Вирок № 26060320, 13.09.2012, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 1-97/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2012 року м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді: Ротаєнко Д.С.

при секретарі: Пугач В.І.

з участю прокурора: Бебешка М.М.

потерпіла: ОСОБА_1

підсудний: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Монастирище справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Берегово Закарпатської області, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, не працюючго, раніше не судимого, жителя АДРЕСА_1

за ч.1 ст.122 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 08 липня 2012 року о 20 годині, знаходячись по вул.Шевченка в м.Монастирище Черкаської області, під час суперечки з ОСОБА_1, яка виникла між ними на грунті особистих неприязних відносин, умисно смикнув її за праву руку, поштовхом в плече повалив її на землю та наніс декілька ударів руками в область голови та тулубу потерпілої, спричинивши тим самим ОСОБА_1 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді: синця під лівим вухом, перелому правої променевої кістки в типовому місці, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Підсудний ОСОБА_2 на стадії судового слідства вину не визнав та показав, що з січня до червня 2012 року він проживав в с.Дібрівка Монастирищенського району Черкаської області разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_1. За час їхнього спільного проживання ОСОБА_1 стала зловживати спиртними напоями і на ґрунті цього між ними неодноразово виникали суперечки, під час яких ОСОБА_1 викликала працівників міліції і його притягували до адміністративної відповідальності. Він не зміг більше спільно проживати з ОСОБА_1 і вони на початку липня 2012 року розійшлися. Він переїхав проживати до свого товариша ОСОБА_3, який проживає по АДРЕСА_1. Коли він проживав у ОСОБА_3, йому неодноразово телефонували незнайомі люди, які погрожували. Він вважав, що до даних погроз причетна ОСОБА_1 08 липня 2012 року, близько о 20 годині, коли він їхав на своєму велосипеді по вул.Шевченка, побачив, що йому на зустріч іде ОСОБА_1 з незнайомим йому чоловіком. Він зупинився біля них і став розмовляти з ОСОБА_1, запитавши у неї навіщо вона останній раз написала на нього заяву у міліцію, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності, а також запитав кого вона підмовила, що йому дзвонять на мобільний телефон і погрожують фізичною розправою. ОСОБА_1 відповіла йому в грубій нецензурній формі. Він не стримався і наніс ОСОБА_1 удар кулаком в область обличчя. Від даного удару ОСОБА_1 поточилася назад, після чого хотіла втекти від нього. Він в цей час схопив ОСОБА_1 за праву руку, яку викрутив і різко смикнув назад до себе, щоб вона не змогла втекти. В цей час ОСОБА_1 закричала і стала плакати, скаржитися на болі в руці. Після чого він штовхнув її в плече і вона упала на землю. Як вона впала саме, він не бачив. Він розвернувся і пішов додому. Заперечує, що наносив удари потерпілій після того, як вона впала на землю. Показання на досудовому слідстві підписав, не дочитуючи їх до кінця, а тому, що там написано не підтримує. Чоловік, який йшов з ОСОБА_1, відбіг в сторону і спостерігав, що відбувається, та в їх суперечку не вмішувався. Він не визнає, що від того, що він потягнув потерпілу за руку, міг вининути її перелом. Цивільний позов прокурора не визнає. Позов потерпілої визнає частково, так як не має постійного місця роботи. Вважає, що потерпіла спровокувала своїми діями його дії. Щодо міри покарання, яку необхідно йому обрати судом, покладається на думку суду.

Не дивлячись на невизнання вини підсудним, під час судового слідства, його вина у вчиненні ним злочину доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства та дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- показаннями ОСОБА_2, даними під час досудового слідства та дослідженими під час судового слідства (а.с.21, 52);

- показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка показала, що з січня до червня 2012 року вона проживала разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_2. Після чого, на початку липня 2012 року, точної дати вона не пам'ятає, вони розійшлися із ОСОБА_2 і стали проживати окремо, так як останнім часом ОСОБА_2, став ображати її та погрожувати застосуванням фізичної розправи. 8 липня 2012 року, близько 20 години, вона разом зі своїм знайомим ОСОБА_4 йшли по вул.Шевченка м.Монастирище Черкаської області. В цей час вона помітила свого колишнього співмешканця ОСОБА_2, який їхав їм на зустріч на своєму велосипеді. ОСОБА_2, під'їхавши до них, зупинився, зліз зі свого велосипеда і став обзивати її нецензурними словами та погрожувати фізичною розправою, за те, що напередодні вона написала на нього заяву в міліцію. Вона та ОСОБА_4 стали заспокоювати ОСОБА_2 та просити, щоб він припинив обзивати її нецензурними словами. ОСОБА_2 на їхні зауваження не відреагував, а наніс їй удар кулаком правої руки в обличчя. Від даного удару вона поточилася назад, але на землю не впала, і відразу стала тікати від ОСОБА_2 та він швидко наздогнав її і, схопивши за праву руку, різко смикнув назад, при цьому викрутивши її. Вона почула, як в її правій руці хруснули кістки і відчула сильну біль в області правого передпліччя. Біль була настільки сильною, що вона стала кричати і плакати. Також вона побачила, як її права рука відразу посиніла в області суглобу і стала напухати, а ОСОБА_2, в свою чергу, поваливши її на землю, став продовжувати наносити їй удари кулаками та ногами в різні частини тіла. Через декілька хвилин, після того як вона припинила намагатися піднятися із землі і чинити опір, ОСОБА_2 припинив бити її, підняв з землі свій велосипед і, залишивши її, пішов по вулиці. Коли вона падала, на праву руку не приземлялася, а передньою частиною тіла. Вона піднялася із землі, при цьому притискаючи свою праву руку, яка дуже сильно боліла до тулубу і пішла до будинку своєї знайомої ОСОБА_6, щоб сховатися у останньої, щоб ОСОБА_2 знову не повернувся і не став бити її. Прийшовши до ОСОБА_6, вона розповіла їй про те, що сталося. ОСОБА_6 допомогла їй обмити лице від крові, після чого перев'язала їй праву руку тугою пов'язкою. Вона вважала, що біль в руці пройде і відразу до лікарні не звернулася, але її права рука все більше боліла і напухала, тому 10 липня 2012 року, вона змушена була звернулася до Монастирищенської ЦРЛ, де її оглянули лікарі і після проведення рентгену їй повідомили, що її права рука зламана, після чого їй наклали гіпс і госпіталізували до травматологічного відділення, де вона лікувалася. ОСОБА_2. побив її за те, що вона написала на нього заяву в міліцію про те, що він її ображав і бив, коли вони ще проживали разом. Цивільний позов підтримала повністю. Просить його задоволити. Підтверджуючі документи понесених нею на лікування витрат в розмірі 1000 грн на даний час суду надати не може. Просить стягнути на її користь у відшкодування моральної шкоди 3 000 грн, яка заподіна їй тим, що від отриманої травми перенесла біль, не могла працювати та вести нормальний спосіб життя. Просить підсудному призначити покарання у виді позбавлення волі з відбуванням в кримінально-виконавчій установі;

- показаннями свідка ОСОБА_4, який показав, що 08 липня 2012 року, близько о 20 годині, він разом із ОСОБА_1 йшов по вул.Шевченка м.Монастирище Черкаської області. В цей час їм на зустріч на своєму велосипеді їхав співмешканець ОСОБА_1, - ОСОБА_2. ОСОБА_2, під'їхавши до них, зупинився, зліз з велосипеда і, підійшовши до ОСОБА_1, став обзивати її нецензурними словами, кричав до неї, за що вона написала на нього заяву в міліцію. Він та ОСОБА_1 стали просити ОСОБА_2, щоб він заспокоївся, але він не реагував та наніс удар кулаком в область обличчя ОСОБА_1. Від даного удару ОСОБА_1 поточилася назад, після чого розвернулася і намагалася утекти від ОСОБА_2, але ОСОБА_2 схопив її своєю рукою за праву руку, яку викрутив і різко смикнув ОСОБА_1 назад до себе. Від даного смичка ОСОБА_1 сильно закричала і стала плакати, а ОСОБА_2. повалив ОСОБА_1 на землю. Він закричав до ОСОБА_2 «що ти робиш, це ж жінка?» ОСОБА_2 на нього не реагував. Він розвернувся і пішов до себе додому, так як був випивший і не хотів умішуватися в їх сімейні справи. Що відбувалося далі, він сказати не може;

- висновком судово-медичної експертизи №95 мд/412, від 30 липня 2012 року, згідно якого у ОСОБА_1, мали місце тілесні ушкодження у вигляді: синця під лівим вухом, що утворився від дії тупих твердих предметів і відноситься до легких тілесних ушкоджень, та перелом нижньої третини правої променевої кістки в типовому місці, що утворився від дії тупих твердих предметів, і відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Перелом утворитись тільки при викручуванні руки не міг, так як не характерний для крутячого моменту. Такий перелом виникає при повздовжньому до осі кістки напрямку дії сили, тому він міг утворитись як при падінні з приземленням на руку, так і при різкому одноразовому смиканні за кисть руки, як одностайно вказують потерпіла, свідок та сам підозрюваний ( а.с.28-29 ).

Суд критично оцінює показання підсудного, що від його дій не могли утворитися тілесні ушкодження у виді перелому руки, так як його показання спростовуються висновком експертизи, а тому вважає, що вони не можуть бути підставою для його виправдання.

Тому, оцінюючи зібрані в справі докази, в їх сукупності, в результаті повного, всебічного та об"єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає, пред"явлене обвинувачення доведеним.

Дії ОСОБА_2 по факту заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 08.07.2012 року суд кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягнуло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я.

Призначаючи підсудному покарання, суд виходить з характеру та ступеня суспільної небезпечності та тяжкості вчиненого злочину, характеристики підсудного, яка за місцем проживання є позитивною.

Обставинами, що пом"якшують призначення покарання підсудного, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, притягнення до кримінальної відповідальності вперше.

Обставин, що обтяжують призначення покарання підсудного, судом не встановлено.

Враховуючи те, що підсудним вчинено злочин середньої тяжкості, він раніше не судимий, позитивно характеризується, з врахуванням обставин, що пом»якшують призначення покарання, відсутності обставин, що обтяжують призначення покарання, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і находить за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки. Суд вважає, що підстав для призначення іншого виду покарання та застосування відносно призначеного покарання ст.ст.69, 69-1 КК України немає.

Цивільний позов прокурора задоволити в повному обсязі.

Цивільний позов потерпілої задоволити частково та стягнути з підсудного на її користь у відшкодування моральної шкоди 1 500 грн. В задоволенні позову потерпілої в іншій частині відмовити, так як потерпілою суду не надано доказів для задоволнення його в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.122 КК України у виді 2 (двох) років 6(шести) місяців позбавлення волі.

Керуючись ст.ст.75-76 КК України засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, поклавши на засудженого такі обов"язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання,

- періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Монастирищенської ЦРЛ: код 02005390, р/р 35421006003071, МФО 854018, УДК в Черкаській області, витрати за лікування ОСОБА_1 в сумі 3 245 (три тисячі двісті сорок п»ять) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1500 грн у відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні позову ОСОБА_1 в іншій частині відмовити.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з дня проголошення через Монастирищенський районний суд.

Суддя: Д.С.Ротаєнко