Постанова № 26063353, 19.09.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р. Справа № 5023/2476/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю представників:

прокурора -Гавриленко О.В.

позивача - Лук'янчук І.В.

першої третьої особи -Мех Д.В.

другої третьої особи -Ремінний В.І.

відповідача -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Харкова (вх. № 2675 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 8 серпня 2012 року у справі № 5023/2476/12

за позовом першого заступника прокурора міста Харкова інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1. Управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, м.Харків

2. Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків

до публічного акціонерного товариства "Промбуд-2", м. Харків

про стягнення 2 795 365,42 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року перший заступник прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з публічного акціонерного товариства "Промбуд-2" (далі - відповідач) збитки у розмірі 2 795 365,42 грн. Крім того, прокурор звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні об'єкти нерухомого майна та заборону відповідачеві вчиняти будь-які дії щодо відчуження (дарування, продажу та ін.) об'єктів нерухомого майна.

Рішенням господарського суду Харківської області від 8 серпня 2012 року у справі № 5023/2476/12 (суддя Погорелова О.В.) у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову відмовлено; у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Перший заступник прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради із рішенням суду першої інстанції не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 8 серпня 2012 року у справі № 5023/2476/12 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги заступник прокурора посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Крім того, зазначає, що в порушення статей 125, 126 Земельного кодексу України земельна ділянка по вул. Золочівській, 4 в м. Харкові загальною площею 1,0240 га використовується відповідачем без правовстановлюючих документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою. Спірну земельну ділянку надано в користування та видано і зареєстровано документ на право користування нею тресту "Продбуд-2", проте після зміни її площі та меж, зокрема, після реорганізації підприємства та зміни його організаційно-правової форми відповідачем не було переоформлено у встановленому порядку право власності або право оренди на земельну ділянку. На думку заступника прокурора, оскільки ні ВАТ "Продбуд-2", ні ПАТ "Продбуд-2" не є правонаступниками тресту "Продбуд-2" державного будівельного підприємства "Продбуд-2", то у відповідача відсутні всі законні підстави для користування нею, а тому останній не може бути платником земельного податку, розмір якого значно менший ніж розмір орендної плати. В апеляційній скарзі заступник прокурора не ставить питання щодо нарахування збитків у зв'язку з самовільним зайняттям відповідачем спірної земельної ділянки, а просить стягнути збитки у вигляді неодержаного доходу саме у зв'язку з використанням земельної ділянки з порушенням вимог діючого законодавства.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу заступника прокурора, в якому зазначає, що повністю підтримує апеляційну скаргу та вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2012 р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Перша третя особа надала відзив на апеляційну скаргу заступника прокурора, в якому зазначає, що в повному обсязі підтримує апеляційну скаргу та посилається на наявність матеріалів перевірки Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Харківській області щодо притягнення керівництва відповідача до адміністративної відповідальності за використання земельної ділянки по вул. Золочівській, 4 з порушенням вимог земельного законодавства. Дії Управління та відповідні акти реагування у судовому порядку незаконними не визнані та не скасовані, чим підтверджується наявність правопорушення та його склад у діях відповідача. На думку першої третьої особи, зазначені документи, акт визначення збитків та рішення виконавчого комітету Харківської міської ради про його затвердження свідчить про наявність вини у діях відповідача при використанні спірної земельної ділянки. Перша третя особа просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2012 р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та друга третя особа письмових відзивів на апеляційну скаргу першого заступника прокурора не надали.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, в судове засідання свого представника не направив, звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи в зв'язку з знаходженням представника відповідача у відрядженні, яке колегією суддів залишено без задоволення.

Доказів перебування представника відповідача у відрядженні останнім не надано, а відповідно до пункту 3.9.2. Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Враховуючи те, що явка відповідача не була визнана обов'язковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у справі.

В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представники позивача та третіх осіб, посилаючись на незаконність судового рішення, в підтвердження доводів прокурора висловили свою правову позицію по справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи заступника прокурора, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та уповноважених представників позивача та третіх осіб, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.03.1987 р. рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів № 78-5 тресту "Промбуд-2" надано у користування земельну ділянку площею 1,06 га, зокрема, для розширення в 1987-1989 р. р. виробництва бази УПТК по вул. Золочівській, 4.

Відповідно до статті 20 Земельного кодексу УРСР право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР.

У 1988 році виконавчим комітетом Харківської міської ради народних депутатів тресту "Промбуд-2" видано державний акт на право користування землею на земельну ділянку площею 1, 6906 га по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові для будівництва в межах згідно з планом користування, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1630.

За приписами статті 16 Земельного кодексу УРСР надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві провадиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37-41 цього Кодексу.

17.05.1989 р. рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів № 118-33 у тресту "Промбуд-2" вилучено із користування земельну ділянку площею 0,61 га по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові та передано у користування заводу "Харпластмас".

Внаслідок цього, згідно з довідкою Головного Управління архітектури і містобудування виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 27.11.1992 р. № 188 за результатами проведеної інвентаризації території, площа земельної ділянки тресту "Промбуд-2" зменшилась і склала 1,024 га.

В подальшому трест "Промбуд-2" було ліквідовано та створено державне будівельне підприємство "Промбуд-2" (ідентифікаційний код 01270032), що підтверджується свідоцтвом Харківського обласного управління статистики № 848 від 22.07.1993 р.

Згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 27.12.1993 р. № 873-П на базі державного будівельного підприємства "Промбуд-2" було створено відкрите акціонерне товариство.

Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" ВАТ "Промбуд-2" перейменовано у ПАТ "Промбуд-2". Згідно з довідкою з ЄДРПОУ від 03.07.2012 р. № 14173068 державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи проведена 13.10.2009 р.

В обґрунтування позовних вимог заступник прокурора посилається на матеріали перевірки прокуратури міста Харкова, якою встановлено, що земельна ділянка, розташована за адресою: м. Харків, вул. Золочівська, 4, загальною площею 1,0240 га, використовується відповідачем для розміщення та експлуатації нежитлових будівель літ. "Ж-2", площею 233,8 кв.м., літ. "С-1", площею 7,8 кв.м., літ. "Т-1", площею 74,3 кв.м., літ. "К-2", площею 267,1 кв.м., літ. "Р-1", площею 22,9 кв.м., літ. "Л-2", площею 108,4 кв.м., літ. "Д-1", площею 246,6 кв.м., літ. "В-2", площею 485,0 кв.м, літ. "И-1", площею 477,1 кв.м., літ. "П-1", площею 15,2 кв.м., літ. "О-1", площею 40,2 кв.м., літ "Б-1", площею 206.4 кв.м., літ "Е-1", площею 140,4 кв.м., літ. "Г-1", площею 990,6 кв.м., літ. "З-1", площею 343,7 кв.м.

Вказані нежитлові приміщення належать відповідачеві на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 06.05.1995 р., виданим Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, та актом приймання передачі № 84 від 11.08.1999 р.

В ході проведення перевірки встановлено, що вказана земельна ділянка використовується відповідачем без правовстановлюючих документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою, що є порушенням вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України.

Факт використання відповідачем вищезазначеної земельної ділянки без правовстановлюючих документів зафіксовано в акті обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по вул. Золочівській, 4 від 01.11.2011 р. №3086/11 (т. 1 а. с. 15-17).

Крім того, Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Харківській області в квітні 2011 року проведено перевірку з питань дотримання відповідачем вимог земельного законодавства при використанні зазначеної земельної ділянки, в результаті якої встановлений факт використання відповідачем зазначеної земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.04.2011 р. та винесено припис № 000586 від 06.04.2011 р. про усунення порушень земельного законодавства (т. 1 а. с. 27, 28).

В порядку контролю Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Харківській області 06.05.2011 р. проведено повторну перевірку в частині виконання припису № 000586 від 06.04.2011 р., в результаті якої встановлено невиконання відповідачем вимог припису (т. 1 а. с. 29).

У зв'язку з встановленими порушеннями відносно керівника відповідача винесено припис № 001243 від 06.05.2011 р., складено протокол про адміністративне правопорушення № 000335 від 06.05.2011 р. та прийнято постанову від 06.05.2011 р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (т. 1 а. с. 30-32).

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 30.11.2011 р. №849 затверджено акт № 218 від 08.11.2011 р. про визначення збитків в сумі 2795365,42 грн., які неодержані позивачем як дохід за час використання відповідачем земельної ділянки площею 1,0240 га за адресою: вул. Золочівська, 4, у м. Харкові за період з 01.07.2009 р. по 01.09.2011 р.

В обґрунтування як позовних вимог, так і вимог апеляційної скарги заступник прокурора зазначає про правомірність нарахування позивачем збитків в сумі 2795365,42 грн. у вигляді неодержаного доходу, завданих внаслідок використання відповідачем земельної ділянки з порушенням вимог діючого законодавства.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є добросовісним набувачем земельної ділянки площею 1.6906 га по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові, оскільки набув право користування нею відповідно до державного акту на право користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1630.

Оскільки у відповідності до свідоцтва про право власності від 06.05.1995 р. №19 відповідач є правонаступником прав і обов'язків державного підприємства "Промбуд-2", сплачував за 2009, 2010 та 2011 роки земельний податок за використання спірної земельної ділянки на підставі статей 2, 13 Закону України "Про плату за землю", що підтверджується листом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 276 від 26.12.2012 р., то заявлені до стягнення збитки в розмірі 2 795 365,42 грн. суд першої інстанції визнав необґрунтованими та відмовив у їх задоволенні.

При цьому, дії відповідача щодо користування земельною ділянкою на підставі відповідних рішень позивача господарський суд не розцінив як самовільне зайняття земельної ділянки в розумінні статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Проте, колегія суддів не погоджується з вищевикладеними висновками місцевого господарського суду та вважає їх такими, що не повністю відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, а також нормам чинного законодавства, їм не надана правильна та належна правова оцінка. Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на наступному.

Із матеріалів справи вбачається, що у 1987 році земельну ділянку площею 1,6906 га по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові було надано в користування тресту "Промбуд-2", зокрема, видано і зареєстровано документ на право користування цією ділянкою відповідно до вимог законодавства.

У зв'язку з вилученням із користування тресту "Промбуд-2" частини земельної ділянки та передання її у користування заводу "Харпластмас", площа земельної ділянки тресту "Промбуд-2" зменшилась і за даними Головного Управління архітектури і містобудування виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів склала 1,024 га.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами заступника прокурора, що фактично у тресту "Промбуд-2" з'явилась нова земельна ділянка за старою адресою, оскільки змінено її площу, межі раніше наданої земельної ділянки, що зазначені у державному акті на право користування землею на земельну ділянку площею 1,6906 га по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові для будівництва в межах згідно з планом користування, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право користування землею за № 1630.

В порушення вимог ст. 22 Земельного кодексу УРСР, якою заборонялося приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, трест "Промбуд-2" користувався новоутвореною земельною ділянкою без відведення її в натурі.

Зміни до вищевказаного державного акту на право користування землею не вносилися, тобто документ на право довгострокового тимчасового користування новоутвореною земельною ділянкою відповідно до вимог вказаного законодавства не було оформлено та не зареєстровано.

В подальшому згідно з свідоцтвом Харківського обласного управління статистики № 848 від 22.07.1993 р. трест "Промбуд-2" було ліквідовано та створено державне будівельне підприємство тресту "Промбуд-2" (код ЄДРПОУ 01270032).

Відповідно до статті 35 Земельного кодексу УРСР право підприємств, організацій і установ на користування наданою їм землею підлягає припиненню відповідно повністю або частково у випадках ліквідації підприємства, організації або установи.

Згідно зі статтею 27 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

Згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 27.12.1993 р. № 873-П на базі державного будівельного підприємства тресту "Промбуд-2" створено відкрите акціонерне товариство.

А відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства»відкрите акціонерне товариство було перейменовано у публічне акціонерне товариства "Промбуд-2". Згідно з довідкою з ЄДРПОУ від 03.07.2012 р. № 14173068 державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи проведена 13.10.2009 р.

Колегія суддів погоджується з доводами заступника прокурора, що діяльність як тресту "Промбуд-2" і державного будівельного підприємства "Промбуд-2", так і відкритого акціонерного товариства "Промбуд-2" припинено шляхом реорганізації у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому, ні ВАТ «Промбуд-2», ні ПАТ «Промбуд-2»не є правонаступниками тресту "Промбуд-2", державного будівельного підприємства «Промбуд-2»та не набували права постійного користування спірною земельною ділянкою у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам визначено статтею 123 Земельного кодексу України.

За приписами статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Абзацом 11 пункту 5.3 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005р. № 5-рп/2005 передбачено, що стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством порядку станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

Таким чином, після реорганізації, юридичним особам, які використовували земельні ділянки на праві постійного користування, необхідно звернутися до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування для переоформлення права користування земельними ділянками на умовах оренди землі.

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства та матеріалів справи дає підстави колегії суддів дійти висновку, що з моменту створення відповідача як відкритого акціонерного товариства та зміни його організаційно-правової форми, у нього виникли зобов'язання укласти з позивачем договір оренди спірної земельної ділянки.

В силу статті 22 Земельного кодексу України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

В порушення зазначеної норми законодавства відповідач не звертався до землевпорядних організацій з метою встановлення фактичних меж спірної земельної ділянки, її площі в натурі (на місцевості), зміни до державного акту на право користування землею щодо меж, площі спірної земельної ділянки та користувача не вносилися, документу на право користування землею не оформлено та не зареєстровано.

Після зміни організаційно-правової форми відповідач згідно вимог Закону України "Про землеустрій", Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 22.06.2009 р. № 325, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.08.2009 р. за № 735/16751 та Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 р. № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 р. за № 354/3647 відповідач також не звертався до відповідних органів з питання замовлення та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо переоформлення державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого до його реорганізації.

З листа Управління Держкомзему у м. Харкові від 02.07.2012 р. № 3960/08 вбачається, що станом на 02.07.2012 р. не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку загальною площею 1,0240 га по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові.

Отже, право користування зазначеною земельною ділянкою відповідно до вимог чинного законодавства відповідачем до теперішнього часу не оформлено та не зареєстровано.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції не врахував, що відповідач до теперішнього часу не набув право постійного користування на землю у встановленому законодавством порядку, а його висновки стосовно того, що відповідач є добросовісним набувачем земельної ділянки на підставі державного акту на право користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1630, є неправомірними та спростовуються вищевикладеним.

Колегія суддів приймає до уваги доводи прокурора стосовно факту наявності звернення відповідача до позивача листом від 04.07.2011 р. щодо надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,0690 га для обслуговування та експлуатації виробничих приміщень по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові, що свідчить про фактичне визнання відповідачем відсутності у нього правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку.

У відповідь на звернення Управління земельних відносин листом від 14.07.2011р. повідомило, що для підготовки надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки відповідачу необхідно надати відповідні документи.

Із акту обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові від 01.11.2011 р. № 3086/11 вбачається, що земельна ділянка загальною площею 1,0240 га використовується відповідачем з 06.05.1995 р. без оформлення документів, які посвідчують право на земельну ділянку.

15.11.2011 р. відповідач звернувся до позивача з заявою про погодження вибору місця розташування земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові.

Рішенням позивача від 16.11.2011 р. № 479/11 відповідачу надано згоду на розробку проекту відведення зазначеної земельної ділянки. Проте, як зазначає позивач, відповідач до теперішнього часу ухилявся від укладання з позивачем договору оренди землі.

Колегія суддів враховує, що прокурор в позовній заяві та апеляційній скарзі не ставить питання щодо нарахування збитків у зв'язку із самовільним зайняттям спірної земельної ділянки, а застосовує такий спосіб захисту прав як стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу в зв'язку з використанням земельної ділянки з порушенням вимог діючого законодавства.

Відповідно до ст. 288.1 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно листа ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 23.08.2011 р. №1327/9/15-314 відповідачем за період з 01.07.2009 р. по 01.09.2011 р. сплачено 220 962, 60 грн. земельного податку.

Проте, згідно наданого розрахунку суми збитків, у випадку своєчасного оформлення відповідачем документу, що підтверджує право користування земельною ділянкою, позивач одержав би дохід у розмірі 2 795 365,42 грн.

Акт № 218 від 08.11.2011 р. про визначення збитків в сумі 2 795 365,42 грн., які нанесені позивачу відповідачем за час використання земельної ділянки загальною площею 1,0240 га по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові без правовстановлюючих документів, затверджений рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 30.11.2011 р. № 849 не скасовано та не визнано недійсним в судовому порядку.

При цьому, колегія суддів враховує, що сума орендної плати значно перевищує суму земельного податку, який сплачено відповідачем, та не може бути підставою для звільнення відповідача від відшкодування збитків.

Колегія суддів погоджується з доводами заступника прокурора щодо порушення інтересів позивача, як власника земельної ділянки загальною площею 1,0240 га по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові відносно володіння, користування та розпорядження цією земельною ділянкою.

За змістом ч. 2 ст. 22 ЦК України та ч. 2 ст. 224 ГК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою і вини особи, яка заподіяла шкоду.

Підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Відсутність хоча б однієї з зазначених складових, виключає склад правопорушення взагалі, а з ним відповідно і правові підстави відшкодування збитків.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Упущена вигода - це доход або прибуток, який міг би одержати суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності в разі здійснення зовнішньоекономічної операції і який він не одержав внаслідок дії обставин, що не залежать від нього, якщо розмір його передбачуваного доходу або прибутку можна обґрунтувати.

Отже, за загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов'язок довести суду розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов'язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином.

Матеріали перевірки Управління земельних відносин Харківської міської ради та Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Харківській області, зокрема, акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по вул. Золочівській, 4 від 01.11.2011 р. № 3086/11, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.04.2011 р., приписи № 000586 від 06.04.2011 р. та № 001243 від 06.05.2011 р. про усунення порушень земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення № 000335 від 06.05.2011 р., постанова про накладення адміністративного стягнення від 06.05.2011 р., акт позивача № 218 від 08.11.2011 р. про визначення збитків, затверджений рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 30.11.2011 р. № 849, підтверджують протиправну поведінку відповідача, шкоду, завдану відповідачем власнику землі -позивачу, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, а також вину правопорушника, що знаходить своє відображення у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Крім того, зазначена правова позиція знайшла своє відображення у постанові Вищого господарського суду України від 14.12.2010 р. у справі № 59/352-10, постанові Вищого господарського суду України від 06.04.2011 р. у справі № 66/285-10, постанові Вищого господарського суду України від 11.01.2012 р. у справі №5023/725/11, постанові Вищого господарського суду України від 09.02.2012 р. у справі № 5023/5581/11.

Враховуючи доведеність факту протиправної поведінки з боку відповідача щодо порушення інтересів позивача як власника земельної ділянки по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові відносно володіння, користування та розпорядження нею, а також доведеність факту понесення позивачем збитків в сумі 2 795 365,42 грн., колегія суддів дійшла вважає, що позовні вимоги першого заступника прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 8 серпня 2012 року у справі №5023/2476/12 прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга першого заступника прокурора міста Харкова підлягає задоволенню.

Крім того, задовольняючи апеляційну скаргу колегія суддів вважає за доцільне покласти судові витрати, пов'язані з розглядом справи на відповідача у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України. При стягненні судового збору колегія суддів враховує ставки судового збору, визначені статтею 4 Закону України «Про судовий збір», що застосовуються при поданні позовної заяви та апеляційної скарги.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Харкова задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 8 серпня 2012 року у справі № 5023/2476/12 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Промбуд-2»(61018, м.Харків, провул. 23 Серпня, буд. 2, код ЄДРПОУ 01270032) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) збитки у розмірі 2 795 365,42 грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Промбуд-2»(61018, м.Харків, провул. 23 Серпня, буд. 2, код ЄДРПОУ 01270032) до Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача 37999654, рахунок отримувача 31216206782003, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, код банку отримувача (МФО) 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001) 55 907,30 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 27 953,65 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 13 вересня 2012 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Тихий П.В.