Рішення № 26062836, 16.08.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2012 р. Справа №18/1074/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, Київ, 01001

до Державного науково-технічного підприємства "Бурова техніка", вул. Заводська, 12, м.Полтава, 36007

про стягнення 35 727,62 грн. Суддя Сірош Д.М.

Представники сторін:

від позивача: Мельник В. В., дов. № 14-327 від 16.03.2012 р.

від відповідача: Яреха С.Я., дов. № 7 від 11.07.2012 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позовна ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з Державного науково-технічного підприємства "Бурова техніка" на користь позивача 20194,46 грн. пені та 15533,126 грн. штрафу за порушення строків виконання зобов'язань по Договору 11-БТ-09 від 12.11.2009 р.

12.07.2012 р. позивач подав заяву про виправлення описки у тексті позовної заяви, а саме: в номері договору та пункті договору, просить вважати номер договору 11-БТ-09, пункт договору 9.1.

Суд прийняв до розгляду вказану заяву.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, вказує, що вимоги позивача з приводу стягнення пені і штрафу за першим та частиною другого етапу не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Також, зазначає, що під час виконання другого етапу договору № 11/БТ-09 від 12.11.2009 р., листом № 165 від 28.07.2011 р. з позивачем були погоджені нові строки виконання робіт.

11.07.2012 р. відповідачем подано клопотання (вх. № 9134д) про застосування строків позовної давності щодо стягнення з Державного науково-технічного підприємства "Бурова техніка" пені та штрафу за порушення взятих на себе зобовязань за першим та частиною другого етапу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

12.11.2009 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Замовник) та Державним науково-технічним підприємством "Бурова техніка" (Виконавець) було укладено договір № 11-БТ-09 про закупівлю послуг, за умовами якого останній зобов'язувався надати послуги з виконання науково-дослідної роботи (послуги з виконання НДР) за темою: "Ведення робіт під час буріння свердловин на об'єктах нафтогазового комплексу".

Згідно підпункту 3.2 пункту 3 Договору протягом 3 (трьох) робочих днів з дати закінчення надання послуг з виконання НДР відповідного етапу (Додаток № 2 до Договору) Виконавець надає замовнику результати наданих послуг з виконання НДР у вигляді Звіту про надання послуг з виконання НДР (проміжного/заключного) із додатками, визначеними Календарним планом надання послуг з виконання НДР, відповідний акт наданих послуг з виконання НДР та рахунок, підписаний Виконавцем.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що за порушення строків надання послуг з виконання НДР, визначених у Календарному плані надання послуг з виконання НДР (Додаток № 2 до Договору), що є невід'ємною частиною Договору, або порушення строку усунення недоліків (п. 3.6. Договору), Виконавець сплачує на користь Замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості прострочених послуг за кожний день прострочення, а за прострочення строку виконання понад 30 календарних днів - додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вартості прострочених послуг.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що цей договір вважається укладеним з дати підписання договору уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє протягом 24 календарних місяці з дати укладання Договору.

Таким чином, строк дії договору в частині надання та приймання послуг по Договору № 11-БТ-09 від 12.11.2009, укладеним між Замовником та Виконавцем закінчився 12.11.2011 р.

Як зазначає позивач, згідно з Календарним планом (а. с. 20) строк надання Виконавцем послуг за першим етапом складає 2 місяці з дати підписання договору і закінчується 12.01.2010 р., проте, звітні документи за першим етапом надійшли на адресу Замовника лише 10.03.2010.

Кількість прострочених днів за період з 12.01.2010 р. по 10.03.2011 р. становить 56 днів.

Згідно з умовами Договору вартість першого етапу послуг становить 73 967,40 грн.

Отже, за порушення строків виконання договірних зобов'язань за першим етапом позивач просить стягнути з відповідача 4 142,17 грн. пені та 5 177,72 грн. штрафу за період з 12.01.2010 р. по 10 березня 2011 р.

Згідно з Календарним планом строк надання Виконавцем (відповідачем) послуг за другим етапом - 8,5 місяців з дати прийняття першого етапу.

Як вказує позивач, строк виконання другого етапу настав 08.12.2010 р., проте, звітні документи за другим етапом надійшли на адресу замовника лише 31.10.2011 р.

Кількість прострочених днів за період з 08.12.2010 по 31.10.2011 р. складає 180 днів.

Вартість другого етапи згідно з умовами Договору становить 73 967,40 грн.

Таким чином, за порушення строків виконання робіт по другому етапу позивач нарахував відповідачу 13 314,13 грн. пені та 5 177,72 грн. штрафу за період з 08.12.2010 р. по 31.10.2011 р.

Згідно з Календарним планом строк надання Виконавцем послуг за четвертим етапом - п'ять місяців з дати закінчення третього етапу та в межах строку дії договору, відповідно який закінчується 12.11.2011 р. Тобто, строк виконання четвертого етапу настав 12.11.2011 р. Звітні документи за четвертим етапом до Замовника надійшли 21.12.11 р.

Кількість прострочених днів за період з 15.11.2011 по 21.12.2011 р. складає 37 днів.

Вартість четвертого етапу згідно з умовами договору становить 73 967,40.

За розрахунком позивача пеня та штраф відповідно складає: 2 738,16 грн. та 5 177,72 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов до висновку задовольнити позов частково, виходячи з наступного:

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст. 230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання він повинен сплатити кредиторові неустойку (штраф, пеню).

На підставі п. 4.2 Договору відповідачу нарахована пеня за прострочення виконання першого етапу робіт в сумі 4 142,17 грн. та 5 177,72 грн. штрафу за період з 12.01.2010 р. по 10.03.2010 р.

Стаття 258 Цивільного кодексу України передбачає, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, але якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Виходячи зі змісту ст. 267 Цивільного кодексу України, поважними можливо визнати лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами відповідних правовідносин певних дій.

Згідно даних позивача пеня та штраф за прострочення виконання першого етапу робіт нараховані за період з 12.01.2010 р. по 10.03.2010 р.

У Календарному плані (додаток № 2 до Договору) передбачено, що строки надання послуг по першому етапу - 2 місяці з дати підписання договору. Договір підписано 12.11.2009 р.

Отже, строк виконання зобов'язання настав 12.01.2010 р.

Таким чином, з 13.01.2010 р. у позивача виникло право на нарахування пені протягом наступних шести місяців та можливість звернення з вказаними вимогами до суду протягом року.

Проте, до суду з позовною заявою позивач звернувся лише у травні 2012 р., тобто після спливу строку позовної давності.

Згідно п. 4.2 Договору за прострочення строку виконання понад 30 календарних днів - додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вартості прострочених послуг.

Таким чином, право на звернення з вимогою про стягнення штрафу виникло у позивача 3 11.02.2010 р. протягом року.

Згідно поштового штампу на конверті (а. с. 54) позивач звернувся до суду з позовною заявою 31.05.2012 р., тобто з пропуском строку позовної давності.

11.07.2012 р. відповідачем подано клопотання (вх. № 9134д) про застосування строків позовної давності.

Клопотання про відновлення строку позовної давності позивачем не заявлялося, не наводилися обставини, які б свідчили про неможливість стягнення грошових коштів. Позивач не був позбавлений права звернутися до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача пені в межах строку позовної давності.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє в позові в частині вимог про стягнення пені за прострочення надання послуг по першому етапу в сумі 4 142,17 грн. та 5 177,72 грн. штрафу за період з 12.01.2010 р. по 10.03.2010 р.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання другого етапу по договору, слід зазначити наступне:

За даними позивача строк виконання другого етапу настав 08.12.2010 р.

Відповідач не надав суду доказів погодження з позивачем нових строків виконання робіт за договором.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив відсутність будь-яких укладених угод з позивачем з цього приводу.

Позивач нарахував відповідачу пеню за період з 08.12.2010 р. по 31.10.2011 р.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи прострочення виконання робіт по другому етапу, право на нарахування пені виникло у позивача з 09.12.2010 р. (на наступний день згідно ст. 253 ЦК України) протягом наступних шести місяців, тобто до 09.06.2011р.

Відповідач подав клопотання (вх. № 9134д) про застосування строків позовної давності щодо стягнення з Державного науково-технічного підприємства "Бурова техніка" пені та штрафу за порушення взятих на себе зобов'язань за частиною другого етапу.

Згідно поштового штампу на конверті позов подано до суду 31.05.2012 р.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, вимога про стягнення пені за період з 09.12.2010 р. по 30.05.2011 р. не підлягає задоволенню в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Крім того, слід зазначити, що договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань'', згідно з ст. 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2 Договору сторони передбачили, що за порушення строків надання послуг з виконання НДР Виконавець сплачує на користь Замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості прострочених послуг за кожний день прострочення, що перевищує подвійну облікову ставку національного банку України.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто, за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, враховуючи вищенаведене суд задовольняє вимогу про стягнення пені за прострочення виконання по другому етапу договору частково за період з 31.05.2011 р. по 09.06.2011 р. в сумі 314,11 грн. (обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України), як такої, що заявлена в межах строку позовної давності.

Суд відмовляє в стягненні штрафу в сумі 5 177,72 грн. за прострочення надання послуг за другим етапом в зв'язку з пропуском строку позовної давності, виходячи з наступного:

Так, строк виконання другого етапу робіт настав 08.12.2010 р.

Згідно п. 4.2 Договору за прострочення строку виконання понад 30 календарних днів - додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вартості прострочених послуг.

Таким чином, з 08.01.2011 р. у позивача виникло право на звернення з вимогою про стягнення штрафу до суду протягом року.

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною вимогою лише 31.05.2012 р., тобто з пропуском річного строку позовної давності.

Що стосується вимог про стягнення пені в сумі 2 738,16 грн. та 5 177,72 грн. штрафу за про прострочення виконання робіт по четвертому етапу за період з 15.11.2011 по 21.12.2011 р. суд вважає, їх правомірними обґрунтованими, заявленими в межах строку позовної давності та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача підлягає 3 052,27 грн. пені та 5 177,72 грн. штрафу.

При цьому, стягуючи одночасно суму пені і штрафу, суд виходить з наступного:

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (вказаної правової позиції дотримується Верховний суд України в Постановах №06/5026/1052/2011 від 27.04.2012 р., № 20/246-08 від 09.04.2012р.).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного науково-технічного підприємства "Бурова техніка", вул.

Заводська, 12, м. Полтава, 36007 (р/р 26005717491, ПАО "Марфін банк" м. Полтава, код ЄДРПОУ 13957538) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001 (р/р 260053012609 в ГОУ "Проомінвестбанку України", МФО 300012, код ЄДРПОУ 20077720) - 3052,27 грн. пені, 5177,72 грн. штрафу, 370,75 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Суддя Сірош Д.М.

Повне рішення складено: 21.08.2012 р.