Рішення № 26062038, 01.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.08.12 р. Справа № 5006/25/35/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта» до відповідача Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення на відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 1831 грн. 80 коп.,-

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство Національна страхова компанія «Оранта» звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення на відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 1831 грн. 80 коп.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на Договір №719062 добровільного страхування від 06.05.2010 р.; платіжних доручень № 38116 та реєстру до нього; постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2011 року; заяви про страхову виплату; страхового акту № СТО-118078/1 та розрахунку суми страхового відшкодування; звіту № АА3240ІХ-23.05/1, заяви про виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника ПАТ «Міська страхова компанія» за наявними у справі документами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

06.05.2010 р. між Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (Страховик) та Тищенко Андрієм Павловичем (Страхувальник) було укладено договір № 719062 добровільного страхування автотранспортних ризиків (надалі - Договір страхування), за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме автомобіля «Hyundai Getz», державний номер АА 3240 ІХ (надалі - застрахований автомобіль).

13.04.2011 р. в м. Вишневе мала місце дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля та автомобіля «ЗАЗ», державний номер 08825 під керуванням Дейнеки Івана Івановича.

Згідно з постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.04.2011 р. ДТП трапилась у зв'язку з порушенням Дейнеко І.І. п.п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до механічних пошкоджень застрахованого автомобіля, внаслідок чого Дейнеко І.І. було визнано винним у здійсненні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Таким чином вина Дейнеки І.І. була доведена у судовому порядку.

ДТП визнано страховою подією, з настанням якої виник обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП власникові застрахованого автомобіля «Hyundai Getz», проведено оцінювання автомобіля та складено звіт №АА3240ШХ-23.05/1 від 23.05.2011р. про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу. Згідно висновку звіту - матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Hyundai Getz», державний номер АА 3240 ІХ складає 1831 грн.80коп. (зворотній бік а.с.10, а.с.11-13).

14.04.2011 року Страхувальником було подано до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» заяву про страхову виплату, у зв'язку з настанням страхового випадку.

У зв'язку з настанням страхової події, на виконання умов договору договір № 719062 добровільного страхування автотранспортних ризиків, на підставі страхового №СТО-11-8078/1 від 01.06.2011 р., враховуючи Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодження транспортного засобу № АА3240ІХ-23.05/1 від 23.05.2011р. та розрахунку страхового відшкодування до нього - позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 1831,80 грн. на користь Тищенко А.П., що підтверджується платіжним дорученням №38116 від 09.06.2011р. та реєстром до нього. (а.с. 6-7).

Відповідно інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільна відповідальність Дейнеко І.І. була застрахована в ПАТ «Міська страхова компанія» полісом № АА/6054453 , яким встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 50000 грн., франшиза 0 грн. (а.с.74).

04.10.2011р. позивач звернувся із заявою до відповідача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 18314,80 грн. (а.с.14-15). Проте, відповідач відповіді на заяву не надав, кошти не перерахував.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Згідно з п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Абзацом 2 ч.1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач довів заявлену до стягнення з відповідача суму збитків, а відтак позовні вимоги визнаються судом повністю обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта» до відповідача Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення на відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 1831 грн. 80 коп.- задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (вул. Краснооктябрська, 111, м. Донецьк, 83053, код ЄДРПОУ 30244124) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (вул. Жилянська, 75, м. Київ, 01032, р/р 26502000001043 в ОПЕРУ АКБ «Укрсоцбанк, МФО 300023, код ЄДРПОУ 00034186) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 1831 (одна тисяча вісімсот тридцять одна) грн.80 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1609 (тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 1 серпня 2012 року.

Повний текст рішення складено та підписано 6 серпня 2012р.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.