Ухвала суду № 260614, 21.09.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“21” вересня 2006р.                                                                  Справа №К-7193/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                        Сергейчука О.А.

Суддів                                                                     Карася О.В.

Костенка М.І.

Усенко Є.А.

Шипуліної Т.М.

секретар судового засідання                           Бойченко Ю.П.

за участю представників:

позивача:                1) Заморський О.В. (дов. від 06.04.2006 р.);

                                   2) Паденко О.В. (дов. від 20.09.2006 р.)

відповідача :          Кравчук Т.О. (дов. від 11.05.2006 р. №628/10-110)

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

на рішення Господарського суду м. Києва від 21.03.2005р.

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2005р.

у справі №25/72

за позовом               Акціонерного комерційного банку “Райффайзенбанк Україна”

до                               Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про                             визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Акціонерний комерційний банк “Райффайзенбанк Україна” (далі по тексту -позивач, АКБ “Райффайзенбанк Україна”) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі по тексту - відповідач, СДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.12.2004 р. №0001032301/0.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.03.2005р. у справі №25/72 (суддя Морозов С.М.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2005р. (головуючий суддя – Муравйов О.В., судді Сотніков С.В., Кот О.В.) позов АКБ “Райффайзенбанк Україна” задоволено; визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 22.12.2004 р. №0001032301/0 в частині нарахування податкового зобов’язання у розмірі 862345,15 грн., в т.ч. 408755,39 грн. основного платежу та 453591,76 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

СДПІ не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 21.03.2005р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2005р. у справі №25/72 подала касаційну скаргу, в який просить вищезазначені судові рішення скасувати, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та постановити нове рішення, яким відмовити АКБ “Райффайзенбанк Україна” в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга СДПІ не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.11.2004 р. СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001032301/0, яким АКБ “Райффайзенбанк Україна” визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток банківських організацій у розмірі 912647,86 грн., в т.ч. 442289,20 грн. основного платежу та 470358,66 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В результаті апеляційного узгодження податкового зобов’язання СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2004 р. №0001032301/1, яким АКБ “Райффайзенбанк Україна” визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток банківських організацій у розмірі 912647,86 грн., в т.ч. 442289,20 грн. основного платежу та 470358,66 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято СДПІ на підставі акту “Про результати планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Акціонерного комерційного банку “Райффайзенбанк Україна” код за ЄДРПОУ 21685166 за період з 01.10.2001 р. 31.12.2003 р.” від 24.11.2004 р. №772/23-1/21685166 (далі по тексту – Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено, що позивачем в порядку визначеному п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” включено до складу валових витрат суми коштів віднесені до страхового резерву за договорами гарантій, які укладені між АКБ “Райффайзенбанк Україна” та іншими особами.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат відносяться суми коштів, внесені до страхових резервів у порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Підпунктом 12.2.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що будь-який банк, а також будь-яка небанківська фінансова установа, створена згідно з нормами відповідних законів, крім страхових компаній та недержавних пенсійних фондів (далі - фінансові установи), зобов’язані створювати страховий резерв для відшкодування можливих втрат по основному боргу (без процентів та комісій) за всіма видами кредитів (у тому числі консолідованим іпотечним боргом), а також гарантій, порук, придбаних цінних паперів (у тому числі іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю), інших активних банківських операцій, які відносяться до їх господарської діяльності згідно із законодавством.

Відповідно до п.п. 12.2.2 п. 12.2 ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” з урахуванням положень підпункту 12.2.3 цієї статті створення страхового резерву здійснюється фінансовою установою самостійно у розмірі, достатньому для повного покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними за методикою, яка встановлюється для банків Національним банком України.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з думкою судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність віднесення витрат на формування страхового резерву за операціями з надання банківських гарантій до складу валових витрат та задоволення вимог АКБ “Райффайзенбанк України” в частині нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток банківських організацій у розмірі 862345,15 грн., в т.ч. 408755,39 грн. основного платежу та 453591,76 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення Господарського суду м. Києва від 21.03.2005р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2005р. у справі №25/72 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на рішення Господарського суду м. Києва від 21.03.2005р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2005р. у справі №25/72 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 21.03.2005р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2005р. у справі №25/72 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.А. СергейчукСудді(підпис)О.В. Карась(підпис)М.І. Костенко(підпис)Є.А. Усенко(підпис)Т.М. ШипулінаЗ оригіналом згідно

Помічник судді                                                                     В.А. Кузьменко