Рішення № 26062054, 18.09.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.09.12 р. Справа № 5006/24/48/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест», м. Донецьк, код ЄДРПОУ 31018149

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602

про стягнення 7 826 174,32 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Перегудов І.В. - за дов. № 10/5 від 11.02.2012 р.

від відповідача: Собченко М.В. - за дов. № 17/644 від 29.04.2011 р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про стягнення боргу за договором поставки електричної енергії від 19.12.2008р. № 3 0200 000 у розмірі 7 826 174,32 грн., з яких: 7 802 446,34 грн. - основний борг з активної електроенергії за період червень 2012р., пеня за період з 07.07.2012 по 11.07.2012рр. у розмірі 16 032,42 грн., 3% річних за період 07.07.2012 по 18.07.2012рр. у розмірі 7 695,56 грн., крім того, 64 380,00 грн. судового збору.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 Господарського кодексу України, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику».

На підтвердження позову надано суду: договір про постачання електричної енергії від 19.12.2008р. № 3 0200 000 з додатком № 2 та додатковою угодою від 01.05.2011р., рахунок на сплату пені від 11.07.2012р. № 35/30200000 з супровідним листом № 08-04/2743 від 11.07.2012р. та повідомленням про вручення, акт про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електричної енергії за червень 2012р., рахунок на оплату активної електроенергії у червні 2012р., розрахунок позовних вимог та статутні документи підприємства.

20.08.2012р. позивач надав пояснення, у яких зазначив про часткову оплату відповідачем заборгованості після порушення провадження у справі, а саме: 27.07.2012р. у розмірі 435 728,70 грн. та 31.07.2012р. у розмірі 6 600 000,00 грн. Отже, заборгованість відповідача за спожиту у червні 2012р. електроенергію складає 766 717,64 грн., у зв'язку з чим позивач просить припинити провадження у справі в частині боргу у розмірі 7 035 728,70 грн. за відсутністю предмету спору.

18.09.2012р. сторони повідомили суд про повне погашення відповідачем суми основного боргу, на підтвердження чого надано платіжні доручення від 27.07.2012р. № 79163 на суму 435 728,70 грн., № 79184 від 31.07.2012р. на суму 6 500 000,00 грн., № 79253 від 31.07.2012р. на суму 100 000,00 грн., № 80954 від 31.08.2012р. на суму 766 717,64 грн., тому просили в цій частині припинити провадження у справі (а.с.58-69).

Відповідач у своєму клопотанні б/н, б/д (вх.№ 06101/9877 від 18.09.2012р.) також зазначив, що нарахування позивачем санкцій є правомірним, а їх розмір розраховано арифметично вірно, заперечення в цій частині відсутні (а.с.65).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.12.2008р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 3 0200 000 (а.с.14), за умовами якого позивач зобов'язався продати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 452 000 кВА, а відповідач - оплатити вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснити інші платежі на умовах цього договору.

За умовами пунктів 2.3.3 та 2.3.4 договору відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії, знімати та надавати позивачу відомості про покази розрахункових приладів обліку згідно з додатками «Порядок розрахунків», «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії споживача».

Згідно п.3.2 додатку № 2 «Порядок розрахунків» до договору, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату отриманих від позивача рахунків самостійно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання наступним чином: до 6 числа включно щомісячно оплачує суму остаточного рахунку за попередній розрахунковий період; щоденно, кожного банківського дня поточного місяця, починаючи з 1-го числа місяця по передостанній банківський день, сплачувати не менше 5% від суми планового рахунку таким чином, щоб до 6-го числа поточного місяця сума оплати склала не менш ніж 25% від планового рахунку; до 14-го числа поточного місяця сума оплати складала не менш ніж 50% від суми планового рахунку, до 21-го числа поточного місяця - не менш ніж 75% від суми планового рахунку, до 26-го числа (включно) поточного місяця сума оплати складала не менш ніж 100% від суми планового рахунку; до передостаннього банківського дня (включно) щомісячно сплачувати суму рахунку на оплату авансового платежу на наступний розрахунковий період.

У пункті 4.2.1 договору сторони визначили, що за внесення платежів з порушенням термінів, визначених додатком «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається окремим розрахунковим документом.

Цей договір укладено сторонами строком до 31.12.2009р. і вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його дії жодною зі сторін не буде заявлено про припинення або перегляд його умов (п.9.4 договору).

Додатковою угодою від 01.05.2011р. у зв'язку зі зміною найменування споживача з Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь», сторони внесли відповідні зміни до договору № 3 0200 000 (а.с.31)

Договір про постачання електричної енергії № 3 0200 000 від 19.12.2008р. разом з додатком №2 «Порядок розрахунків» та додатковою угодою від 01.05.2011р. підписаний сторонами без розбіжностей.

В матеріалах справи відсутні докази припинення договору, тому суд вважає, що на момент виникнення спірних правовідносин, договір про постачання електричної енергії був чинним.

Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до приписів статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання. Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 ГК України), яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як вбачається, на виконання цього договору позивач передав у червні 2012 року, а відповідач прийняв за актом про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії активну електроенергію в обсязі 12 083 085 кВт/год на суму 8 573 708,92 грн. Зазначений акт прийому-передачі підписаний сторонами без зауважень (а.с.33-35)

Також, позивач надав відповідачу рахунок від 30.06.2012р. № 35/30200000 на оплату активної електроенергії на суму 8 573 708,92 грн., який отримано відповідачем 03.07.2012р. згідно відповідної відмітки на цьому рахунку (а.с.36)

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.3.2 додатку № 2 «Порядок розрахунків» до договору, відповідач зобов'язаний здійснювати остаточний розрахунок за попередній розрахунковий період на підставі отриманого від позивача рахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання до 6 числа місяця включно. Тобто, оскільки рахунок від 30.06.2012р. на суму 8 573 708,92 грн. отримано відповідачем 03.07.2012р., то оплата за цим рахунком повинна була бути здійснена до 06.07.2012р. включно.

За твердженням позивача, на момент звернення до суду з цим позовом, заборгованість відповідача складала 7 802 446,34 грн., що не заперечується відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що після порушення провадження у справі відповідачем повністю погашена сума основного боргу. Такі обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи виписками банку, платіжними дорученнями від 27.07.2012р. № 79163 на суму 435 728,70 грн., № 79184 від 31.07.2012р. на суму 6 500 000,00 грн., № 79253 від 31.07.2012р. на суму 100 000,00 грн., № 80954 від 31.08.2012р. на суму 766 717,64 грн. (а.с.62-63,66-69)

Отже, сума боргу відповідача за спожиту у червні 2012 року активну електроенергію на момент прийняття рішення зі спору відсутня.

За приписами п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 7 802 446,34 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено зокрема пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Як вбачається, пунктом 4.2.1 договору сторони встановлено, що за внесення платежів з порушенням термінів, визначених додатком «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається окремим розрахунковим документом.

Оскільки матеріалами справи підтверджено і відповідачем не спростовано факту наявності боргу за спожиту у спірний період електричну енергію у розмірі 7 802 446,34 грн. (станом на момент звернення до суду), тому позивач здобув право вимагати від відповідача сплати пені.

Супровідним листом від 11.07.2012р. № 08-04/2743 позивач направив відповідачу рахунок № 35/30200000-Пн від 11.07.2012р. на оплату пені за період з 07.07.2012р. по 11.07.2012р. на суму 16 032,42 грн. (а.с.11-13).

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем цього рахунку.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 07.07.2012 по 11.07.2012рр. (а.с.9) та врахувавши згоду відповідача з наданим позивачем розрахунком, господарський суд дійшов висновку, що цей розрахунок є вірним, а вимоги в цій частині підлягають задоволенню в визначеному позивачем розмірі - 16 032,42 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період 07.07.2012 по 18.07.2012рр. у розмірі 7 695,56 грн., суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування на суму боргу 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 12 грудня 2011 року у справі № 07/238-10 (3-132гс11).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних за період 07.07.2012 по 18.07.2012рр (а.с.10) та врахувавши згоду відповідача з розрахунком позивача, суд вважає такий розрахунок обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню у розмірі 7 695,56 грн.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем порядку розрахунків за договором, відповідачем не надано суду доказів на спростування зазначеної обставини, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, п.1-1 ч.1 ст.81, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест», м. Донецьк, код ЄДРПОУ 31018149, до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602, про стягнення 7 826 174,32 грн. - задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» суми основного боргу у розмірі 7 802 446,34 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602, п/р 26005301510738 у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Краматорськ Донецької області», МФО 334141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» (83001, Донецька область, м. Донецьк, бул. Шевченка, 11, код ЄДРПОУ 31018149, п/р 26006001312038 в філії ПАТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528) 16 032,42 грн. - пеня, 7 695,56 грн. - 3% річних, 64 380,00 грн. - судовий збір.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.09.2012р.

Суддя Величко Н.В.