Рішення № 26061686, 20.09.2012, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"20" вересня 2012 р.

Справа № 2024/6112/12

2/2024/1506/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2012 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гримайло А.М.

за участю секретаря Смородській М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на іпотечне нерухоме майно та виселення, суд -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» звернулось до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на іпотечне нерухоме майно та виселення. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Рамкову угоду № 6527, також Додаткову угоду № 1 від 13.09.2007 року про внесення змін до Рамкової угоди, Договір № 2 від 10.04.2008 про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди, які згідно п. 4.1. Рамкової угоди є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1. Рамкової угоди, кредитор на підставі Угоди зобов'язується здійснювати кредитування Позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених Угодою та Кредитними договорами, а Позичальник зобов'язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені Угодою та Кредитними договорами.

29.01.2007 року на підставі та в межах Рамкової угоди ті самі сторони уклали Договір про надання траншу № 2.19487/6257 на суму 60 000,00 дол. США із відсотковою ставкою 14.5 % річних на строк 66 місяців.

13.09.2007 року на підставі та в межах Рамкової угоди Позивач та Відповідач ОСОБА_2 уклали Договір про надання траншу № 2.23379/6257 на суму 10 000,00 дол. США із відсотковою ставкою 15 % річних на строк 36 місяців.

10.04.2008 року на підставі та в межах Рамкової угоди ті самі сторони уклали Договір про надання траншу № 2.26834/6257 на суму 60 000,00 дол. США із відсотковою ставкою 14% річних на строк 60 місяців.

П. 9.2.2. Рамкової угоди передбачено: «Позичальник зобов'язаний щоразу у день настання строків погашення грошових зобов'язань забезпечувати їх погашення, здійснювати перевірку проведення погашення та його належності.»

Проте, Відповідач ОСОБА_2 не виконав вимогу даного пункту договору, у нього виникло прострочення з погашення кредиту та до даного моменту кредит залишається непогашеним.

Згідно умов Договорів про надання траншу, Банк-Кредитор надав Клієнту кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування. Згідно п. 1.1. Договору про надання траншу 1, Договору про надання траншу 2 Позичальник зобов'язався повернути наданий Кредит, сплатити відсотки та комісії за Кредитом у встановлений даним Договором строк і виконати свої обов'язки за даним Договором у повному обсязі, тобто належно здійснювати погашення грошових зобов'язань та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених вказаними кредитними договорами.

Однак, відповідач ОСОБА_2 порушив умови Рамкової угоди, Договорів про надання траншу та вимоги законодавства, не забезпечив своєчасне погашення кредиту, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем з тривалою затримкою у погашенні.

Отже, зобов'язання відповідача ОСОБА_2 перед позивачем, що виникли із Договорів про надання траншу залишаються невиконаними.

29.01.2007 року в забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_2 за Рамковою угодою та укладеними на її підставі Договорами про надання траншів між АТ «ПроКредит Банк»та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки № 6257-ІД 01, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за № 155.

Згідно п. 1.1 Договору іпотеки -Іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 Частина 4 п. 1.1. Договору іпотеки встановлює, що на земельній ділянці 680 кв.м., розташований житловий будинок з надвірними будівлями літ. "А-1", ракушник, обкладений цеглою, жилою площею 93,3 кв.м, та надвірні будівлі при ньому: огорожа № 1,2,3,4,5, замощення № I, зливна яма № 6, літня кухня літ. "Г", три сараї літ. "Б", "Д", "К", душ літ."З", дві вбиральні літ. "И", "Л".

Отже, на теперішній час у відповідача ОСОБА_2 діють невиконані зобов'язання позичальника перед кредитором АТ «ПроКредит Банк», що випливають з умов Рамкової угоди № 6257 від 29.01.2007 року, Договору про надання траншу № 2.19487/6257 від 29.01.2007 р., Договору про надання траншу № 2.23379/6257 від 13.09.2007 р. та Договору про надання траншу № 2.26834/6257 від 10.04.2008, виконання яких забезпечено Договором іпотеки № 6257-ІД 01 від 29 січня 2007 року, укладеним між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «ПроКредит Банк», загальна сума заборгованості складає 5 143 711, 56 грн.

10 серпня 2011 року відповідачу ОСОБА_2 як позичальнику було направлено вимогу № 76-2/11/750 про усунення порушення кредитних зобов'язань та про попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі ухилення від погашення заборгованості у 30 денний термін (копія вимоги та копії документів, що свідчать про відправлення вимоги додаються). 16 серпня 2011 року відповідачем було отримано вищевказану вимогу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення «Укрпошти», яке міститься у додатках до даного позову.

10 серпня 2011 року відповідачу ОСОБА_1 як іпотекодавцю було направлено вимогу № 76-2/11/749 про усунення порушення кредитних зобов'язань та про попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі ухилення від погашення заборгованості у 30 денний термін (копія вимоги та копії документів, що свідчать про відправлення вимоги додаються). 16 серпня 2011 року відповідачем було отримано вищевказану вимогу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення «Укрпошти», яке міститься у додатках до даного позову.

Відповідь на зазначені вимоги до ПАТ «ПроКредит Банк»не надходила, порушення умов кредитних зобов'язань тривають, зобов'язання залишаються невиконаними.

У зв'язку з чим посилаючись на Закон України „Про іпотеку" позивач просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості звернути стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці АТ «ПроКредит Банк» та виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

А також Стягнути з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк" суму судових витрат, сплачену позивачем при подачі позовної заяви - 3219,00грн.

Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав свої позові вимоги, посилаючись на підстави зазначені у позовній заяві, та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про слухання справи повідомлені належним чином, про причину неявки суду не повідомили, доказів поважності причин неявки у судове засідання, а також письмових заперечень не надали.

Керуючись вимогами ст.ст. 224, 169 ч. 4 ЦПК України, враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, постановити заочне рішення на підставі наявних у справі матеріалів.

Суд, вислухав пояснення представника позивача, дослідив матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Так, дійсно між позивачем ПАТ «ПроКредит Банк»та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Рамкову угоду № 6527, також Додаткову угоду № 1 від 13.09.2007 року про внесення змін до Рамкової угоди, Договір № 2 від 10.04.2008 про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди, які згідно п. 4.1. Рамкової угоди є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1. Рамкової угоди, кредитор на підставі Угоди зобов'язується здійснювати кредитування Позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених Угодою та Кредитними договорами, а Позичальник зобов'язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені Угодою та Кредитними договорами.

29.01.2007 року на підставі та в межах Рамкової угоди ті самі сторони уклали Договір про надання траншу № 2.19487/6257 на суму 60 000,00 дол. США із відсотковою ставкою 14.5 % річних на строк 66 місяців.

13.09.2007 року на підставі та в межах Рамкової угоди Позивач та Відповідач ОСОБА_2 уклали Договір про надання траншу № 2.23379/6257 на суму 10 000,00 дол. США із відсотковою ставкою 15 % річних на строк 36 місяців.

10.04.2008 року на підставі та в межах Рамкової угоди ті самі сторони уклали Договір про надання траншу № 2.26834/6257 на суму 60 000,00 дол. США із відсотковою ставкою 14% річних на строк 60 місяців.

П. 9.2.2. Рамкової угоди передбачено: «Позичальник зобов'язаний щоразу у день настання строків погашення грошових зобов'язань забезпечувати їх погашення, здійснювати перевірку проведення погашення та його належності.»

Проте, Відповідач ОСОБА_2 не виконав вимогу даного пункту договору, у нього виникло прострочення з погашення кредиту та до даного моменту кредит залишається непогашеним.

Згідно умов Договорів про надання траншу, Банк-Кредитор надав Клієнту кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування. Згідно п. 1.1. Договору про надання траншу 1, Договору про надання траншу 2 Позичальник зобов'язався повернути наданий Кредит, сплатити відсотки та комісії за Кредитом у встановлений даним Договором строк і виконати свої обов'язки за даним Договором у повному обсязі, тобто належно здійснювати погашення грошових зобов'язань та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених вказаними кредитними договорами.

Однак, відповідач ОСОБА_2 порушив умови Рамкової угоди, Договорів про надання траншу та вимоги законодавства, не забезпечив своєчасне погашення кредиту, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем з тривалою затримкою у погашенні.

Статтею 1049 Цивільного кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, згідно ст. 526 ЦК України.

Згідно з ч. 2. ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредит завжди видається на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування. Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Зобов'язання (у тому числі - сплачувати проценти) припиняється виконанням, проведеним належним чином, відповідно ст. 599 ЦК України.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, п. 4. 4. Рамкової угоди передбачено: «У випадку прострочення погашення кредиту, Позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними Кредитними договорами процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом «факт/360»від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з моменту виникнення заборгованості до дати повного її погашення, включно.»

Кредитним договором визначено розмір відсотків за користування кредитом, а отже ці проценти повинні сплачуватися за весь час прострочення.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відповідно ст. 611 ЦК України. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, відповідно п. 2. ст.551 ЦК України.

Відповідно п. 10. 2 Рамкової угоди «При порушенні встановлених цим Договором строків погашення грошових зобов'язань Позичальник сплачує штрафну пеню в розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 (п'ятнадцять) гривень за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості. Починаючи з 31 календарного дня прострочення, вказаний розмір пені збільшується до 1 % за умови подання Кредитором відповідного повідомлення Позичальнику про таке збільшення. Розмір пені не може бути збільшено, якщо погашено не менше ніж 80% усього боргу чи щомісячно погашається не менше ніж 30% від суми заборгованості.»

Відповідно п. 8.6. Рамкової угоди: «У разі існування заборгованості Позичальника тривалістю понад ніж 30 (тридцять) календарних днів Позичальник зобов'язаний здійснити повне дострокове погашення кредиту, виданого на підставі Кредитного договору, по якому існує прострочення не пізніше ніж через 3 банківські дні з моменту настання тридцятого календарного дня прострочення незалежно від того, чи Кредитор пред'явив йому вимогу, якщо інше не буде погоджено з Кредитором.»

Згідно п. 10.4. Рамкової угоди: «Нарахування та сплата пені проводиться за весь час існування заборгованості, без застосування, встановлених законодавством обмежувальних строків та припиняється у день повного погашення заборгованості.»

Відповідно до п. 8.2. РУ «Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у наступних випадках: 8.2.1. прострочення погашення грошових зобов'язань тривалістю більш ніж 3 банківські дні.»

Останній платіж за Договором про надання траншу № 2.19487/6257 від 29.01.2007 р., відповідачем ОСОБА_2 було здійснено 01.06.2012 року.

Враховуючи все вищенаведене, у відповідача ОСОБА_2 утворився та існує перед позивачем борг, розмір, структура і порядок обчислення якого вказано у Розрахунку заборгованості 1, що є додатком до цього позову. Зокрема, на 19.07.2012 року борг відповідача ОСОБА_2 дорівнює:

борг по капіталу 257 256,46 гривень

борг по процентах 0,00 гривень

борг по фактичних відсотках 0,00 гривень

пеня 1 939 041,27 гривень

РАЗОМ 2 196 297,73 гривень

Останній платіж за Договором про надання траншу № 2.23379/6257 від 13.09.2007 р., Відповідачем ОСОБА_2 було здійснено 29.12.2010 року.

Враховуючи все вищенаведене, у Відповідача ОСОБА_2 утворився та існує перед позивачем борг, розмір, структура і порядок обчислення якого вказано у Розрахунку заборгованості 2, що є додатком до цього позову. Зокрема, на 19.07.2012 року борг відповідача ОСОБА_2 дорівнює:

борг по капіталу 10 198,59 гривень

борг по процентах 0,00 гривень

борг по фактичних відсотках 0,00 гривень

пеня 157 877,40 гривень

РАЗОМ 168 075,99 гривень

Останній платіж за Договором про надання траншу № 2.26834/6257 від 10.04.2008 р., Відповідачем ОСОБА_2 було здійснено 11.05.2012 року.

Враховуючи все вищенаведене, у Відповідача ОСОБА_2 утворився та існує перед позивачем борг, розмір, структура і порядок обчислення якого вказано у Розрахунку заборгованості 3, що є додатком до цього позову. Зокрема, на 10.09.2009 року борг відповідача ОСОБА_2 дорівнює:

борг по капіталу 425 514,15 гривень

борг по процентах 0,00 гривень

борг по фактичних відсотках 0,00 гривень

пеня 2 353 823,69 гривень

РАЗОМ 2 779 337,84 гривень

Ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ст. 16 ЦК України закріплює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст. 526 ЦК України дефініціює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог цього Кодексу.

Ст. 1054 ЦК України регламентує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Ст.1049 ЦК України встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст. 1050 ЦК України передбачає, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, зобов'язання відповідача ОСОБА_2 перед позивачем, що виникли із Договорів про надання траншу залишаються невиконаними.

29.01.2007 року в забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_2 за Рамковою угодою та укладеними на її підставі Договорами про надання траншів між АТ «ПроКредит Банк»та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки № 6257-ІД 01, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за № 155.

Згідно п. 1.1 Договору іпотеки -Іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 Частина 4 п. 1.1. Договору іпотеки встановлює, що на земельній ділянці 680 кв.м., розташований житловий будинок з надвірними будівлями літ. "А-1", ракушник, обкладений цеглою, жилою площею 93,3 кв.м, та надвірні будівлі при ньому: огорожа № 1,2,3,4,5, замощення № I, зливна яма № 6, літня кухня літ. "Г", три сараї літ. "Б", "Д", "К", душ літ."З", дві вбиральні літ. "И", "Л".

Отже, на теперішній час у відповідача ОСОБА_2 діють невиконані зобов'язання позичальника перед кредитором АТ «ПроКредит Банк», що випливають з умов Рамкової угоди № 6257 від 29.01.2007 року, Договору про надання траншу № 2.19487/6257 від 29.01.2007 р., Договору про надання траншу № 2.23379/6257 від 13.09.2007 р. та Договору про надання траншу № 2.26834/6257 від 10.04.2008, виконання яких забезпечено Договором іпотеки № 6257-ІД 01 від 29 січня 2007 року, укладеним між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «ПроКредит Банк», загальна сума заборгованості складає 5 143 711, 56 грн.

Пунктом 1 Договору про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки від 10.04.2008 року встановлено, що цей договір забезпечує виконання Позичальником зобов'язань перед Іпотекодержателем, що виникають із Рамкової угоди № 6257 від 29 січня 2007 року, викладеній у новій редакції відповідно до Договору № 2 від 08 квітня 2008 року про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди з врахуванням усіх діючих та майбутніх змін та доповнень до неї, Договорів про надання траншу, договорів про надання овердрафту та усіх інших договорів, які укладені та будуть укладені на підставі Рамкової угоди та є чи будуть її невід'ємною частиною щодо погашення кредиту, отриманого чи який буде отриманий в межах лімітів кредитування, а також виконання усіх інших зобов'язань, що виникають на підставі Кредитного договору.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про іпотеку»- «У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.»

10 серпня 2011 року відповідачу ОСОБА_2 як позичальнику було направлено вимогу № 76-2/11/750 про усунення порушення кредитних зобов'язань та про попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі ухилення від погашення заборгованості у 30 денний термін (копія вимоги та копії документів, що свідчать про відправлення вимоги додаються). 16 серпня 2011 року відповідачем було отримано вищевказану вимогу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення «Укрпошти», яке міститься у додатках до даного позову.

10 серпня 2011 року відповідачу ОСОБА_1 як іпотекодавцю було направлено вимогу № 76-2/11/749 про усунення порушення кредитних зобов'язань та про попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі ухилення від погашення заборгованості у 30 денний термін (копія вимоги та копії документів, що свідчать про відправлення вимоги додаються). 16 серпня 2011 року відповідачем було отримано вищевказану вимогу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення «Укрпошти», яке міститься у додатках до даного позову.

Відповідь на зазначені вимоги до ПАТ «ПроКредит Банк»не надходила, порушення умов кредитних зобов'язань тривають, зобов'язання залишаються невиконаними.

Відповідно до п. 5.1. Договору іпотеки № 6257-ІД 01, Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги, в т.ч. достроково шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у наступних випадках: п. 5.1.1. невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором; п. 5.1.2. невиконання чи неналежного виконання Іпотекодавцем своїх зобов'язань за цим договором.

Згідно із ст. 34 Закону про іпотеку «Після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.»

Стаття 39 Закону про іпотеку закріплює, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

1. загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

2. опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

3. заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4. спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

5. пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

6. початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.»

Але згідно зі ст. 41 Закону про іпотеку, реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Разом з цим, відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Отже, іпотекодержателем АТ «ПроКредит Банк»прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, про що в формі передбаченій законодавством було повідомлено іпотекодавця. У зв'язку з відсутністю задоволення вимог іпотекодержателя та невиконанням основного зобов'язання, АТ «ПроКредит Банк»набув права задовольнити свої грошові вимоги за рахунок реалізації предмета іпотеки у спосіб, що передбачений Законом України «Про іпотеку»на підставі рішення суду. Початкова ціна Предмету іпотеки повинна бути визначена суб'єктом оціночної діяльності призначеним у процесі виконавчого провадження, відповідно до вимог діючого законодавства.

У ст. 40 Закону України «Про іпотеку»та ст. 109 ЖК України «Про іпотеку»зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

У ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» вказано що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Норми статті 109 Житлового кодексу України регламентують порядок виселення з жилих приміщень.

Зокрема, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, інше постійне житлове приміщення не надається.

Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.

Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно довідки про склад сім'ї від 14 квітня 2011 року квартального комітету «Печерський»у житловому будинку АДРЕСА_1 проживають наступні особи:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5. Також згідно кореспонденції, отриманої від Відповідача 1, у вищевказаному будинку фактично мешкає ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6.

18 серпня 2011 року на виконання вимог Житлового кодексу України ОСОБА_1 було направлено вимогу про виселення з житлового будинку, який є предметом іпотеки вих. № 76-2/11/772, яка у добровільному порядку виконана не була.

18 серпня 2011 року на виконання вимог Житлового кодексу України ОСОБА_4 було направлено вимогу про виселення з житлового будинку, який є предметом іпотеки вих. № 76-2/11/771, яка у добровільному порядку виконана не була.

18 серпня 2011 року на виконання вимог Житлового кодексу України ОСОБА_3 було направлено вимогу про виселення з житлового будинку, який є предметом іпотеки вих. № 76-2/11/770, яка у добровільному порядку виконана не була.

18 серпня 2011 року на виконання вимог Житлового кодексу України ОСОБА_6 було направлено вимогу про виселення з житлового будинку, який є предметом іпотеки вих. № 76-2/11/769, яка у добровільному порядку виконана не була.

18 серпня 2011 року на виконання вимог Житлового кодексу України ОСОБА_5 було направлено вимогу про виселення з житлового будинку, який є предметом іпотеки вих. № 76-2/11/768, яка у добровільному порядку виконана не була.

18 серпня 2011 року на виконання вимог Житлового кодексу України ОСОБА_2 було направлено вимогу про виселення з житлового будинку, який є предметом іпотеки вих. № 76-2/11/767, яка у добровільному порядку виконана не була.

АТ "ПроКредит Банк" було вжито усіх можливих та доступних заходів щодо кожного з відповідачів для досудового врегулювання проблеми, однак це не призвело до повного погашення боргу.

Відповідно до частини першої статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України «позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини».

Ст. 12 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що у разі порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його не виконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ст. 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі рішення суду.

Таким чином суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»є обґрунтованим та маються всі підстави для його задоволення.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підлягають стягненню судові витрати на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 3, 4, 5, 11, 15, 27, 88, 114, 119, 169 ч. 4, 209, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, ст. ст. 11, 14-16, 525, 526, 589, 590, 599, 611, 612, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 33-35, 39, 40, 41 Закону України «Про іпотеку», суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на іпотечне нерухоме майно та виселення - задовольнити.

1. В рахунок часткового погашення заборгованості за Рамковою угодою № 6527 від 29.01.2007 року із змінами та доповненнями, Договором про надання траншу № 2.19487/6257 від 29.01.2007 року, Договором про надання траншу № 2.23379/6257 від 13.09.2007 року та Договором про надання траншу № 2.26834/6257 від 10.04.2008 року звернути стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці АТ «ПроКредит Банк» відповідно до Договору іпотеки № 6257-ІД 01 від 29.01.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за № 155, а саме:

- житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 літ. "А-1", ракушник, обкладений цеглою, жилою площею 93,3 кв.м, та надвірні будівлі при ньому: огорожа № 1,2,3,4,5, замощення № I, зливна яма № 6, літня кухня літ. "Г", три сараї літ. "Б", "Д", "К", душ літ."З", дві вбиральні літ. "И", "Л", розташований на земельній ділянці 680 кв.м., що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на загальну суму заборгованості 5 143 711,56 грн., шляхом: реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Початкова ціна реалізації предмету іпотеки буде встановлена відповідним суб'єктом оціночної діяльності під час звернення стягнення у процесі здійснення виконавчого провадження, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

2. Зобов'язати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, та осіб, що користуються житловим будинком, забезпечити вільний вхід та доступ представникам АТ «ПроКредит Банк»ЄДРЮОтаФОП 21677333 до житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1.

3. Надати право АТ «ПроКредит Банк», ЄДРЮОтаФОП 21677333 отримувати оригінали правовстановлюючих документів, технічної документації на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1.

4. Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 із житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1.

5. Стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»суму судових витрат, сплачену позивачем при подачі позовної заяви - 3 219,00 грн. по 1609 грн. 50 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення подається відповідачем до Ленінського районного суду м. Харкова протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя А.М. Гримайло