Ухвала суду № 26056617, 03.09.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/3139/12

03 вересня 2012 року

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

при секретарі Бойко Н.Б.

за участю:

представників заявника Білого В.В., Конончука О.В., Коваля А.Б.,

Костишин Л.Б., Аношкін С.І.

представників відповідача Свірської А.О., Галели М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за поданням Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Лізинг»про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за поданням Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (надалі - заявник, Гусятинська МДПІ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Лізинг» (надалі - відповідач) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Подання обґрунтовано тим, що посадовими особами Тернопільської ОДПІ та Гусятинської МДПІ відповідно до п. 77.1. ст.77 Податкового кодексу України (надалі -ПК України) 28.08.2012 та 29.08.2012 було здійснено вихід за фактичною адресою ТОВ «Мрія-Лізинг»з метою проведення документальної перевірки.

Однак, 28.08.2012 та 29.08.2012 посадовими особа ТОВ «Мрія-Лізинг»не надано бухгалтерські документи для проведення документальної планової перевірки та відповідно не допущено до проведення перевірки. На підтвердження вказаних обставин заявником складено акти від 28.08.2012 № 1/22-35855770 та 29.08.2012 №2/2235855770 про відмову платника про надання документів та від допуску для проведення перевірки.

Як наслідок, В.о. начальника Гусятинської МДПІ 30.08.2012 прийнято рішення №3148/22-007 про застосування адміністративного арешту майна, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

В судовому засіданні представники податкового органу підтримали заявлені вимоги з мотивів викладених у поданні.

Представники відповідача вимоги викладені у поданні не визнали, просили закрити провадження у справі з підстав викладених у письмових запереченнях на позов.

Відповідач вважає, що рішення від 30.08.2012 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків є неправомірним, а тому 31.08.2012 ТОВ «Мрія-Лізинг» подано адміністративний позов до Тернопільського окружного адміністративного суду про скасування Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 30.08.2012 №3148/22-007.

Враховуючи незгоду ТОВ «Мрія-Лізинг»з рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків, як з підставою внесення відповідного подання, шляхом його оскарження до суду на підставі п. 94.11 ст. 94 ПК України то відповідач вважає, що дані обставини свідчать про спір про право.

Вбачаючи наявність спору про право, що виключає можливість розгляду подання податкового органу в порядку статті 183-3 КАС України, представниками відповідача заявлено клопотання про закриття провадження в даній адміністративній справі.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

З матеріалів справи слідує, що 30.08.2012, розглянувши складені акти від 28.08.2012 №1/22-35855770 та 29.08.2012 №2/2235855770 про недопуск посадових осіб Гусятинської МДПІ до проведення документальної планової виїзної перевірки (а.с. 19-20) та акт від 20.08.2012 №22-35855770 про незнаходження посадових осіб ТОВ «Мрія-Лізинг»(а.с.21), В.о. начальника Гусятинської МДПІ прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Вказане рішення прийнято у зв'язку наявності обставин, передбачених п. 94.2. ст. 94 ПК України, не допуском посадових осіб Гусятинської МДПІ до проведення перевірки та ненадання первинних бухгалтерських документів за 2011 рік.

Згідно п.п. 94.2.3 п. 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби визначені статтею 183-3 КАС України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (п. 94.11 ст. 94 ПК України). При цьому, незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Представники відповідача заперечують наявність обставин, які були підставою для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту, спростовуючи факт не допуску посадових осіб заявника до перевірки. Так відповідач звернув увагу на підпис головного бухгалтера від 27.08.2012 про вручення наказу та пред'явлення направлень на проведення перевірки, що свідчить, на думку представників ТОВ «Мрія-Лізинг», про допуск до перевірки. Ненадання первинних документів за період, що має бути охоплений перевіркою, відповідач обґрунтовує втратою вказаних документів.

Виявляючи незгоду з рішенням податкового органу, представником ТОВ «Мрія-Лізинг»31.08.2012 було подано адміністративний позов з позовними вимогами про скасування Рішення про адміністративного арешту майна платника податків № 3148/22-007 від 30.08.2012.

При цьому судом встановлено, що ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2-а-/1970/3146/12 за вказаною позовною заявою.

Таким чином, враховуючи незгоду відповідача з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання та подальше його оскарження, суд констатує наявність спору про право.

На стадії відкриття провадження за поданням суд може постановити ухвалу про відмову у прийнятті подання з підстав, визначених ч. 5 ст. 183-3 КАС України. Однією з таких підстав є наявність спору про право.

Проте, наявність спору про право може бути виявлена і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. Оскільки положеннями статті 183-3 КАС України не визначено дій суду в такому разі, суд вважає, що такому випадку слід закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, так як відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу. Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України у інформаційних листах від 02.02.2011 № 149/11/13-11 та 22.04.2011 № 571/11/13-11.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Отже, враховуючи, що між сторонами по справі існує спір про право, а наявність спору про право, виявлена судом після відкриття провадження у справі за відповідним поданням, вимоги вказані у поданні не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, тобто в порядку статті 183-3 КАС України.

За сукупністю наведених обставин суд приходить до висновку, що провадження у справі за поданням Гусятинської МДПІ щодо визнання умовного адміністративного арешту майна обґрунтованим підлягає до закриття на підставі п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Вирішуючи вимогу позивача про продовження умовного адміністративного арешту майна платника податків до моменту допуску до перевірки та надання документів для проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Так, ч. 1 ст. 183-3 КАС України, визначено, що провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, в тому числі й щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті.

Аналізуючи положення ст. 20, 94 ПК України та ст. 183-3 КАС, суд приходить до висновку, що вимога про продовження умовного адміністративного арешту майна платника податків до моменту допуску до перевірки та надання документів для проведення перевірки не передбачена ч. 1 ст. 183-3 КАС України, а отже, не може розглядатися на підставі подання. Більше того, орган державної податкової служби взагалі не наділений правом звернення до суду з вищевказаною вимогою.

З огляду на відкриття провадження у справі, в даному випадку суд вважає, що слід закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України щодо вимоги про продовження умовного адміністративного арешту майна платника податків до моменту допуску до перевірки та надання документів для проведення перевірки.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, 183-3, 160 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за поданням Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Лізинг»про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Роз'яснити заявнику, що закриття провадження у справі за поданням не позбавляє його права звернутися до Тернопільського окружного адміністративного суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Повторне звернення до суду з тим самим поданням не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Ухвала суду складена в повному обсязі та підписана 6 вересня 2012 року/

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.