Постанова № 26056720, 17.08.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"17" серпня 2012 р. Справа № 2а-3662/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Елоян Ж.Г.,

представника позивача - Погребного Р.О.,

представника відповідача - Мотузенка С.П.,

свідка - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кронверк Сінема Україна" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Кронверк Сінема Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №0004952301 від 25.11.2011 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. За результатами розгляду акту (довідки) перевірки від 18.11.2011 за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, складеного працівниками ДПА у Харківській області, відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення № 0004952301 від 25.11.2011 року, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 9360,00 грн. Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням №0004952301 від 25.11.2011р. та зазначає, що воно було винесено на підставі акту, який містить в собі положення, що не відповідають чинному законодавству та фактичним матеріалам перевірки і обставинам справи. Позивачем зазначено, що внутрішнє переміщення товарів є елементом внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, відповідно до ст. 1 Закону № 996, і його належне оформлення не може розцінюватись в аспекті пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", де мова йде виключно про належний бухгалтерський облік. Адже вищеназвана норма вимагає ведення обліку товарних запасів у порядку, встановленому законом. Відповідно до Закону № 996-ХІУ господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів, зобов'язань і власного капіталу підприємства. Таким чином, внутрішнє переміщення товару не є господарською операцією, та не порушує ведення обліку товарних запасів. За таких обставин позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0004952301 від 25.11.2011р. є протиправним та має бути скасоване.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник у судовому засіданні проти позову заперечували. В наданих письмових запереченнях відповідач зазначив, що під час проведення перевірки ТОВ "Кронверк Сінема Україна" фахівцями ДПА у Харківській області встановлено ведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання з порушенням встановленого законом порядку (згідно з додатками до акту № 3, товар знаходився в реалізації), на загальну суму 4680,00 грн. Вищезазначене є порушенням пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідачем зазначається, що до документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно- матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Відповідач, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, зазначив, що перевірка позивача була здійснена з дотриманням норм чинного законодавства, податкове повідомлення-рішення від 25.11.2011 року № 0004952301, прийняте за результатами розгляду матеріалів перевірки, проведеної 18.11.2011 року, є цілком правомірним та таким, що винесене на підставі чинного законодавства України і не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Київському районі м.Харкова на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі направлень від 09.11.11 № 9793, № 9794, фахівцями ДПА у Харківській області була проведена перевірка бару, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 9 (ТРЦ «Дафі», 3 поверх), що належить ТОВ «Кронверк Сінема Україна», з питань перевірки за дотриманням об'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів і ліцензій. Перевірка була проведена в присутності генерального директора Іщенко В.М., директора кінотеатру ОСОБА_5 та менеджера ОСОБА_6

За результатами перевірки, 18.11.11 складено акт (дата реєстрації акта в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання 21.11.11 №5532/20/40/23/35266006, дата реєстрації акта в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання 23.11.11 №4125/20/31/23/35266006), згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем, окрім іншого, вимог п. 12 ст. 3, ст.6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", які полягали в порушенні встановленого порядку ведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання з порушенням встановленого законом порядку (згідно з додатками до акту № 3, товар знаходився в реалізації), на загальну суму 4680,00 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки та за результатами його розгляду, ДПІ у Київському районі м. Харкова 25.11.2011 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0004952301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 9360,00 грн. (а.с. 13).

Не погоджуючись з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивачем до ДПА у Харківській області подана скарга, яку, згідно рішення від 21 грудня 2011 року № 5850/10/25-209, залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 22-24). До ДПС України позивачем подана повторна скарга, яку відповідно до рішення № 3281/6/10-2415 від 23.02.2012 року залишено без задоволення, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - без змін(а.с. 25-27).

Надаючи правову оцінку обставинам справи судом зазначається наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування до підприємства позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) було встановлення фахівцями ДПА у Харківській області під час проведення перевірки порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: в перевіряємому барі знаходився необлікований у встановленому порядку товар на загальну суму 4680,00 грн. - бухгалтерські документи, що підтверджують облік даного товару на час здійснення перевірки були відсутні.

Таким чином податковим органом зроблено висновок про те, що під час перевірки в господарській одиниці позивача були відсутні бухгалтерські документи, що підтверджують ведення належним чином обліку товарів на суму 4680,00 грн., дану інформацію внесено до акту перевірки.

Крім того, як зазначається сторонами по справі та підтверджується матеріалами справи акт перевірки підписаний генеральним директором Іщенко В.М. та менеджером ОСОБА_6, директором кінотеатру ОСОБА_5 було підписано додаток до акту перевірки № 3 «Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (ТМЦ)» без зауважень та заперечень.

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність порушення п. 12 ст.З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідач взяв до уваги, що позивачем було порушено вимоги п. 1,3,5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час господарської операції, якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ст. 2 Закону N 996 цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, сторених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Отже, до документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні, які є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.

Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно- матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Таким чином, відсутність відповідних первинних документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, як зазначив відповідач, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Суд погоджується з висновками відповідача, зробленими під час перевірки, та зазначає, що при проведенні перевірки на підставі ознайомлення з первинними документами, що підтверджують факти отримання та оприбуткування продукції, було виявлено товар, на який відсутні первинні бухгалтерські документи.

Згідно зі ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Суд зазначає, що пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, із змінами та доповненнями, встановлений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Зазначена норма є бланкетною і може застосовуватися лише при наявності інших правових норм, які передбачають такий порядок ведення обліку товарних запасів.

Статтею 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.

Вимоги статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" щодо обов'язкової наявності первинних документів (накладних тощо), дані яких систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, та застосовуються до юридичних осіб, оскільки згідно частини 1 статті 2 вказаного Закону сфера його дії поширюється лише на юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.

Отже, суд дійшов висновку про правомірність застосування до ТОВ "Кронверк Сінема Україна" штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання у розмірі 9360,00 грн.

Відповідальність за вчинене позивачем порушення передбачена ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"від 06.07.1995 р. №265/95-ВР, а саме: до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", який є спеціальним законом у питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій.

За змістом статей 15, 16 зазначеного Закону визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно з законодавством України.

Пунктом 58.2 статті 58 Податкового кодексу встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною

штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Тобто, з системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України вбачається, що органи державної податкової служби, за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на податкові органи, мають право визначати суму грошового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій, про що приймається податкове повідомлення-рішення за встановленою формою.

Допитані в судовому засіданні як свідки директор кінотеатру ОСОБА_5 та фахівець органу державної податкової служби, який брав участь у проведенні перевірки, ОСОБА_3, надали свідчення про події, що мали місце 18 листопада 2011 року під час проведення перевірки.

Свідок ОСОБА_5 повідомив, що під час перевірки були надані накладні, які були в наявності, решту накладних не встигли підготувати.

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що уповноважені особи ТОВ "Кронверк Сінема Україна", присутні при проведенні перевірки, не змогли пояснити розбіжність між кількістю товару, зазначену в документах підприємства, та кількістю товару, яка знаходилась на місці проведення перевірки.

Таким чином, з огляду на наведені обставини, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв у спосіб та у межах повноважень, що визначені Конституцією України та законами України, в зв'язку з чим адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Кронверк Сінема Україна" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 27 серпня 2012 року.

Суддя Р.В. Мельников