Ухвала суду № 26052640, 13.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/1013/12 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Беспалова О.О.,

суддів Губської О.А., Грибан І.О.,

при секретарі Маджар О.М.

за участю представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріал Лімітед" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріал Лімітед" до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріал Лімітед" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби, в якому просило визнати податкове повідомлення-рішення № 0000152301 від 05.01.2012 року та податкове повідомлення-рішення № 0000162301 від 05.01.2012 року, прийняті на підставі акту ДПІ у місті Черкаси № 2776/23-2/24359674 від 22.12.2011 року недійсними; скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000152301 від 05.01.2012 року та податкове повідомлення-рішення № 0000162301 від 05.01.2012 року, прийняті на підставі акту ДПІ у місті Черкаси № 2776/23-2/24359674 від 22.12.2011 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 червня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

На думку апелянта господарські операції позивача з Приватним підприємством "Артбуд Вектор" є такими, що спричиняють реальне настання правових наслідків, а тому відповідачем невірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача складено Акт № 2776/23-2/24359674 від 22 грудня 2011 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2012 року № 2755-VI, за період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року, в результаті чого занижено суму податку на прибуток в розмірі 25 233,47 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року на суму 25 233,47 грн. в результаті відсутності реального здійснення господарських операцій; в результаті порушення вимог ст. 198 Податкового кодексу України завищено розмір податкового кредиту, чим занижено суму податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 21 941,78 грн., в тому числі за липень 2011 року на суму 11 600,00 грн, за серпень 2011 року на суму 10 781,78 грн. (а.с. 12-26).

На підставі Акта перевірки Державною податковою інспекцією у м. Черкаси було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000152301 від 05 січня 2012 року, яким згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 25 233,00 грн. (а.с. 10); податкове повідомлення-рішення № 0000162301 від 05 січня 2012 року, яким згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 21 942,00 грн. (а.с. 8).

Позивач оскаржив вказані рішення в адміністративному порядку, проте Рішенням № 3819/10-210 від 14.03.2012 року скарга була залишена без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було неправомірно відображено у податковому обліку господарські операції з ПП "Артбуд Вектор" тому, що факт здійснення вказаних операцій не підтверджується наданими доказами.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що формуючи податкову звітність позивач включав показники операцій з ПП "Артбуд Вектор". Позивачем було надано Договір надання послуг № 18/08-2 від 18 серпня 2011 року (а.с. 237), Договір № 2706 від 27 червня 2011 року (а.с. 242), Договір поставки № 15/06-1 від 15 червня 2011 року на підтвердження здійснення операцій з передачі товарів та виконання робіт ПП "Артбуд Вектор".

Відповідно до п. 1.1 Договору № 18/08-2 від 18 серпня 2011 року, виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт, наданню послуг або виготовленню продукції з використанням своїх матеріалів, за індивідуальним замовленням, наданим замовнику у вигляді інформаційних зображень на магнітних носіях (дискетах, компакт-дисках), надісланих електронною поштою або наданих замовником ескізів, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити роботи (продукцію) в асортименті, кількості, за ціною та на загальну суму, що відображається в рахунках-фактурах, актах виконаних робіт, наданих виконавцем. Відповідно до п. 2.1 Договору запуск у виробництво не затверджених замовником матеріалів не допускається. Такі самі пункти містяться в Договорі № 2706 від 27 червня 2011 року. При цьому, доказів того, що позивачем надавалися макети, ескізи тощо позивач суду не надав.

Також, судом першої інстанції було встановлено, що Договори не містять будь-яких додатків, у тому числі у формі кошторисів на виконання робіт, що є додатковим доказом того, що договори були укладені не задля настання реальних наслідків, так як доказів формування та підтвердження вартості, об'єму замовлення позивач не надав.

Також, в матеріалах справи наявні Рахунок-фактура № 2875 і Акт здачі-прийняття робіт № 2875 від 23.08.2012 року (а.с. 238), разом з тим в акті та рахунку не вказано відповідно до якого договору були проведені роботи.

Платіжні доручення від 11.10.2011 року, 27.09.2011 року, 27.09.2011 року, 17.08.2011 року в графі "Призначення платежу" містять посилання тільки на Рахунки, при цьому вказані рахунки не містять посилання на певні договори, тому не можуть бути підтвердженням виконання операцій за наданими договорами.

Також, суд першої інстанції вірно звернув увагу на неточності наявні в прошитій та пронумерованій Книзі реєстрації виданих довіреностей позивача. Так, дані довіреності від 05.07.2011 року № 1926 на ОСОБА_2 для отримання товару від "Артбуд Вектор" мають виправлення щодо терміну дії довіреності з 10 на 30 днів, які жодним чином не завірені, а довіреність від 30.09.2011 року № 1963/1 записана останньою в списку журналу з порушенням нумерації видачі довіреностей.

Тому, судом першої інстанції було вірно встановлено, що з наданих позивачем документів неможливо зробити висновок щодо реальності проведених операцій.

Так, згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включається до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податків.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В свою чергу позивачем не було надано жодних доказів подальшого використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності платника податку.

Так, були надані Договір про надання послуг укладений з ТОВ "Афіша", Договір купівлі-продажу наметів укладений з ТОВ "Втормет- Черкаси", Договір на виконання підрядних робіт уколадений з Виконавчим комітетом Чорнобаївської селищної ради, Договори купівлі-продажу укладені з ОСОБА_3 (лише перша сторінка договору) і ОСОБА_4 При цьому позивачем не було надано жодних доказів того, що саме придбані у ПП "Артбуд Вектор" товари та послуги були використанні при виконанні вищезазначених договорів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом було доведено законність прийняття оскаржуваних рішень належними доказами, в той час як позивачем не доведено правильність нарахування податкового кредиту.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи і дійшов вірного висновку щодо правомірності дій відповідача.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно зі ч. 1 ст. 198, п. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються, оскільки вони вже були предметом розгляду суду першої інстанції і їм дано належну правову оцінку.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріал Лімітед" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріал Лімітед" до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 червня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.