Рішення № 26062927, 14.08.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2012 р. Справа №18/1173/12

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008

до Товариства з обмеженою відповідальністю "фірма "Фієста", вул. С. Фронту, 46, м. Полтава

про стягнення 16 669,21 грн.

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: Данілова Н.Н., дов. № 1904/44 від 01.01.2012 р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про стягнення з відповідача 16 669,21 грн. заборгованості по договору № 1529 „С" від 06.11.2007 р. про відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, в тому числі: 9578,08 грн. основного боргу, 6976,57 грн. пені, 57,39 грн. інфляційних та 57,20 грн. - 3 % річних.

Представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позову наполягає.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвали господарського суду про порушення провадження у справі і про відкладення розгляду справи, направлені відповідачу рекомендованими листами за адресою, зазначеною в позовній заяві повернулися до суду з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження відповідача є: вул. Степового Фронту, буд. 46, м. Полтава, 36040, що співпадає з адресою, зазначеною в позовній заяві.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Фієста" було укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води за № 1529 „С" від 06.11.2007 р.

Згідно з п. 1 договору теплопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення і гарячого водопостачання приміщення споживача до розподілу будівлі кафе „Фієста" по вул. Ст. Фронту, 46.

Сторони у п. 30 вказаного договору дійшли домовленості, що споживач зобов'язується проводити оплату за опалення у строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим періодом.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором не проводив розрахунки за спожиту теплову енергію. Так, за період з 01.11.2011р. по 30.04.2012 р. у нього утворилась заборгованість в сумі 9 578,05 грн.

Саме вказану суму основного боргу позивач просить стягнути з відповідача.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача щодо здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу сумі 9578,05 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст. 230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України № 686 - ХІV від 20.05.1999 року "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій" (із змінами і доповненнями) та п. 31 договору за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

В зв'язку з неналежним виконанням вказаного договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що складає 6976,57 грн. за період з 11.12.2011 р. по 06.05.2012 р.

Судом перевірено правильність нарахування пені. З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення пені.

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 57,39 грн. інфляційних за період грудень 2011 р. -березень 2012 р. та 57,20 грн. - 3% річних за період з 11.12.2011 р. по 06.05.2012 р.

На підставі вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються йому за рахунок відповідача з урахуванням ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "фірма "Фієста", вул. Степового Фронту, 46, м. Полтава (ідентифікаційний код 24824771, р/р 26008032664200 Укрсіббанк м.Харків, МФО 351005) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008 (р/р 260007148 АК "Полтава-банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 03338030) 9578,05 грн. основного боргу, 6976,57 грн. - пені, 57,20 грн. - 3 % річних, 57,39 грн. -інфляційних, 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Сірош Д. М.

Повне рішення складено: 20.08.2012 р.