Ухвала суду № 26049056, 18.09.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:Малахова Н.М.

УХВАЛА

іменем України

"18" вересня 2012 р. Справа № 0670/953/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

при секретарі Грищенко І.В. ,

за участю представників сторін

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "30" травня 2012 р. у справі за позовом Приватного підприємства фірма "Олсан" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року ПП фірма "Олсан" звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 00027623011/0 від 07.10.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 20987 грн., в тому числі за основним платежем 13991 та 6996 грн. фінансових санкцій. В обґрунтування позову посилалося на те, що податковий орган дійшов до помилкового висновку щодо порушення підприємством вимог п.п. 7.4.5., п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. 215, ст. 216 ЦК України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 13990,50 грн., в т.ч. за травень 2010 року - 13990,50 грн. Вказував, що податковий кредит сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних за травень 2010р. наданих ТОВ БК "Янтар".

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 року позов задоволено. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 00027623011/0 від 07.10.2010р.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Житомирі , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позову.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Житомирі було проведено невиїзну документальну перевірку ПП фірми "Олсан" по питанню взаємовідносин із ТОВ БК "Янтар" за травень 2010 року про що складено акт №7340/23-1/13571307 від 23.09.2010 року.

Згідно висновків податкового органу позивачем порушені вимоги ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" , оскільки відсутня реальність господарських операцій між ПП фірмою "Олсан" та ТОВ БК "Янтар".

За наслідками акту перевірки було винесене податкове повідомлення - рішення № 00027623011/0 від 07.10.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 20987 грн., в тому числі за основним платежем 13991 та 6996 грн. фінансових санкцій

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків щодо протиправності дій податкового органу.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на приписах чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

Зокрема, згідно приписів п.п. 7.7 ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду є податковим кредитом.

Приписами п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до приписів п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 цього Закону, не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2010 року між ТОВ БК "Янтар" та ПП фірма "Олсан" був укладений договір купівлі-продажу відповідно до якого ТОВ БК "Янтар" (продавець) зобов'язується передати належний йому товар у власність ПП фірма "Олсан" (покупцеві) , а останній зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Доказами, які були досліджені судом першої та апеляційної інстанції підтверджується реальність господарської операції.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих доказів, позивач дотримався приписів Закону України "Про податок на додану вартість" щодо формування податкового кредиту, а саме податковий кредит сформований внаслідок здійснення операцій, які використані в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності товариства, здійснення операції мало реальний характер та підтверджується належним чином складеними первинними документами, операція з придбання та доставці товару повністю виконана сторонами, що призвело до настання реальних правових наслідків, право на нарахування податкового кредиту підтверджується належним чином оформленою податковою накладною, яка відповідно до ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновків, що при ухвалені судового рішення було неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права. Зокрема, угода, укладена між ПП фірмою "Олсан" та ТОВ "БК "Янтар" спрямована на реальне настання правових наслідків,, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Окрім цього, умови договору виконані, товар отриманий, розрахунки проведені, у подальшому вказаний товар реалізовано третім особам. Здійснення господарської операції підтверджується первинними документами, які відображають реальність господарської операції.

Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Тому, апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "30" травня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Н.М. Малахова

судді: (підпис) (підпис) А.В. Жизневська Т.С. Котік

З оригіналом згідно: суддя _______ Н.М. Малахова

Судове рішення в повному обсязі виготовлено 20 вересня 2012 року

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство фірма "Олсан" вул.Вітрука,47/а кв.41,м.Житомир,10001

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014