Рішення № 26051710, 27.08.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 2/0544/2288/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2012 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді -Н.В. Якуші,

при секретарі -О.О. Дручиніної

за участю:

позивача -ОСОБА_1

відповідача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, визнання договору купівлі-продажу дійсним, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов'янського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - продажу, укладеного на товарній біржі, дійсним, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 13 травня 1999 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі -продажу двухкімнатної квартири загальною площею 50,50 кв.м, житловою площею 27,50 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний договір купівлі-продажу був посвідчений у Слов'янському філіалі Донецької товарної біржі за номером 523 Н 13.05.1999 року. 14.05.1999 року він зареєструвала вищезазначений договір в КП БТІ м. Слов'янська, реєстровий номер 3791.

За даним договором сторони повністю виконали всі умови, але у зв'язку з тим, що цей договір не був посвідчений нотаріально, оскільки на час його укладання не було потреби цього робити, то на теперішній час ця форма угоди не відповідає вимогам ст. 657 ЦК України, а відповідач ухиляється від здійснення посвідчення договору у нотаріусу, мотивуючи тим, що вважає договір укладеним і додатково ніяких дій вчиняти не бажає, також скаржиться на своє погане самопочуття. Тому просить суд визнати договір купівлі - продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 посвідчений у Слов'янському філіалі Донецької товарної біржі за номером 523 Н 13.05.1999, дійсним.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, наводив доводи аналогічні доводам, які викладені в позовній заяві.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог не заперечувала, наголошувала, що через свій похилий вік і погане самопочуття не бажала нотаріально посвідчувати договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи і дослідивши надані докази, у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

Як встановлено в судовому засіданні і підтверджується договором купівлі продажу №523-Н від 13 травня 1999 року, ОСОБА_1 купив, а ОСОБА_2 продала квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Даний договір зареєстрований Слов'янським філіалом Донецької товарної біржі 13 травня 1999 року та 14 травня 1999 року в КП БТІ міста Слов'янська за номером 3791 (а.с.5,7).

Приписами статті 220 ЦК України визначено: 1) У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. 2) Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Пленум Верховного Суду України у п. 13 постанови від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»роз'яснив, що Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.

Правочин, який вчинений у письмовій формі, відповідно до положень ст. 209 ЦК України, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. За правилами ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Зміст договору, згідно до вимог ч. 1 ст. 628 ЦК України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору купівлі-продажу, як випливає зі змісту статей 655 і 656 ЦК України, є умови про предмет і ціну.

Аналіз тексту договору купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 від 13 травня 1999 року свідчить, що ОСОБА_1. і ОСОБА_2 при його укладені домовилися щодо усіх істотних умов: як по предмету, так і по його ціні. Волевиявлення продавця та покупця щодо зазначених умов зафіксовано у тексті письмового правочину та підтверджено власноручними підписами. Сторони виконали повністю умови договору: відповідач добровільно передала у користування позивачу належну їй на праві власності квартиру та отримала від останньої у повному обсязі - у розмірі 12409,00 грн. обумовлену вартість майна, а ОСОБА_1 прийняв вказану квартиру і користується нею на теперішній час (а.с.6).

Відповідно до Реєстраційного посвідчення КП «Бюро технічної відповідальності» у м. Слов'янськ квартира АДРЕСА_2 зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №523 Н від 13.05.1999 року за реєстровим номером 3791 (а.с.7).

Згідно до технічного паспорту на квартиру -квартира АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_1

Відповідач не зверталася до суду з позовом про визнання недійсним цього договору.

Позивач придбав вказане майно в результаті здійснення угоди, не забороненої чинним законодавством, що була зареєстрована юридичною особою (Слов'янською філією Донецької товарної біржі), яка мала на це повноваження.

На підставі ч.1 ст. 328 ЦК України у позивача виникло право власності на придбане майно, на підставах не забороненого законом правочину, яким він у відповідності зі ст. 319 ЦК України має право користуватися, володіти й розпоряджатися, не дивлячись на протиріччя чинного законодавства.

У відповідності зі ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

В судовому засіданні відповідачем не заперечувався факт ухилення нею від нотаріального посвідчення договору, яке вона пов'язувала з поганим самопочуттям, відсутністю грошей та похилим віком.

Проаналізувавши встановлені по справі конкретні обставини, оцінивши надані в силу вимог ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про порушення відповідачем законних інтересів позивача як добросовісного учасника цивільних правовідносин, у зв'язку з чим є достатні підстави для задоволення позову в частині визнання зазначеного договору купівлі -продажу дійсним.

Позивач не вимагає компенсації з відповідача за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.

На підставі викладеного й керуючись ст. 220, 319, 328 ЦК України, ст.ст.10, 11, 209, 214-215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Визнати договір купівлі - продажу за номером 523-Н від 13 травня 1999 року квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений у Слов'янському філіалі Донецької товарної біржі між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 - дійсним.

Стягнути з ОСОБА_2, ИНН1НОМЕР_1 судовий збір на користь держави у розмірі 107грн. 30 коп. на р/р 31210206700075, код ЄДРПОУ (суд) -26503448, отримувач -УДКС у м. Слов'янську (м. Слов'янськ), код ЄДРПОУ (банку) -34686605, банк отримувача -ГУДКСУ у Донецькій області, МФО -834016, код класифікації доходів бюджету -22030001.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Повний текст рішення виготовлено 28 серпня 2012 року.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду Н.В. Якуша