Рішення № 26046997, 13.09.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2012 р. Справа № 5024/1167/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ

до: публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" м. Херсон

про стягнення 2.161.396грн. 33коп.

за участю представників сторін:

від позивача -уповноважена особа Іванов П.О.

від відповідача -уповноважена особа Кривцун В.А.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач) звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (відповідач) 1.637.558грн.00коп. основного боргу, 123.317грн. 94коп. пені, 267.780грн. 35коп. втрат від інфляції та 132.740грн. 04коп. 3% річних, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків по розрахунках за договором поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 20.12.2010року № 06/10-2615 БО-33.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме: просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 123.317грн. 94коп. пені, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Херсонської області від 18.01.2011року порушено провадження по справі № 12/19-Б-11 про банкрутство відповідача, а відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня).

Крім того, відповідач просить надати йому розстрочку виконання рішення на 36 місяців, починаючи з листопада 2012року. Відповідач обґрунтовує свою заяву тим, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі, що зумовлено, зокрема, низькою платоспроможністю населення та різницею в тарифах теплопостачання, а одночасне стягнення з відповідача всієї суми заборгованості значно утруднить господарську діяльність товариства, або взагалі призведе до зупинення роботи підприємства.

Розглянувши позовні вимоги, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

20 грудня 2010 року між дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та публічним акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" (покупець) було укладено договір №06/10-2615БО-33 про закупівлю природного газу за державні кошти, за умовами якого позивач зобов'язується поставити відповідачу імпортований природний газ, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в п. 1.2 цього договору, виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Пунктом 1 додаткової угоди № 1 від 28.01.2010року назву договору було змінено на "договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів".

Пунктом 4.1 договору № 06/10-2615БО-33 від 20.12.2010 року встановлено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Матеріалами справи доведено, що за договором № 06/10-2615БО-33 від 20.12.2010року позивач передав у власність відповідача у період з січня 2011року по березень 2011року природний газ на суму 18904755грн.66коп., що підтверджується наданими до справи актами прийому-передачі природного газу від 31.01.2011року, від 28.02.2011року, від 31.03.2011року.

Оплата по договору № 06/10-2615БО-33 від 20.12.2010 року здійснена відповідачем частково. Заборгованість відповідача за договором № 06/10-2615БО-33 становить 1637558грн. 00коп.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір №06/10-2615БО-33 від 20.12.2010 року з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договорами.

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості за вищезазначеним договором. Сума боргу ним не заперечується, тому основний борг в сумі 1637558грн. 00коп. підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача розмір сум втрат від інфляції становить 267780грн. 35коп. та 132740грн. 04коп. 3% річних.

Несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання по розрахунках за поставлений газ доведено матеріалами справи, тому позовні вимоги в частині стягнення 267780грн. 35коп. втрат від інфляції та 132740грн. 04коп. 3% річних підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 123317грн. 94коп. суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Частина 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.3.1 договору № 06/10-2615БО-33 від 20.12.2010року сторони узгодили, що у разі порушення відповідачем умов пункту 4.1 договору, він зобов'язаний сплатити (крім суми заборгованості) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. При цьому, відповідно до пункту 9.3 договору неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Позивачем при звернені з позовом нарахована пеня за прострочку перерахування грошових коштів за договором № 06/10-2615БО-33 від 20.12.2010року в сумі 123317грн. 94коп.

Відповідач заперечує проти стягнення пені, посилаючись на те, що відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство ухвалою господарського суду Херсонської області від 18.01.2011року по справі № 12/19-Б-11 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Суд відхиляє заперечення відповідача проти стягнення пені, виходячи з наступного.

За змістом статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, які виникли після введення мораторію.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів, який в силу п. 4 ст. 12 названого Закону вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов'язань термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань, які виникли після введення мораторію, адже їх виконання є для боржника обов'язковим.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати нові договори і вчиняти інші правочини, у зв'язку із чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах, в тому числі і шляхом сплати пені.

З огляду на викладене, можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного суду України від 07.05.2012року по справі за позовом дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про скасування рішень.

Позивач в даному випадку не є конкурсним кредитором, оскільки правовідносини виникли між сторонами за договором від 20.12.2010року після введення мораторію.

Таким чином, оскільки порушення відповідачем строків оплати за природний газ за договором від 20.12.2010року № 06/10-2615БО-33 мало місце після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а позивач є поточним кредитором, то вимоги позивача про стягнення 123317грн.94коп. пені також підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з роз'ясненням Вищого господарського суду України № 02-5/333 від 12.09.1996р. "Про деякі питання практики застосування статті 121 ГПК України" підставою розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють саме виконання рішення або роблять його неможливим, і суд лише у виняткових випадках, у разі неможливості виконання рішення, може розстрочити його виконання.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

З урахуванням викладеного, обставини, які склалися у відповідача не є винятковими, тому з урахуванням інтересів обох сторін та їх фінансового стану, суд вважає, що заява відповідача про надання розстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає.

В той же час, суд зазначає, що сторони не позбавлені права вирішити питання розстрочення боргу шляхом підписання мирової угоди з наданням її на затвердження до суду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

вирі ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" м. Херсон Бериславське шосе 1 р/р 2600504112 в Херсонській філії АБ "Укргазбанк" МФО 342177 ідентифікаційний код 00131771 на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ вул. .Шолуденка 1 р/р 26002007367001 в Київській філії ПАТ КБ "Південкомбанк" МФО 320876 ідентифікаційний код 31301827 - 1637558грн.00коп. основного боргу, 123317грн.94коп. пені, 267780грн.35коп. втрат від інфляції, 132740грн.04коп. -3% річних, 43227грню.92коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про надання розстрочки виконання рішення - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14 вересня 2012 року.

Суддя З.І. Ємленінова