Рішення № 26047291, 06.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2012 р. Справа № 5023/2333/12

вх. № 2333/12

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Терещенко О.А. відповідача - Єрьоменко А.В.

розглянувши справу за позовом ДП фірма "Екотехніка-М", м. Київ

до ПП "СПС", м. Харків

про стягнення коштів в сумі 1937 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року ДП фірма"Екотехніка - М" (надалі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до ПП "СПС" (надалі - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача суму в розмірі 1 937 грн. (вартість неякісного товару), а також покласти на останнього витрати зі сплати судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки за № 63 від 16.11.2010 року.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує про що докладніше викладено у відзиві на позовну заяву (а.с.47-49).

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Так, 16.11.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки за № 63 та додаткову угоду № 1 від 01.01.2011 року яка є невід'ємною частиною даного договору (а.с.8-11).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості або некомплектних, а також в неналежній тарі (упаковці), господарський суд керується статтями 673-681 Цивільного кодексу України, Положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживаня, стандартами, іншою обов'язковою для сторін нормативно-технічною документацією, Інструкціями про порядок приймання продукції (товарів) за якістю, а також договором.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договора. Товаром по даному договору являються спеції, пряності, сушені овочі. Найменування, асортимент,ціна та загальна вартість товару погоджується сторонами на підставі заявки відповідача та вказаується в товарних накладних,які являються частиною даного договора ( п.1.2.договора).

Сторони домовились, що якість товару повинна відповідати діючому законодавству України, вимогам до якості та безпеки. Поставка товару здійснюється на умовах самовивоза позивачем (п.4.4 договору).

Право власності на товар переходить від позивача до відповідача в момент передачі товару та підтверджується сторонами шляхом підписання товарної накладаної.

Ризик загибелі або порчі товару несе відповідач до передачі товару позивачу (п. 4.5 договору). Приймання товару по кількості здійснюється уповноваженими представниками сторін в момент передачі товару у відповідності з кількістю вказаною в товарній накладній. Інструкцією "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості", затвердженою Постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року № П-6 застосовується в частині, яка не протирічить даному договору (п.4.6 договору).

Приймання товару по якості повинна здійснюватися позивачем у відповідності до Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості" затвердженою Постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 у відповідності до супровідних документів, які підтверджують якість та безпеку товару. Вказаний нормативно-правовий акт застосовується в частині, який не протирічить даному договору (п.4.7 договору).

Приймання товару по якості здійснюється позивачем на протязі 3-х днів після отримання товару у відповідності до документів, які підтверджують його якість та безпеку. (п.4.7.1 договору).

Якщо при прийманні товару позивач встановить його недостачу, невідповідність асортименту, маркировку, іншим даним, зазначем в супровідних документах на товар, позивач зобов'язаний скласти акт про недоліки товару та направити його відповідачу по факсу. Претензії позивача, пов'язані з кількістю (якістю) поставленого товару приймаються відповідачем на протязі 5 календарних днів з моменту прийняття товару. ( п.4.7.2 договору).

Відповідно до п.5.1. договору, відповідач проводить оплату товару на умовах 100 % передплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі видаткової накладаної № 1810/02 В від 18.10.2011 року отримав у відповідача товар "шампіньйони сушені" 10 кг. на суму 1 937 грн. (в т.ч. ПДВ).( а.с.12).

Як доказ поставки якісної продукції, відповідачем був наданий висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 21.04.2011 року, у відповідності до якої, об'єкт експертизи - печериці (шампіньйони) сушені різані відповідають встановленим медичним критеріям безпеки (а.с.13-14).

27 квітня 2012 року отримувач товару (позивач по справі) провів перевірку грибів сушених за мікробіологічними показниками.

За результатами досліджень, випробувальна лабораторія контролю якості товарів надала протокол випробувань харчової продукції № 659/2012, у відповідності до якого, отримані гриби шампіньйони сушені не відповідають висновку МОЗ № 05.03.02-03/39874 від 21.04.2011 р. (а.с.15-16).

17 квітня 2012 року позивачем була пред'явлена претензія на адресу відповідача щодо повернення грошової суми за неякісний товар.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Пунктом 16 Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо - технічного призначення та товарів народного споживання № П-7 визначено, що при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркировки отриманої продукції, тари або пакування вимогам стандартів, технічних умов, креслень, зразків, договору або іншим супроводжувальним документам, посвідчуючим якість продукції (п.14 Інструкції) отримувач зупиняє подальшу прийомку продукції та складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийомці дефектів. Отримувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах запобігання погіршення її якості. Отримувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складання двостороннього акту представника виробника.

Пунктом 9 зазначеної Інструкції визначено, що акт про скриті недоліки продукції повинен складатись протягом п'яти днів після виявлення недоліків, але не пізніше чотирьох місяців з дня отримання продукції.

Посилання позивача на протокол випробувань харчової продукції № 659/2012 від 27.04.2012 року, як на доказ поставки неякісної продукціїї, судом не приймаються, оскільки такий протокол складено із пропуском строку, визначеного п. 9 Інструкції.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в наданому позивачем акті відбору проб харчових продуктів від 20.04.2012 року в графі виробника продукції зазначено назву об'єкта ЗАТ "Екотехніка", в той час як позивачем по справі є Дочірне підприємство фірма "Екотехніка", що є окремою юридичною особою (код 24363204).

Разом з тим, із вищезазначеного акту вбачається, що предметом відбору проб харчових продуктів, окрім грибів сушених шампіньйонів, була каша гречана із грибами, яка є кінцевою продукцією виробництва підприємства - позивача, що в свою чергу не може бути належним доказом поставки відповідачем неякісного товару.

Частиною 1 ст.679 ЦК України визначено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Згідно з вимогами ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до вимог ч.3 ст.612, ст.623 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання , відповідає перед, кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настало після прострочення. Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків є вина боржника.

Згідно з вимогами ст. 614 ЦК України, вина є необхідною умовою відповідальності за порушення зобов'язань.

Між тим, доказів на підтвердження наявності вини відповідача щодо поставки неякісного товару за договором № 63 від 16.11.2010 року, позивачем суду не надано та матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

повне рішення складено 07.08.2012 року.

Суддя Лаврова Л.С.