Рішення № 26061254, 11.07.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.07.12 р. Справа № 5006/25/46/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 67 937 936,31 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Удовенко К.В. за довір.

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, державне підприємство «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії (далі - ДП «Регіональні електричні мережі») до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (далі - ДП «Донвуглереструктуризація») про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 67 937 936,31 грн. у тому числі заборгованість за спожиту активну електроенергію - 62 802 556,63 грн., за реактивну електроенергію - 1 031 686,17 грн., за перевищення договірної величини електричної потужності - 74 689,72 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань - 3 148 525,37 грн., 3% річних - 658 472,35 грн., суму інфляційних нарахувань - 222 006,07 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на надані суду копії: звітів про спожиту електроенергію та актів прийому-передачі електроенергії, договору № 1/64 від 01.05.2004 р., додаткової угоди від 28.01.11 р., додатку № 3 до договору № 1/64 від 01.05.2004 р., банківських виписок і листів відповідача, актів контролю електричної потужності (з копіями розрахунків), повідомлень про встановлення граничних величин електричної потужності, наказу Міністерства палива і енергетики № 404 від 17.08.2007 р., наказу Мінпаливенерго України № 557 від 13.11.08 р.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. 09.07.2012р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заборгованість перед відповідачем виникла з причин недостатнього фінансування ДП «Донвуглереструктуризація» та просив надати сторонам строк для примирення та укладення мирової угоди. Крім того, позивач просив відкласти розгляд справи у зв'язку із знаходженням його представника на судовому процесі в Донецькому окружному адміністративному суді

Суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Щодо клопотання відповідача про надання сторонам строку для примирення та укладення мирової угоди, то суд відмовив у його задоволенні, оскільки позивач відмовився від зазначеної пропозиції відповідача, пояснивши, що відсутність закладених коштів в плані використання бюджетних коштів підприємства-боржника (ДП «Донвуглереструктуризація») не може бути підставою для невиконання відповідачем умов договору.

З огляду на достатність документів, необхідних для розгляду справи по суті, в силу положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Відповідно до п. 3.3. Статуту ВАТ «Укренерговугілля», ВАТ «Укренерговугілля» є правонаступником ДП «Укренерговугілля», створеного згідно з Наказом Міністерства палива та енергетики № 83 від 13.02.2003 р.

На підставі рішення органу управління Відкрите акціонерне товариство «Укренерговугілля» реорганізовано шляхом перетворення в Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» (Наказ Мінпаливенерго України № 557 від 13.11.2008 р.).

ДП «Регіональні електричні мережі» є правонаступником ВАТ «Укренерговугілля» (п. 1.3. Статуту ДП «Регіональні електричні мережі»).

На підставі рішення органу управління ДП «Укренерговугілля» було реорганізовано шляхом перетворення у ВАТ «Укренерговугілля» (Наказ Міністерства палива та енергетики № 404 від 17.08.2007 р.).

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У судовому засіданні встановлено, що 01.05.2004 р. між ДП «Укренерговугілля» і ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (ДП «Донвуглереструктуризація») був укладений договір на поставку електроенергії № 1/64 (далі -Договір) ( том 1, а.с.81-85)

Відповідно до розділу 1 Договору, постачальник (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику її вартість у терміни та на умовах, що передбачені цим Договором, та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками, які є невід'ємними частинами.

Під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема діючими Правилами користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку, Правилами технічної експлуатації, Постановами НКРЕ України (п.2.1)

За умовами додаткової угоди від 28.01.2011р. до Договору №1/64, Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення печатками і діє до 31.12.2011 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії Договору жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов (п.2.2).

Згідно до пункту 3.2 Договору, Споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами п.9.2 цього Договору та додатку №3 «Графік зняття показів приладів обліку електричної енергії», додатку №7 «Розрахунок втрат електричної в мережах споживача», додатку №8 «Дані про відпуск електроенергії субспоживачам», додатку №9 «Перелік об'єктів, що живляться від мереж Постачальника». Здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії».

Пунктом 9.2 Договору встановлено, що оплата спожитої в розрахунковому періоді (місяці) активної електроенергії здійснюється на поточний рахунок Постачальника зі спеціальним режимом використання у наступному порядку: перший авансовий платіж до 5 числа розрахункового місяця у розмірі 40% від вартості очікуваного споживання; другий авансовий платіж до 15 числа розрахункового місяця у розмірі 30% від вартості очікуваного споживання; третій авансовий платіж до 25 числа розрахункового місяця у розмірі 30% від вартості очікуваного споживання. Авансові платежі споживач сплачує самостійно на підставі виданих Постачальником рахунків-фактур, нарахованих згідно додатку №1 «Обсяги постачання електричної енергії та потужності Споживачу та субспоживачу», або згідно Заяви, наданої споживачем у разі очікуваного збільшення, або зменшення споживання.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Виконуючи умови договору, позивач постачав електричну енергію споживачу (відповідачу), проте свої зобов'язання по оплаті електричної енергії відповідач не виконує, своєчасно не оплачує спожиту електроенергію.

Сума заборгованості відповідача за активну електроенергію, спожиту у вересні 2011 р. - квітні 2012 р., склала 62 802 556,63 грн., за реактивну електроенергію за період вересень 2011 р. - квітень 2012 р. склала 1 031 686,17 грн.

Обсяги спожитої електроенергії, а також її вартість підтверджуються актами прийому-передачі електроенергії, підписаними представниками постачальника і споживача електроенергії, а також актами прийому-передачі електроенергії (том 1, а.с. 26-62).

На адресу відповідача були направлені повідомлення № 7100/27/12 від 16.09.11 р., № 8003/27/12 від 17.10.11 р., № 1162/27/12 від 17.02.12 р., які є невід'ємною частиною договору на постачання електроенергії, про встановлення граничних величин споживання електричної потужності на жовтень 2011 р. (СП «Шахта «Юнком» - 1449 кВт), листопад 2011 р. (СП «Шахта «Юнком» - 1449 кВт), березень 2012 р. (СП «Шахта «Юнком» - 1449 кВт).

В порушення умов договору ДП «Донвуглереструктуризація» допустило перевищення договірних величин електричної потужності в зазначений період (жовтень 2011 р. - 2442 кВт, листопад 2011 р. - 2472 кВт, березень 2012 р. - 2502 кВт).

Пунктом 6.15. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 р. (у редакції Постанови НКРЕ України № 910 від 17.10.05 р.) передбачено, що перевищення договірної величини електричної потужності фіксується протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження та оформляється актом з контролю електричної потужності.

Так, перевищення відповідачем договірної величини електричної потужності було зафіксовано протягом розрахункового періоду і оформлено актами з контролю електричної потужності від 19.10.2011р. №8244, від 17.11.2011р. №8406, від 14.03.2011р. №8881, (том 1, а.с.92-94, 97-99, а.с.103-105).

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», у разі перевищення договірної величини електричної потужності споживачі сплачують енергопостачальникам 2-кратну вартість різниці між максимальною величиною потужності, зафіксованої протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

На підставі вищевикладеного позивачем був зроблений розрахунок вказаної вартості, яка склала 74 689,72 грн. (жовтень 2011 р. - 993 кВт, листопад 2011 р. - 1023 кВт, березень 2012 р. - 1053 кВт) (том 1, а.с.91, 96, 101).

Невиконання ДП «Донвуглереструктуризація» умов Договору від 01.05.2004р. № 1/64 стало підставою для звернення ДП «Регіональні електричні мережі» до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію - 62 802 556,63 грн., за реактивну електроенергію - 1 031 686,17 грн., за перевищення договірної величини електричної потужності - 74 689,72 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони є доказаними, обґрунтованими.

Крім стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань - 3 148 525,37 грн., 3% річних - 658 472,35 грн., суму інфляційних нарахувань - 222 006,07 грн.

Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами договору (п.5.2.1) передбачено, що у разі внесення платежів, передбачених пунктами 3.2.3-3.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, зазначених у п.9.2 Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу.

Позивач з посиланням на пункт 5.2.1 Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3 148 525,37 грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені, суд вважає його обґрунтованим, тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 658 472,35 грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 222 006,07 грн.

Перевіривши розрахунки щодо 3% річних та суми інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав суду докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і вони є належними. Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують вимоги позивача.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ДП «Регіональні електричні мережі» до ДП «Донвуглереструктуризація» підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 67 937 936,31 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (86132, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Успенського, 3 Б, т/с 26007301528819 у філії «ЦГО ПІБ м. Макіївки», МФО 334516, ЄДРПОУ 32442610) на користь ДП «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, ВАТ "Укргідроенерго", ЄДРПОУ 3240287000, в особі Донецької філії п/р зі спеціальним режимом використання 260313011490 у Філії - ДОУ ПАТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 26390719, п/р 2600537096201 у ПАТ «Енергобанк» м. Київ, МФО 300272 ЄДРПОУ 26390719) суму боргу у розмірі 67 937 936 (шістдесят сім мільйонів дев'ятсот тридцять сім тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 31 коп., у тому числі заборгованість за спожиту активну електроенергію - 62 802 556,63 грн., за реактивну електроенергію - 1 031 686,17 грн., за перевищення договірної величини електричної потужності - 74 689,72 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань - 3 148 525,37 грн., 3% річних - 658 472,35 грн., суму інфляційних нарахувань - 222 006,07 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (86132, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Успенського, 3 Б, т/с 26007301528819 у філії «ЦГО ПІБ м. Макіївки», МФО 334516, ЄДРПОУ 32442610) на користь ДП «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, ВАТ "Укргідроенерго", ЄДРПОУ 3240287000, в особі Донецької філії п/р зі спеціальним режимом використання 260313011490 у Філії - ДОУ ПАТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 26390719, п/р 2600537096201 у ПАТ «Енергобанк» м. Київ, МФО 300272 ЄДРПОУ 26390719) витрати по сплаті судового збору у сумі 64380 грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 11 липня 2012року.

Повний текст рішення складено та підписано 16 липня 2012року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.