Ухвала суду № 26052468, 16.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3706/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2012 р. адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КПД Груп»до державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «КПД Груп»звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010322310 від 18.11.2011 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 249 414 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0010312310 від 18.11.2011 р. яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 199 531 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2012 р. адміністративний позов задоволено.

В апеляційній сказі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 20.10.2011 р. по 27.10.2011 р. посадовцями ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «КПД Груп»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Промоптторг-1»за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р.

Результати перевірки оформлено актом № 1465/23-10/35140833 від 09.11.2011 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок неправомірного віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту витрат з оплати товару, придбаного у ТОВ «Промоптторг-1».

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

Відповідно до умов договорів № 06/1001 від 02.06.2010 р., № 01/07-1 від 01.07.2010 р. та № 07/10-02 від 01.07.2010 р. ТОВ «Промоптторг-1»зобов'язалось передати у власність позивачеві товар, а останній прийняти та оплатити його.

Номенклатуру, асортимент, комплектність, кількість та ціну товару визначено у специфікаціях від 02.06.2010 р. № 06/1001, від 01.07.2010 р. № 01/07-1, від 01.07.2010 р. №07/10-02.

Разом з тим, вироком Печерського районного суду м. Києва від 21.06.2010 р. засновника ТОВ «Промоптторг-1»ОСОБА_2 засуджено за ст.ст. 205, 358 КК України.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято повідомлення-рішення № 0010322310 від 18.11.2011 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 249 414 грн., в тому числі 199 531 грн. за основним платежем та 49 883 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0010312310 від 18.11.2011 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 199 531 грн., в тому числі 159 625 грн. за основним платежем та 39 906 грн. за штрафними санкціями.

На момент виникнення спірних правовідносин питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулювались статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (надалі за текстом -«Закон № 334/94-ВР») та статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом -«Закон № 168/97-ВР»).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів дійшов висновку про реальність господарських операцій.

Судова колегія знаходить такий висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії договорів, специфікацій, видаткових накладних, податкових накладних.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначених господарських операцій та неправомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на вирок Печерського районного суду м. Києва від 21.06.2010 р. є помилковим, оскільки ТОВ «КПД Груп»не виступало учасником операцій, які досліджувалися у вказаній кримінальній справі.

Крім того, первинні документи, складені за наслідками господарських операцій, від імені ТОВ «Промоптторг-1»підписувались не ОСОБА_2, а директором Дудкою В.Г.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 КАС України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.