Рішення № 26062199, 11.09.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.09.12 р. Справа № 5006/40/51/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебют», м. Донецьк

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка

про стягнення 11738, 40 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Захаров Р.В., довіреність б/н від 22.11.2011

від відповідача - не з'явився

.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебют» (далі-позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 11738, 40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №387 від 23.01.2012. Відповідачем було здійснено перевезення за вказаним договором, але під час перевезення, частина вантажу отримала значні пошкодження, у зв'язку з чим позивачу відповідачем була заподіяна майнова шкода в розмірі 11738,40 грн., яку позивач просить стягнути.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Тому справу, на підставі ст.75 ГПК України, розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

23.01.2012 між сторонами був укладений договір №387 (далі-Договір), предметом якого є регламентовані взаємовідносини між Перевізником та Замовником, які виникають при планування, розрахунках і здійсненні міжнародних та внутрішніх автомобільних перевезеннях вантажів та наданні інших послуг, пов'язаних з автомобільним перевезенням (а.с.31-35).

На виконання умов договору та на підставі заявки №1 від 26.01.2012, відповідач здійснив перевезення, що підтверджується товарно-транспортною накладною №А62 від 26.01.2012 (а.с.36, 44).

При розвантаженні та здачі вантажу вантажоодержувачу, було встановлено факт пошкодження частини вантажу, у зв'язку з чим вантажоодержувач відмовився від прийняття пошкодженого товару.

Відповідно до акту браку №1 від 27.01.2012, який був підписаний сторонами у справі, сума нанесеної перевізником шкоди складає 11738,40грн. (а.с.37).

Відповідно до п. 2.1 Договору перевезення виконуються перевізником на підставі заявок замовника на перевезення вантажу.

Згідно п. 2.4 Договору, перевізник зобов'язаний, зокрема, виконати перевезення з дотриманням строків доставки та схоронності вантажу на шляху слідування.

Пунктом 4.3.1 Договору встановлено, що у випадку повної або часткової втрати або пошкодження вантажу, які стались в проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення (оформлення товаросупровідних документів і митним оформленням) та здачею вантажоодержувачу (оформленням товаросупровідних документів і митним оформленням) Перевізник відшкодовує замовнику суму, яка дорівнює вартості втраченого або пошкодженого вантажу.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ст. 924 Цивільного кодексу України та ст. 314 Господарського кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Статуту автомобільного транспорту УРСР, автотранспортні підприємства або організації несуть відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу або до передачі згідно з Правилами іншим підприємствам, організаціям, установам, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, яким вони не могли запобігти і усунення яких від них не залежало.

Відповідно до п. 15.1, 15.3 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом. Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.

Отже, в порушення зазначених вимог закону та договору, відповідач не виконав умови договору та не доставив прийнятий до перевезення вантаж у схоронності, у зв'язку з чим позивачу була заподіяна майнова шкода в розмірі 11738,40 грн., яка підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебют» (83059, м. Донецьк, вул. Складська, 5, ЄДРПОУ 20341039) 11738 грн. 40 коп. суму шкоди та 1609 грн. 50 коп. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 17 вересня 2012 року.

Суддя Говорун О.В.