Рішення № 26054415, 11.09.2012, Київський районний суд м. Одеси

_________________

2/1512/5824/2012 Справа№1512/9043/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2012 року, Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді -

за участю секретаря -

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2012 року ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду міста Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить стягнути з відповідача на утримання їх сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти за вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, травень, червень місяці 2012 року у твердій грошовій формі у розмірі 450 гривень за місяць, загальна сума 2700, 00 гривень.

11.09.2012 року позивачка надала уточнену позовну заяву, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/3 частина від офіційного заробітку, але не менше ніж 30 % від прожиткового мінімуму на неповнолітню дитину відповідного віку..

В судовому засіданні позивачка уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити позов.

Вказані уточнені позовні вимоги відповідач визнавав.

В обґрунтування заявленого позову позивачка посилається на те, що вона 23 липня 2011 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2. Від шлюбу народився син - ОСОБА_3. Відповідно до рішення Київського районного суду м.Одеси від 04.09.2012 року (яке не вступило у законну силу) шлюб між сторонами розірвано. Дитина проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні., відповідач на утримання дитини матеріальної допомоги починаючи з вересня 2011 року не надає. Позивачка не працює, отримує матеріальну допомогу на утримання дитини у розмірі 130 гривень в місяць, вказує, що їй матеріально важко утримувати дитину, та вона потребує матеріальної допомоги, з урахуванням того, що необхідно оплачувати витрати на потреби дитини ( одяг,лікування, розвиток).

Позивачка стверджує, що відповідач інших дітей немає, батьки на його утриманні не знаходяться. Відповідач ці обставини визнає, у зв'язку із чим вони не потребують доказування.

Той факт, що матеріальної допомоги в повному обсязі на утримання сина відповідач не надає, зумовило звернення позивачки -ОСОБА_1 до суду із відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення позивачки та відповідача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі 23 липня 2011 року зареєстрували шлюб. Від шлюбу народився син - ОСОБА_3. Відповідно до рішення Київського районного суду м.Одеси від 04.09.2012 року (яке не вступило у законну силу) шлюб між сторонами розірвано. Дитина проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні., відповідач на утримання дитини матеріальної допомоги починаючи з вересня 2011 року не надає. Позивачка не працює, отримує матеріальну допомогу на утримання дитини у розмірі 130 гривень в місяць, вказує, що їй матеріально важко утримувати дитину, та вона потребує матеріальної допомоги, з урахуванням того, що необхідно оплачувати витрати на потреби дитини. Відповідач періодично надав матеріальну допомогу.

При вирішенні спору суд має виходити з положень ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ст. 180, ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 пояснив суду, що він офіційно працює, виплачувати аліменти згоден. На утриманні відповідача інших неповнолітніх дітей та осіб немає.

При цьому суд враховує, що дохід відповідача на теперішній час є регулярним, про що свідчить довідка з місця роботи № 98 від 11.09.2012 року, тому суд визначає розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, у зв'язку із чим суд вважає обґрунтованим покласти обов'язок на відповідача сплачувати аліменти.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги все вищевикладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю, а саме -стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, 16 травня 2011 року, в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з дня пред'явлення позову та до досягнення сином повноліття,тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Враховуючи викладене, необхідність оплати на користь держави судових витрат покласти на відповідача -ОСОБА_2, в розмірі -220 гривень 40 копійок.

Відповідно до ст.367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах оплати платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини»- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня пред'явлення позову, тобто з 03.07.2012 року до досягнення сином ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 включно.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 220 гривень 40 копійок на рахунок: 31218206700005; МФО-828011; отримувач - ГУДКСУ в Одеській області (Київський р-н м.Одеси) (код отримувача -37607526); код класифікації доходів бюджету -22030001, код ЄДРПОУ 02892928, код банку отримувача - 828011 .

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя : Брайловська А. І.

< Результати розгляду справи ОСК-13 >

< Резолютивна частина >

< Винесено заочне рішення >

< Дата ухвали про заочний розгляд >

< Судовий процес фіксувався технічними засобами >

< Присуджено до стягнення матеріальної шкоди >

< Присуджено до стягнення моральної шкоди >

< Присуджено до стягнення з посадової особи, винної в незаконному звільненні >