Ухвала суду № 26048750, 04.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1428/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Провідна продовольча компанія ЗС»до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Провідна продовольча компанія ЗС»(далі -Позивач, ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС») звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі -Відповідач, Васильківська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 березня 2012 року №0000162340/0 (далі -оскаржуване рішення).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем доведено правомірність включення до складу податкового кредиту 2 908 614,19 грн. податку на додану вартість, а тому позовні вимоги є повністю обґрунтованими. Крім того, суд зауважив, що Відповідачем не подано жодних доказів нікчемності укладених Позивачем з ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція», ТОВ «Компанія Квік Дан»договорів, на підставі яких ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС»було сформовано податковий кредит.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що контрагенти Позивача мали взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання, які мали ознаки фіктивності, а тому сформований ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС»на підставі виписаних ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція», ТОВ «Компанія Квік Дан»податкових накладних податковий кредит є незаконним. Крім того, звертає увагу суду на відсутність у контрагентів Позивача виробничих можливостей на виконання господарських зобов'язань, що не було взято до уваги судом першої інстанції.

У судовому засіданні представник Відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Позивач у судове засідання не з'явився, явку повноважних представників не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у лютому 2012 року посадовими особами Васильківської ОДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року та з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: пп. 44.1, 44.6 ст. 44, пп. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, пп. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 3, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 1.2 п. 1, пп. 2.2, пп. 2.13, пп. 2.14, пп. 2.15, пп. 2.16 п. 2 та пп. 3.2 п. 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 2 908 614,19 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 22 лютого 2012 року №278/23-112/36470517. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 16 березня 2012 року №0000162340/0, яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 362 921,00 грн. (у тому числі за основним платежем -2 908 614,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1 454 307,00 грн.).

Вирішуючи питання про реальність укладених між контрагентами договорів, суд першої інстанції вірно встановив, що Позивачем за період з лютого 2011 року по березень 2011 року укладені наступні договори: з ТОВ «Оріал»від 28 лютого 2011 року №289, за умовами якого ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС»придбаває у контрагента продукти харчування в асортименті за номенклатурою, у кількості та за ціною, що визначається накладною на кожну окрему партію товару, яка погоджена сторонами; з ПП «Інтенція»від 25 лютого 2011 року № 252, відповідно до умов якого Позивач придбає у власність основні засоби в асортименті, за номенклатурою, у кількості та за ціною, що визначається накладною на кожну окрему партію товару; з ТОВ «Компанія КВІК ДАН» від 29 березня 2011 року про надання послуг з організації доставки виробів народного споживання, відповідно до якого Позивач доручає, а виконавець - ТОВ «Компанія КВІК ДАН» здійснює (власними та залученими силами) доставку виробів народного споживання, у тому числі, але не виключно -продуктів харчування.

Надаючи оцінку реальності та правомірності кожного з укладених Позивачем договорів, суд першої інстанції зазначив наступне.

На думку суду першої інстанції, реальність укладеного договору з ТОВ «Оріал»підтверджується наявними у матеріалах справи копії податкових та видаткових накладних за червень 2011 року, які підтверджують факт поставки ТОВ «Оріал»Позивачу продуктів харчування, а також копії платіжних доручень про сплату виконаних за договором зобов'язань. При цьому суд обґрунтовано зауважив, що в подальшому придбані у ТОВ «Оріал»продукти харчування використовувалися у господарській діяльності Позивача для надання Міністерству оборони України послуг громадського харчування, що підтверджується договорами від 08 лютого 2011 року №286/2/8/11/6 та віл 01 червня 2011 року №286/2/8/11/13. З таких обставин, колегія суддів повністю погоджується з твердженням Київського окружного адміністративного суду про реальність укладеного між ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС»та ТОВ «Оріал»правочину.

Крім того, суд першої інстанції вірно надав критичну оцінку посиланню податкового органу на те, що засновник та директора ТОВ «Оріал»не має відношення до даного підприємства, оскільки, на думку Київського окружного адміністративного суду, сам лише факт того, що певна фізична особа учинила правочин (певні дії, що мають юридичне значення) в інтересах юридичної особи без її доручення або з перевищенням повноважень, не має наслідком нікчемності такого правочину, адже такого наслідку законом не передбачено.

На підтвердження своєї позиції щодо відсутності ознак фіктивності у договорі між Позивачем та ПП «Інтенція», суд першої інстанції зазначив, що згідно наявних у матеріалах справи податкової накладної від 01 березня 2011 року №26 та видаткової накладної від 01 березня 2011 року №26 ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС»придбала у свого контрагента морозильні скрині об'ємом 1000, 800 та 500 літрів. Факт здійснення господарської операції, на обґрунтовану думку суду першої інстанції, підтверджується актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, накази «Про введення в експлуатацію об'єкта основних засобів та МНМА», платіжні доручення.

Щодо реальності господарських операцій з ТОВ «Компанія КВІК ДАН», суд першої інстанції, дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи податкових накладних, актів здачі-прийому робіт (надання послуг), платіжних доручень про оплату транспортних послуг, дійшов до обґрунтованого висновку, що контрагент ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС»виконав покладені на нього договором від 29 березня 2011 року зобов'язання щодо здійснення комплексу послуг з організації доставки продуктів харчування.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 203, 204, 215, 216, 228, 234 ЦК України, ст. ст. 207 ГК України дійшов до обґрунтованого висновку, що підстав для визнання недійсними укладених Позивачем з ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція», ТОВ «Компанія Квік Дан» договорів немає. Крім того, суд вірно наголосив на тому, що податковим органом як суб'єктом владних повноважень не доведено, що господарські операції з приводу купівлі-продажу продуктів харчування, основних засобів та транспортних послуг є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності позивача та його контрагентів, оскільки позиція податкового органу про нікчемність правочинів ґрунтується виключно на висновках актів перевірок господарських операцій контрагентів позивача та їх постачальників. При цьому, доказів визнання нікчемними угод, укладених між контрагентами позивача та постачальниками суду не надано, а отже висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

За таких обставин повністю обґрунтованим, на думку колегії суддів, є заснований на положеннях п. 185.1 ст. 185, пп. 198.1 -198.3, п. 198.6 ст. 198, пп. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позиції Відповідача щодо заниження Позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Оскільки, як вірно зауважив суд, наявні у матеріалах справи податкові накладні, виписані Позивачу ТОВ Оріал (т. 2, а. с. 198-251), ПП «Інтенція»(т. 1, а. с. 198), ТОВ «Компанія Квік Дан»(т. 1, а. с. 110-130) відповідали всім визначеним положеннями Податкового кодексу України вимогам.

При цьому, на думку суду апеляційної інстанції, Київський окружний адміністративний суд вірно звернув увагу на те, що приписи п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначають, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п. 7 цього підрозділу).

Як правильно зауважив суд, відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірно висновку, що контролюючий орган у разі виявлення порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року повинен застосовувати штрафні санкції у розмірі 1 гривня за кожне порушення.

Окрім іншого, судова колегія критично оцінює позицію Апелянта щодо того, що встановлення факту взаємовідносин контрагентів Позивача з фіктивними суб'єктами господарювання є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС», оскільки приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування Позивачем податкового кредиту від добросовісності платника податку, з яким суб'єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що невиконання такими особами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Провідна продовольча компанія ЗС»до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.