Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
12 вересня 2012 р. № 2-а- 7901/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Бадюков Ю.В.,
при секретарі судового засідання - Скляр Є.С.,
за участю представника позивача - Гусарової В.В.,
представника відповідача - Вєтрової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачання- Україна" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними,-
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачання- Україна»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Теплопостачання- Україна») із адміністративним позовом до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач, ХОДПІ), в якому просить суд визнати неправомірними дії Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби щодо проведення камеральної перевірки податкової звітності ТОВ «Теплопостачання- Україна»за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 22.02.2012 за № 370/152/35604020.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що він не погоджується із висновками акту камеральної про порушення ТОВ «Теплопостачання- Україна»п. 198.6 ст. 198, п. 201. 1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, внаслідок чого не мало права на податковий кредит у листопаді та грудні 2011 року в сумі 22822, 52 та 22000, 00 грн. відповідно, а всього на 44822, 52 грн. по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Промспец Консалтинг»і вважає дії щодо її проведення неправомірними, оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 у справі за номером 2-а-14157/11/2070 за позовом ТОВ «Промспец Консалтинг»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова визнано протиправним та скасовано рішення № 82/15-02-036 від 14.10.2011 року ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ «Промспец Консалтинг», яке набрало законної сили.
Представник відповідача подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що ТОВ «Теплопостачання- Україна»до суми податкового кредиту по податковим деклараціям з податку на додану вартість за листопад та грудень 2011 року віднесено суму податку в загальному розмірі 44822, 52 грн. по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Промспец Консалтинг, свідоцтво платника податку якого було анульовано 14.10.2011 року, тобто до видачі вищезазначених податкових накладних позивачу, а тому контрагент позивача, так як він не мав статусу платника ПДВ, не мав права виписувати такі податкові накладні, а позивач, відповідно, включати їх до складу податкового кредиту звітного податкового періоду.
Зазначає, що дії ХОДПІ щодо проведення камеральної перевірки податкової звітності ТОВ «Теплопостачання- Україна»є правомірними, а згідно картки платника ТОВ «Промспец Консалтиннг»станом на день розгляду справи свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Промспец Консалтиннг», яке було анульовано не поновлено.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених в в письмових запереченнях на адміністративний позов та просила відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Теплопостачання- Україна»є юридичною особою, включено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.
22.02.2012 року ХОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Теплопостачання- Україна»з податку на додану вартість за листопад та грудень 2011 року.
За результатами проведеної перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 22.02.2012 за № 370/152/35604020 (далі по тексту -акт перевірки)(а.с. 7-11).
У відповідності до висновку акту перевірки перевіркою встановлено порушення ТОВ «Теплопостачання- Україна»п. 198.6 ст. 198, п. 201. 1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, внаслідок чого позивач не мав права на податковий кредит у листопаді 2011 року на суму 22822, 52 грн. та у грудні 2011 року на суму 22000, 00 грн. по податковим накладним отриманим від ТОВ «Промспец Консалтинг».
Підставою для такого висновку послугувало те, що контрагентом позивача ТОВ «Промспец Консалтинг»були виписані податкові накладні після анулювання йому 14.10.2011 року свідоцтва платника ПДВ, а тому він не мав права видавати податкові накладні, а позивач включати суми ПДВ за цими податковими накладними до складу податкового кредиту звітного податкового періоду.
Суд зазначає, що згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (п.п. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України).
Згідно вимог пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2. ст. 76 ПК України).
Листом ДПА України "Щодо питань адміністрування податку на додану вартість" від 23.03.2011, № 8073/7/16-1617 роз'яснено, що підрозділи оподаткування юридичних осіб проводять камеральну перевірку. Посадові особи контролюючого органу здійснюють камеральну перевірку без обов'язкового письмового запиту органу державної податкової служби та будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:
1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість:
- арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків);
- даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї;
2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;
3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів;
4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;
5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок;
6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних);
7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.
За результатами проведених камеральних перевірок працівники підрозділів оподаткування юридичних осіб проводять:
- складання актів, підготовку та направлення податкових повідомлень-рішень з метою застосування згідно пункту 120.1 статті 120 Кодексу штрафних санкцій до платників податків, які не подали у встановлені терміни до податкового органу податкову звітність з ПДВ;
- складання актів у разі якщо результати камеральної перевірки податкової звітності платника свідчать про наявність у такій звітності помилок (порушень);
- підготовку та направлення податкових повідомлень-рішень у разі якщо результати камеральної перевірки податкової звітності платника свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, завищення суми бюджетного відшкодування, завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість (згідно пункту 123.1 статті 123 Кодексу);
- оформлення довідок про неможливість вручення платнику податку документа (листа, акта камеральної перевірки, податкового повідомлення-рішення тощо) та передача до підрозділу податкової міліції з метою встановлення місцезнаходження платника податків;
- формування висновків за наслідками камеральних перевірок податкової звітності та опрацювання іншої наявної в базах даних та звітній частині облікової справи платника податкової інформації (результатів Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, розбіжностей у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних контрагентів, даних митних органів, інформації Єдиного реєстру податкових накладних тощо) (Лист ДПА України "Щодо питань адміністрування податку на додану вартість" від 23.03.2011, № 8073/7/16-1617).
Форма акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, затверджена наказом ДПА України від 25.01.2011 N 41 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", набула чинності з 4 березня 2010 року.
Акт складається у разі виявлення за результати камеральної перевірки помилок (порушень) за кожен звітний (податковий) період. Залежно від підстави перевірки (неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість (п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76, п. 49.18 ст. 49 Кодексу) або виявлення помилок (порушень) в податковій звітності з податку на додану вартість (п. 200.10 ст. 200, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76) в Акті зазначається:
суть помилки (порушення) - відміткою та, у разі необхідності, указанням пунктів Кодексу та нормативно-правових актів;
інформація про застосовані штрафи для визначення повторності порушень;
таблиця з показниками, у яких допущено помилки (для перевірки з питань виявлення помилок (порушень) в податковій звітності з податку на додану вартість), або таблиця з показниками термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість;
відповідний висновок.
Виходячи з вищенаведених правових норм права у спірних правовідносинах суд не вбачає з боку суб'єкта владних повноважень порушення ним підстав та порядку проведення камеральної перевірки, неправильність відображення її результатів.
Посилання позивача про те, що на момент проведення камеральної перевірки існувала постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 у справі за номером 2-а-14157/11/2070 за позовом ТОВ «Промспец Консалтинг»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова, якою було визнано протиправним та скасовано рішення №82/15-02-036 від 14.10.2011 року ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ «Промспец Консалтинг»(а.с. 78-82) не свідчить про протиправність дій податкового органу щодо проведення камеральної перевірки, чинним законодавством України не забороняється проведення камеральної перевірки податкової звітності суб'єктів господарської діяльності, зокрема, в разі наявності судових рішень щодо їх контрагентів та не зобов'язано такі податкові органи перед вчиненням дій з проведення перевірок з'ясовувати наявність чи виявляти такі судові рішення.
Інших доказів незаконності дій щодо проведення перевірки позивачем не надано, а судом під час судового розгляду справи - не встановлено.
Суд також зазначає, що частиною 1 ст. 2 КАСУ визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч. 1 ст. 6 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Захист прав, свобод та інтересів є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Правовий акт - акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм. Акти індивідуальної дії - породжують права і обов'язки у тих конкретних суб'єктів, яким вони адресовані, у конкретному випадку.
Дії суб'єкта владних повноважень -це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.
Тобто, правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.
Оскільки акт камеральної перевірки не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а тому дії посадових осіб при його прийнятті, його висновки та сам акт в цілому, не тягнуть будь-яких правових наслідків і не є обов'язковими для виконання, а тому самі по собі не порушують будь-якого права позивача, і, відповідно, підстави для їх оскарження відсутні.
Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно визнання неправомірними дій Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби щодо проведення камеральної перевірки податкової звітності ТОВ «Теплопостачання- Україна»за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 22.02.2012 за № 370/152/35604020, як таких, що вчинені з порушенням норм діючого законодавства України, не підтверджуються матеріалами справи, спростовані відповідачем, а відтак не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачання- Україна" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бадюков Ю.В.
Судове рішення № 26056805, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 12.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7901/12/2070. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: