Рішення № 26047057, 18.09.2012, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

13 вересня 2012 року Справа № 5028/2/60/2012

За позовом: публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

до: публічного акціонерного товариства «Ніжинський хліб»,

вул. Синявська, 116, м. Ніжин, Чернігівська обл., 16600

про: стягнення 10 568,10 грн.

Суддя С.І. Михайлюк

Представники сторін:

від позивача: начальник відділу Чеботарьова І.Г.

від відповідача: головний юрисконсульт Ковальчук В.Д.

Заявлений позов про стягнення з відповідача 750,32 грн. інфляційних, 776,46 грн. 3% річних, 4016,20 грн. пені та 5025,12 грн. 7 % штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором від 29.09.2011 № 51 купівлі-продажу природного газу.

Відповідач подав заперечення, у позовних вимогах просить відмовити. Відповідач вказує про відсутність вини, оскільки ним здійснена передплата за газ по договору від 20.12.2010р. ДК «Газ України», яка повідомила про неможливість поставки природного газу в жовтні 2011р. та в результаті реорганізації станом на 01.10.2011р. заборгувала відповідачеві 71787,38грн.. Дочірня компанія 28.02.2012р. повернула вказану суму коштів, які відповідач направив позивачеві 29.02.2012р. На думку відповідача абзац 3 ч. 2 ст. 231 ГК України не передбачає як базу для нарахування 7% штрафу суму грошового зобов'язання, з якого допущено прострочення, а передбачає таку базу виключно вартість товарів (робіт, послуг), з яких (товарів, а не вартості) допущено прострочення, одночасне стягнення штрафу та пені свідчить про намагання позивача застосувати подвійну цивільно-правову відповідальність, минув строк позовної давності в частині стягнення пені та штрафу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним, діючим законодавством не передбачена можливість нарахування штрафних санкцій більше ніж за півроку. Також відповідач зазначає, що Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

29.09.2011р. між НАК «Нафтогаз України»(продавець) та ПАТ «Ніжинський хліб»(покупець) укладено договір № 51 на купівлю-продаж природного газу (а.с. 9-14), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору. Пунктом 6.1. договору сторони визначили, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Згідно з п. 3.4. договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків. Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування -до повного погашення заборгованості. Ціна газу встановлена розділом 5 договору з урахуванням додаткових угод №№ 1. 2 від 30.09.2011р. та 11.10.2011р. (а.с. 15, 16).

Згідно з ч.ч. 1, 2, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За актами приймання-передачі природного газу позивач передав, а відповідач прийняв імпортований природний газ для власних потреб у жовтні 2011 року на загальну суму 564 600,14 грн. (а.с. 17,18).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як зазначалося, договором передбачений обов'язок відповідача остаточно розрахуватися до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Тобто відповідач мав сплатити позивачеві 564600,14грн. до 14.11.2011р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач несвоєчасно розрахувався з позивачем, тим самим допустив порушення грошового обов'язку. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

В силу ч. ч. 1 ст. 230 ГК України учасник господарських відносин, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, зобов'язаний сплатити штрафні санкції, якими визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

З пункту 7.2. договору вбачається обов'язок покупця, у разі порушення грошового обов'язку, у безспірному порядку сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу. Згідно з цим пунктом пеня сплачується протягом 3-х банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця.

Позивачем здійснено нарахування 4016,20 грн. пені за період з 15.11.2011 по 29.02.2012р. (дата сплати відповідачем 71787,38грн. та остаточного розрахунку за жовтень 2011р.) та 5025,12 грн. штрафу (а.с. 24).

При цьому слід зазначити, що пеня нарахована у відповідності до п. 7.2. договору, Закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, 7% від суми простроченого платежу у розмірі 71787,38 становить 5025,12грн. Згідно з ст. ст. 627, 629 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України -видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 р. у справі № 20/246-08.

У розділі 8 договору № 51 від 29.09.2011р. сторони передбачили, що звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків по цьому договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Наявність таких обставин відповідач не довів. Невиконання зобов'язання іншою особою не може бути підставою для твердження про відсутність вини відповідача у порушенні зобов'язання з позивачем. Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»є окремими юридичними особами, які самостійно відповідають за своїми зобов'язаннями.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Іншого договором не встановлено. Позивачем нарахована пеня з 15.11.2011р. по 29.02.2012р., що відповідає зазначеній нормі.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу пені застосовується річний строк позовної давності, яким, згідно з ст. 256 ЦК України, є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Зважаючи на встановлений договором строк виконання грошового зобов'язання, позивач звернувся до суду із заявою про стягнення пені, штрафу у межах строку позовної давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 750,32 грн. інфляційних (розрахунок а.с. 24), проте їх розмір становить 746,19грн. Розмір 3%річних складає 776,46грн.

Отже позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути 746,19грн. інфляційних, 776,46грн. 3%річних, 4016,2грн. пені, 5025,12грн. штрафу.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, а також керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Ніжинський хліб»(вул. Синявська, 116, м. Ніжин, Чернігівська обл., 16600, код 00381054) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код 20077720) 746,19 грн. інфляційних, 776,46 грн. трьох процентів річних, 4016,20 грн. пені, 5025,12 грн. штрафу, 1608,87 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог щодо стягнення інфляційних відмовити.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.09.2012.

Суддя С.І. Михайлюк

18.09.12