Ухвала суду № 26062525, 18.09.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

18.09.12 Справа № 5016/1844/2012

Суддя Василяка К.Л., розглянувши матеріали заяви,

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЖНИЙРЕГІОН»

(54001, м.Миколаїв, вул. Велика Морська, 22, кв.3)

про: банкрутство

встановив:

14.09.2012р. за вх. №18323/2012 ТОВ «ЮЖНИЙРЕГІОН»звернулось до господарського суду Миколаївської області з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Вказана заява підлягає поверненню без розгляду виходячи з наступного.

1. Пункт 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно ч. 1 ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язані звернутися в господарський суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. У разі виявлення обставин, зазначених у абзаці першому цієї частини, після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою).

Відповідно до абз. 4 ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»боржником визнається суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Частиною 1 ст. 7 названого Закону передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство, яка подана кредитором або боржником, повинна містити разом з іншим виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, із зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання; частина 3 цієї статті вимагає подання до заяви боржника документів, що свідчать про неплатоспроможність боржника.

За приписами ч. 8 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

До заяви ТОВ «ЮЖНИЙРЕГІОН»додано лист ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС про наявність у товариства «ЮЖНИЙРЕГІОН»заборгованості з податків та зборів в сумі 28957,67 грн., однак не додано доказів вжиття заходів по стягненню цієї заборгованості в примусовому порядку.

Крім того, приписами ч.5 ст. 60 Господарського кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

До матеріалів заяви додано акт органу ДПІ від 16.02.2012р. №231/23-600/36955129 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЮЖНИЙРЕГІОН»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 08.02.2010р. по 09.02.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 08.02.2010р. по 09.02.2012р.», однак не додано доказів звернення голови ліквідкомісії до органу ДПІ про проведення перевірки повноти та достовірності ліквідаційного балансу боржника.

2. Статтею 60 Господарського кодексу України встановлено, що ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Заявником не додано до заяви доказів письмових повідомлень всіх потенційних кредиторів (в тому числі фондів соціального страхування) ліквідкомісією після прийняття рішення про самоліквідацію боржника.

3. Також, боржником до заяви про порушення справи про банкрутство не надано: доказів розміщення в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк подання кредиторами вимог до неї, який не може становити менше двох місяців з дня такого повідомлення як це передбачено статтею 105 Цивільного кодексу України.

Додана до матеріалів заяви копія оголошення у офіційному друкованому органі «Бюлетень державної реєстрації»№197 (32) 2012 рік від 30.11.2012р. не містить в собі відомостей щодо порядку та строку заявлення кредиторами вимог до юридичної особи, що припиняється, тому не може вважатись належним та допустимим доказом виконання вимог ст. 105 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідження вказаних обставин має істотне значення для правильного вирішення справи.

Зазначені докази є необхідними для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

При цьому господарський суд зазначає, що обставини наявності підстав порушення провадження у справі про банкрутство встановлюються господарським судом на стадії прийняття відповідної заяви, тому відповідні докази мають бути подані заявником на момент порушення провадження у справі, можливості витребування вказаних документів на відміну від позовного провадження Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не передбачає (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові №50/74 від 22.09.2009р.).

В разі наступного звернення до суду, боржнику додатково слід надати: проміжний реєстр кредиторських вимог, копії заяв кредиторів про визнання грошових вимог з додатками до них, письмові пропозиції щодо ліцензованого арбітражного керуючого на призначення ліквідатором з його згодою відповідно до вимог ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оригінал проміжного ліквідаційного балансу на останню звітну дату, який здавався до Обласного управління статистики, аналіз балансу, рахунки і найменування всіх банків, що здійснюють або здійснювали розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника за останній рік, розгорнутий розрахунок кредиторської заборгованості (окремо штраф та пеня).

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

На підставі викладеного, керуючись п.5 ч.1 ст.9, ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.3 ст.63 ГПК України, - суд

УХВАЛИВ:

Повернути заяву та додані до неї матеріали без розгляду.

СуддяК.Л.Василяка