недійсною, у зв'язку з відсутністю їх за адресою, яка вказана в податкових накладних.

За таких обставин апелянт вказує на те, що формування податкового кредиту платником на підставі податкових накладних оформлених з порушенням вимог Закону України «Про податок на додану вартість»є таким, що не ґрунтується на вимогах цього Закону.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Колегією суддів встановлені наступні обставини.

Оскаржуване рішення ДПІ у м. Херсоні було винесено на підставі акту від 17.12.2010 року №5417/07-0/36236014 про результати невиїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2009 року та квітень 2010 року.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем в порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2009 р. на 1 394 420 грн., за квітень 2010 р. -на суму 655 543 грн., оскільки за результатами проведених зустрічних перевірок контрагентів позивача не встановлено факту надмірної сплати ПДВ по таким постачальникам позивачу товарів та послуг: ТОВ СП «Агро-Альянс», ПП «Агро Спутнік», ДП «Центральний фумігаційний загін», МПП «Таврія», ДП ДАК «Хліб України»«Братолюбівський елеватор», ПП «Сігма Сервіс», ПП «Дім споживчого побуту -Бріз», ПП «Геліос КС», ДП ДАК «Хліб України»«Білокриницький КХП», ПП КФ «Пандора», ПП «Інвестагропівдень», ТОВ «Євротранссервіс-ЛТД». Крім цього, у червні 2009 року позивачем було проведено коригування (зменшення) податкового зобов'язання за попередні звітні періоди на суму 1 635 809 грн., що призвело до завищення за цей період від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 973 340 грн.

В акті перевірки зазначено, що згідно поданих позивачем податкових декларацій з ПДВ останній заявив до відшкодування з державного бюджету ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за грудень 2009 р. -8 355 089 грн., за квітень 2010 року -1 103 438 грн.

Як було встановлено, відповідачем не заперечується право позивача на отримання бюджетного відшкодування за грудень 2009 р. та квітень 2010 р. взагалі, а спірними є факти підтвердження частини цього відшкодування за грудень 2009р. на суму 1 394 420 грн., за квітень 2010р. на суму 655 543 грн., і саме на ці суми спірним повідомленням-рішенням позивачу зменшено бюджетне відшкодування.

Неправомірність віднесення до бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 1 394 420 грн. за грудень 2009 року в акті перевірки обґрунтовується наступними обставинами:

- основним постачальником позивачу сільгосппродукції у червні та липні 2009 р. було ТОВ СП «Агро-Альянс»на загальну суму ПДВ 14681,59 грн. Згідно довідкової бази даних ДПА України це підприємство визнано банкрутом та знято з обліку за №5/97-Б-10 від 15.07.2010р.;

- у серпні та вересні 2009 року позивач придбав сільгосппродукцію у ПП «Агро Спутнік»на суму ПДВ 239914,57 грн. Згідно довідкової бази даних ДПА України це підприємство ліквідовано та знято з обліку за №7/345-10-3615 від 26.10.2010р.;

- у квітні, червні, серпні, вересні, жовтні 2009 року ДП «Центральний фумігаційний загін»надало позивачу послуг на загальну суму ПДВ 9211,85 грн. Згідно довідкової бази даних ДПА України по цьому підприємству прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру), підприємство знято з обліку за № 10671270005003010 від 24.06.2010р.;

- у жовтні та листопаді 2009 року МПП «Таврія»було постачальником позивачу сільгосппродукції на загальну суму ПДВ 137 709,8 грн. (фактично за наданими позивачем документами придбавалось дизпаливо). Згідно довідкової бази даних ДПА України стосовно даного підприємства порушено справу про банкрутство, зняте з обліку за № 5/112-Б-10 від 05.11.2010р.;

- ДП ДАК «Хліб України «Братолюбівський елеватор»у жовтні та листопаді 2009 року надало позивачу послуг на загальну суму ПДВ 19562,4 грн. Згідно довідкової бази даних ДПА України стосовно даного підприємства прийняте рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру) і воно зняте з обліку 29.10.2010р. за № 14891100025000193.

- проведення позивачем у податковій декларації з ПДВ за червень 2009 року коригування (зменшення) податкових зобов'язань за попередні звітні періоди на суму 1635809 грн. призвело до завищення на 973340 грн. задекларованого позивачем за цей місяць у рядку 18.2 декларації від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту;

ДПІ вважає, що вказані обставини діяльності контрагентів позивача роблять неможливим підтвердження факту сплати позивачем ПДВ по постачальникам ТОВ СП «Агро-Альянс», ПП «Агро Спутнік», ДП «Центральний фумігаційний загін», МПП «Таврія», ДП ДАК «Хліб України»«Братолюбівський елеватор».

Неправомірність віднесення до бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 655 543 грн. за квітень 2010 року в акті перевірки обґрунтовується наступними обставинами:

- ПП «Сігма Сервіс»у березні 2010 року реалізувало позивачу зернові культури (просо, гарбуз) на загальну суму ПДВ 549716,82 грн., яка фактично не оплачена. У квітні 2010 р. це підприємство реалізувало позивачу засоби захисту рослин на суму ПДВ 82872,49 грн. Згідно відповіді ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 19.08.2010р. №11641/7 провести зустрічну перевірку цього підприємства неможливо, оскільки за базою даних АІС РППП його місцезнаходження не встановлено, і це підприємство не відображає обсяги продажу позивачу товарів;

- у квітні 2010 року постачальником позивачу олії було ПП «Дім споживчого побуту -Бріз»на суму ПДВ 255140,5 грн. За даними ДПІ з 09.07.2010р. дане підприємство знаходиться у розшуку, операцій з продажу товарів у податковій звітності не відобразило;

- у березні 2010 року ДП ДАК «Хліб України»«Братолюбівський елеватор»надало позивачу послуг на суму ПДВ 21630,35 грн. Згідно довідкової бази даних ДПА України стосовно даного підприємства прийняте рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру) і воно зняте з обліку 29.10.2010р. за № 14891100025000193;

- у березні 2010 року постачальником позивачу сільгосппродукції було ПП «Геліос КС»на суму ПДВ 9560,78 грн. Згідно довідкової бази даних ДПА України по даному підприємству триває ліквідаційна процедура за рішенням суду, підприємство зняте з обліку за №2-а-4164/10/2170 від 06.09.2010р.;

- у березні 2010 року ДП ДАК «Хліб України»«Білокриницький КХП»надало позивачу послуги на суму ПДВ 1791,67 грн. Згідно довідкової бази даних ДПА України по даному підприємству розпочато ліквідаційну процедуру, підприємство зняте з обліку за №1484110009000246 від 28.10.2010р.;

- у березні 2010 року ДП «Центральний фумігаційний загін»надало позивачу послуг на загальну суму ПДВ 1145,08 грн. Згідно довідкової бази даних ДПА України по цьому підприємству прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру), підприємство знято з обліку за № 10671270005003010 від 24.06.2010р.;

- у березні 2010 року ПП «Комерційна фірма «Пандора»поставила позивачу сільгосппродукції на суму ПДВ 22370,63 грн. Згідно довідкової бази даних ДПА України щодо цього підприємства порушено провадження у справі про банкрутство, і воно зняте з обліку за №5/108-6-10 від 18.10.2010р.;

- у березні 2010 року постачальником позивачу сільгосппродукції було ПП «Інвестагропівдень»на суму ПДВ 24753,48 грн. Згідно довідкової бази даних ДПА України дане підприємство не знаходиться за місцем реєстрації;

- у березні 2010 року постачальником позивачу сільгосппродукції було ТОВ «Євротранссервіс-ЛТД»на суму ПДВ 33015,24 грн. Згідно довідкової бази даних дане підприємство не знаходиться за місцем реєстрації.

За висновком ДПІ вищезазначені обставини роблять неможливим підтвердження факту сплати позивачем ПДВ по постачальникам ПП «Сігма Сервіс», ПП «Дім споживчого побуту -Бріз», ПП «Геліос КС», ДП ДАК «Хліб України»«Білокриницький КХП», КФ «Пандора», ПП «Інвестагропівдень», ТОВ «Євротранссервіс-ЛТД».

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обов'язковими, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування податку з бюджету. Будь-які первинні документи (договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість судам необхідно встановлювати також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми ПДВ за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум податку, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку; встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Продексим, ЛТД»суд першої інстанції виходив з того, що ні в акті перевірки, ні в ході судового розгляду відповідач не посилався на відсутність реальних господарських операцій позивача, тобто на безтоварність операцій між позивачем та його контрагентами.

Проте, в акті перевірки прямо вказується на порушення позивачем разом з іншим пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». За змістом даної норми право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару, які оплачені платником.

Тобто, одним з виявлених порушень з боку ТОВ «Продексим, ЛТД» була саме відсутність товарності операцій з контрагентами. Однак, судом першої інстанції дане питання не досліджувалося, аналіз представлених позивачем первинних документів з приводу товарності операцій з контрагентами не здійснювався.

Перевіривши всі наведені відповідачем в акті перевірки доводи для зменшення позивачу спірним повідомленням-рішенням суми бюджетного відшкодування, проаналізувавши фактичні обставини проведених позивачем господарських операцій та представлені позивачем первинні документи, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ «Продексим, ЛТД» не була доведена товарність здійснених господарських операцій із зазначеними контрагентами.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком ДПІ про те, що зазначені в акті перевірки обставини діяльності контрагентів позивача роблять неможливим підтвердження факту сплати позивачем ПДВ по постачальникам ТОВ СП «Агро-Альянс», ПП «Агро Спутнік», ДП «Центральний фумігаційний загін», МПП «Таврія», ДП ДАК «Хліб України»«Братолюбівський елеватор», а також по постачальникам: ПП «Сігма Сервіс», ПП «Дім споживчого побуту -Бріз», ПП «Геліос КС», ДП ДАК «Хліб України» «Білокриницький КХП», КФ «Пандора», ПП «Інвестагропівдень», ТОВ «Євротранссервіс-ЛТД».

Окрім наведеного колегія суддів також надала можливість представнику позивача підтвердити товарність операцій, що були предметом дослідження податкового органу.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного і всебічного з'ясування цих обставин, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, і вичерпано всі можливості щодо збирання й оцінки доказів.

Докази, на які має послатися суд в ухваленому ним рішенні не є вичерпними, оскільки предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкових зобов'язань.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представником позивача на підтвердження товарності операцій були надані чисельні документи (податкові накладні, видаткові накладні, договори, контракти тощо), однак економічна доцільність та товарність операцій цими документами не підтверджується.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд витребував у позивача докази, які підтверджують або спростовують правомірність податкового зобов'язання, але надані позивачем у справі документи протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень не підтвердили, а також не підтвердили товарність та реальність операцій з контрагентами.

За таких обставин колегія суддів вважає хибним висновок суду першої інстанції стосовно обґрунтованості та законності заявлених ТОВ «Продексим, ЛТД» позовних вимог. З наведених доводів колегія суддів приходить висновку про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а у позові ТОВ «Продексим, ЛТД»слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог ТОВ «Продексим, ЛТД».

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Державної податкової служби задовольнити, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року скасувати, прийняти у справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД»у справі №2а-7557/10/2170.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 17.09.2012 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький