Постанова № 26047073, 13.09.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2012 року Справа № 10/5005/12968/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Лотоцької Л.О.- доповідача,

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Мацекос І.М.

за участю представників:

прокурора: не з'явився;

позивача: Ялинний О.І., представник, довіреність № б/н від 01.01.2012 року;

відповідача: Боровинський В.В., представник, довіреність № б/н від 10.07.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Три звезды»на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2011 року у справі № 10/5005/12968/2011

за позовом: Прокурора м. Павлограда Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Павлоградської міської ради (м. Павлоград Дніпропетровської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Три звезды» (м. Павлоград Дніпропетровської області)

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2011 року у справі № 10/5005/12968/2011 (суддя Кощеєв І.М.) позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Три звезды»(надалі ТОВ «Три звезды») повернути Павлоградській міській раді тимчасово зайняту земельну ділянку, площею 0,1670 га, яка розташована на перетині вулиць К. Маркса та Інтернаціональної у м. Павлограді Дніпропетровської області, привівши її у придатний для використання стан, а також демонтувати торговельні павільйони, які знаходяться на зазначеній земельній ділянці.

Не погодившись з оскаржуваним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2011 року у справі № 10/5005/12968/2011 і припинити провадження у справі.

Скаржник вважає, що вказане рішення прийнято судом на підставі висновків, які не відповідають обставинам справи, з неправильним застосування норм процесуального права.

Так, скаржник зазначає, що його право на захист своїх прав і свобод було порушено судом, оскільки позов прокурора було задоволено в повному обсязі за відсутності відповідача. Жодної кореспонденції стосовно справи № 10/5005/12968/2011 він не отримував, так як приміщення ТОВ «Три звезды», яке колись розташовувалось за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 412, було демонтовано декілька років тому.

Крім того, скаржник вважає, що прокурор взагалі не мав права подавати позов до суду, представляючи інтереси органу місцевого самоврядування, який в свою чергу від імені держави не має права діяти. Прокурор також не довів, в чому саме полягає порушення інтересів держави та не обґрунтував необхідність їх захисту.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено на 13.09.2012 року.

Прокурор у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи.

Беручи до уваги, що неявка прокурора не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для її перегляду, справа переглядалася без його участі за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Три звезды»задоволенню не підлягає з таких підстав.

Рішенням 32 сесії Павлоградської міської ради V скликання від 01.04.2008 року №595-32/V «Про затвердження матеріалів інвентаризації, надання, вилучення земельних ділянок, що займають фізичні та юридичні особи»ТОВ «Три звезды»були затверджені матеріали інвентаризації та надана земельна ділянка площею 0,1670 га, яка розташована на перетині вул. К.Маркса та Інтернаціональна в м.Павлоград в короткострокову оренду строком до 01.12.2010 року для комерційного використання ділянки. Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 995186,68 грн.

02.09.2008 року на підставі цього рішення між Павлоградською міською радою -орендодавець та ТОВ «Три звезды»-орендар був укладений договір оренди земельної ділянки (надалі Договір), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання, що знаходиться за адресою: м. Павлоград, перетин вулиць К. Маркса та Інтернаціональна (п. 1 Договору), загальною площею 0,1670 га, кадастровий номер якої 1212400000:02:026:0092 (п. 2 Договору).

Відповідно до п. 7 Договору він укладений на термін до 01.12.2010 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк за умови дотримання вимог даного договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 16 Договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до п. 30 Договору, дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Договір зареєстрований у Павлоградському відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.09.2008 року за № 040811300401.

Згідно із ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст. 142 -145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України, до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, та, зокрема, встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

В силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 5 ст. 126 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно із ст. 19 Закону України «Про оренду землі»строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

В силу ст. 31 названого Закону дія договору оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 34 вказаного Закону унормовано, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

В порушення наведених вимог законодавства відповідач після припинення договору оренди землі земельну орендодавцеві не повернув, що відповідачем не заперечується, та продовжує користуватися спірною земельною ділянкою.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі»в редакції від 30.10.2010 року, яка діяла на момент прийняття оспорюваного рішення Павлоградської міської ради, передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право перед іншими особами на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом -повідомленням.

Тобто, цією нормою не був передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін.

Відтак, якщо за законом такий договір підлягає поновленню, то таке поновлення має здійснюватися за волевиявленням сторін. Таке волевиявлення має бути оформлене відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»відповідним рішенням міської ради.

24.11.2010 року виконавчим комітетом Павлоградської міської ради на адресу ТОВ «Три звезды»було направлено лист № 22/5180 з рекомендацією терміново подати заяву до міської ради для продовження строку дії договору оренди.

14.12.2010 року на адресу директора ТОВ «Три звезды»в порядку ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»Павлоградською міською радою було направлено лист-повідомлення №15 щодо оренди земельної ділянки.

15.12.2010 року від ТОВ «Три звезды»на адресу Павлоградської міської ради надійшла заява щодо надання дозволу на поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки.

Рішенням 5 сесії VI скликання від 16.02.2011 року № 71-5/УІ ТОВ «Три звезды» в продовженні строку дії договору оренди земельної ділянки було відмовлено.

24.02.2011 року на адресу ТОВ «Три звезды» було направлено витяг з рішення сесії. Крім того, 18.03.2011р. на адресу відповідача додатково було направлено лист щодо відмови в продовженні строку дії договору оренди земельної ділянки та здійснення заходів щодо демонтажу торговельних павільйонів.

Матеріалами справи підтверджується відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, підлягали задоволенню.

Що стосується вимог про демонтування торговельних павільйонів, то колегія суддів вважає, що ці вимоги задоволенню не підлягали, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Прокурором не надано доказів, які б підтверджували знаходження на спірній земельній ділянці торговельних павільйонів.

Акт обстеження земельної ділянки від 15.07.2011 року, що був доданий до позовної заяви, також не містить посилань на те, що на земельній ділянці, яка перевірялась, знаходяться торговельні павільйони.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції наведеного не врахував.

На думку колегії суддів, місцевий господарський суд помилково стягнув з відповідача судові витрати у вигляді державного мита як з вимог майнового, так і не майнового характеру.

Посилання скаржника на відсутність підстав для розгляду справи за позовом прокурора в інтересах держави в особі міської ради є безпідставними, з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру»при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 даного Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахування того, що «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (Постанова Верховного Суду України від 08.04.2007 року у справі № 05-5-46/8142).

Таким чином, виявивши порушення інтересів держави (в даному випадку -порушення прав держави як власника земельної ділянки) прокурор вправі звернутися до господарського суду із позовом про їх захист.

Стосовно посилань скаржника на порушення судом першої інстанції його права на захист та неповідомлення його про розгляд зазначеної справи в суді, слід зазначити наступне.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали про порушення провадження у справі від 30.09.2011 року та про відкладення розгляду справи від 20.10.2011 року були направлені місцевим господарським судом відповідачу за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тобто з дотриманням вимог ст. 64 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Три звезды» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2011 року у справі № 10/5005/12968/2011 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:

«Позовні вимоги прокурора м. Павлограда задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Три звезды»повернути Павлоградській міській раді тимчасово зайняту земельну ділянку, площею 0,1670 га, яка розташована на перетині вулиць К. Маркса та Інтернаціональної у м. Павлограді Дніпропетровської області, про що видати наказ.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Три звезды»привести тимчасово зайняту земельну ділянку, площею 0,1670 га, яка розташована на перетині вулиць К. Маркса та Інтернаціональної у м. Павлограді Дніпропетровської області -у придатний для використання стан, про що видати наказ.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Три звезды» на користь Державного бюджету в особі Відділення Державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровськ (рахунок №31118095700005 в УДКУ Дніпропетровській обл., МФО 805012, відділення банку УДКУ Дніпропетровській області, код 22090200, ЄДРПОУ 24246786) -85 грн. 00 коп. витрат на державне мито, про що видати наказ.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Три звезды» на користь Державного бюджету в особі Відділення Державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровськ (рахунок № 31217264700005 відділення банку ГУДКУ Дніпропетровській області, МФО 805012, код 22050003, ЗКПО 24246786) -236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ».

(постанову виготовлено в повному обсязі 18.09.2012 року)

Головуючий суддя: Л.О. Лотоцька

Судді: Р.М. Бахмат

О.С. Євстигнеєв