Рішення № 26046940, 28.08.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2012 р. Справа №18/1097/12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії, м. Кременчук

до фізичної особи - підприємця Кротенка Андрія Олександровича, м. Кременчук

про стягнення грошових коштів у сумі 5 113,54 грн.

Суддя Мацко О.С.

Представники сторін :

від позивача: Старовойтов В.В. довіреність № 02-9/4705 від 20.04.2012 р.

від відповідача: не з'явився.

У судовому засіданні 28.08.2012 р., яке відкрите об 9 год. 00 хв. було оголошено перерву до 28.08.2012 р. до 10 год. 45 хв. згідно ст. 77 ГПК України у зв"язку з задоволенням усного клопотання представника позивача.

Представники у судовому засіданні після перерви:

від позивача: Старовойтов В.В. довіреність № 02-9/4705 від 20.04.2012 р.

Фатьянова Г.В., довіреність №02-9/7549 від 04.07.2012 р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення грошових коштів у сумі 5 113,54 грн., з них: 4 844, 27 грн. - основна заборгованість за спожиту теплову енергію за договором №889 від 01.09.2003 року; 207,08 грн. - пеня; 20,93 грн. інфляційних та 3% річних у розмірі 41,26 грн за період з 10.11.2011 р. по 14.05.2012 р.

Позивач на позовних вимогах наполягає з мотивів, зазначених у позовній заяві, зокрема, посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 889 від 01.09.2003 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Позивачем заявлено письмове клопотання від 28.08.2012р. про відкладення розгляду справи у зв"язку з перебуванням представника у відпустці; з огляду на закінчення строку розгляду справи, встановленого ст.69 ГПК України, та присутність у засіданні повноважних представників позивача, суд дане клопотання не задовольняє.

Відповідач представництво в судове засідання не забезпечив, вимог суду не виконав, причин цього суду не повідомив. Ухвали суду направлялися відповідачу за адресою: 39600, м. Кременчук, вул. Першотравнева, б. 42 А, кв. 48, яка підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (серія АА № 053866, станом на 28.08.2012 р.), на вимогу суду наданим позивачем. Проте ухвали суду від 14.06.2012р. про порушення провадження у справіта від 26.06.2012 р. про відкладення розгляду справи повернулися з відміткою поштової установи: "Квартира продана. Адресат вибув". Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 ГК України (частина перша статті 128 названого Кодексу). Таким чином, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання (п.3.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідач вважається належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про покладені на нього обов'язки.

Відповідно до пп. 3.9.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору (строк вирішення спору продовжувався на 15 днів за письмовим клопотанням позивача з метою повторного повідомлення відповідача про судовий розгляд та надання йому можливості повідомити суду свою позицію по суті спору), суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:

01.09.2003 р. між Кременчуцькою філією Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Кременчук (Енергопостачальна організація) (відповідно до Статуту ПАТ "Полтаваобленерго" є новим найменуванням ВАТ "Полтаваобленерго (арк. спр. 30)) та Приватним підприємцем Кротенко А.О., м. Кременчук (споживач) було укладено договір № 889 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір) (арк. спр. - 7-9), відповідно до якого енергопостачальна організація зобов'язувалася постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в визначених договором обсягах, а споживач зобов'язується сплачувати за одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- відповідач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені цим договором (п3.2.2 Договору);

- позивач зобов'язується забезпечувати постачання теплової енергії "Споживачу" в обсягах згідно договору (п. 4.2.1 Договору);

- розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів. У разі зміни тарифів оплата споживачем наданих йому послуг здійснюється за новими цінами з часу їх введення без зміни інших частин договору (п.6.1 Договору);

- остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виписаних рахунків "Енергопостачальної організації"(п.6.4 Договору);

- у випадку несвоєчасної сплати рахунків за спожиту теплову енергію споживач сплачує "Енергопостачальній організації" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку (п.6.5 Договору)

- цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2003 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.4 Договору).

Обсяги теплового навантаження та теплоспоживання визначені додатком №1 до договору (арк.10 справи), умови прпинення подачі теплової енергії додатком №3 до договору (арк.11 справи).

Як вбачається з матеріалів справи, договір неодноразово пролонгувався, і позивачем за період з жовтня 2011 р. по квітень 2012 р. було виконано договірні зобов'язання з надання послуг по постачанню споживачу теплової енергії у вигляді гарячої води та виставлені відповідачу рахунки на оплату отриманих послуг на загальну суму 4 844,27 грн. (рахунки в матеріалах справи, арк. спр. -17-23). Докази направлення даних рахунків відповідачеві поштою додано до позовної заяви (арк. спр. - 24-27). Будь-якого спеціального способу виставлення рахунків договором не передбачено.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором не оплатив поставлену теплову енергію у вигляді гарячої води у встановлений строк, у зв'язку з чим заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 4 844,27 грн. (розрахунок суми заборгованості за період з жовтня 2011р. по квітень 2012р. арк.13 справи). Дана обставина відповідачем не спростована.

Крім того, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 207,08 грн. пені, 20,93 грн. інфляційних, 41,26 грн. річних за період з 10.11.2011 р. по 14.05.2012 р.

Таким чином, загальна сума, заявлена до стягнення становить 5 113,57 грн.(розрахунок заборгованості в матеріалах справи, арк. спр. -13-16).

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п.п. 5 п. 3 ст. 20 Закону України № 1875-IV від 24.06.2004 р. "Про житлово-комунальні послуги" (із змінами та доповненнями) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено методику розрахунку пені, інфляційних та 3% річних з використанням калькулятора ІПС "Законодавство" та з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України (лист Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ"). За результатами розрахунку стягненню підлягає 20,93 грн. інфляційних за період з 10.11. 2011 року по 14.05.2012 року, 41,26 грн. 3% річних за період з 10.11.2011 року по 14.05. 2012 року та 207,08 грн. пені за період з 10.11.2011 р. по 14.05.2012 р.

На підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 5 113,54 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та допустимими доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог. Відповідач правами, наданими йому ГПК України, не скористався, будь-яких доказів, що спростовували б факт відсутності заборгованості чи її розмір, не надав.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог. Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача (ст.49 ГПК України).

Відповідно до вимог ст.82 ГПК України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками процесу, а також доказів, витребуваних судом, у нарадчій кімнаті.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Кротенка Андрія Олександровича (код 2913303155, 39600, м. Кременчук, вул. Першотравнева, б. 42 А, кв. 48, інші реквізити невідомі) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава в особі Кременчуцької філії (39601, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8, код 25717118):

- на р/р 26035308700 в ВАТ "Ощадбанк" м. Полтава, МФО 3314674 - 4 844,27 грн. основного боргу;

- на р/р 26005054501124 в ПГРУ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401 - 207,08 грн. пені, 20,93 грн. інфляційних нарахувань, 41,26 грн. 3% річних та 1 609,50 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.08.2012р

Суддя О.С. Мацко