Рішення № 26061963, 17.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/11532-2012 17.09.12За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен"

до ДП "Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні"

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Філія ДП "Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні".

про стягнення 444 585,00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Снісаренко Д.І. по довіреності № б/н від 25.07.2012р.

Від відповідача: не з'явились

Від третьої особи: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен" про стягнення з ДП "Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" 444 585,00 грн., із яких: 400 000грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про надання поворотної фінансової допомоги від 08.06.2012р., 40 000 грн. - неустойки, 4 585,00 -витрат пов'язаних з вчиненням виконавчого напису.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2012 порушено провадження у справі № 5011-36/11532-2012 та призначено її до розгляду на 17.09.2012.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяв, клопотань від представника відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення. (Ухвалу Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі від 23.08.2012р. представник відповідача отримав 11.09.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 0103021296744). Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 17.09.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

08.06.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен" (надалі позикодавець) та Філією ДП "Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні"- Дослідний виробничий і випробувальний комплекс (надалі позичальник) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п. 1.1. договору позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах передбачених даним договором.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору про надання поворотної фінансової допомоги від 08.06.2012р. не було повернуто надані позивачу грошові кошти, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 400 000 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2.1. поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в межах 400 000 грн. Сторони дійшли згоди, що поворотна фінансова допомога в розмірі 150 000 грн., яка була надана позикодавцем позичальнику за договором № б/н, укладеним між позикодавцем та позичальником 25.04.2012р., є частиною поворотної фінансової допомоги за даним договором. (п.2.2 договору) .

Поворотна фінансова допомога надається Позикодавцем частинами. Термін надання не повинен перевищувати двадцяти календарних днів з дати укладання даного договору. Перерахування грошових коштів здійснюється позикодавцем на поточний рахунок позичальника. (п. 2.4 договору)

Як свідчать матеріали справи позивачем відповідачу було перераховано поворотну фінансову допомогу в сумі 400 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №28 від 26.04.2012р., № 29 від 26.04.2012р., № 30 від 04.09.2012р., № 32 від 11.06.2012р., № 33 від 14.06.2012р., № 34 від 14.06.2012р., № 35 від 15.06.2012р., та № 36 від 15.06.2012р.

Пунктом 3.1 визначено, що фінансова допомога підлягає поверненню 20 липня 2012р.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по поверненню грошових коштів в передбачені договорами строки не виконав, а відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить 400 000 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 400 000 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 4.2 договору позичальник за порушення обов'язку визначеного у п. 3.1 договору, за вимогою позикодавця зобов'язаний сплатити останньому неустойку у розмірі 10% поворотної фінансової допомоги.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по поверненню позики відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, неустойку відповідно до п. 4.2 договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір якої становить 40 000 грн.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки у сумі 40 000 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4 585,00 грн. за витрати пов'язані з вчиненням виконавчого напису про стягнення на підставі договору суми поворотної фінансової допомоги у розмірі 400 000 грн., адже відповідно до п. 4.6 договору передбачено, що у випадку порушення позичальником у п. 3.1 договору позикодавець вправі пред'явити цей договір до стягнення в примусовому порядку та у встановленому чинним законодавством порядку має право задовольнити свої вимоги щодо стягнення грошових коштів, в тому числі і на майно, яке обліковується на балансі позичальника, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, що передбачає задоволення вимоги позикодавця за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання позикодавцем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Відповідна вимога позивача не підлягає задоволенню судом, оскільки витрати пов'язані з вчиненням виконавчого напису не передбачені умовами договору.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен" підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ДП "Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 40, код ЄДРПОУ 13685287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтфрен»(04209, м. Київ, вул. Зої Гайдай, 9, літ. А, квартира 109, код ЄДРПОУ 34044721) 400 000 (чотириста тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 40 000 (сорок тисяч) грн.. 00 коп. - неустойки, 8 799 (вісім тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 52 коп. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.09.2012р

Суддя Т. Ю. Трофименко