Рішення № 26046812, 10.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-61/6580-2012 10.09.12

За позовом Фізичної особи -підприємця Череди Григорія Васильовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудіотекс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс»

Про розірвання договору № 3/2005 від 31.03.2005 та визнання зобов'язань щодо

нього недійсними

Судді Івченко А.М. (головуючий)

Бойко Р.В.

Літвінова М.Є.

Представники:

Від позивача: Гузєєв О.В. -дов від 22.09.2010;

Від відповідача Поліщук Т.А. -дов. від 30.05.2012, Оліфіренко М.І. -по дов.

Від третьої особи Костяний І.С. -по дов.

В судовому засіданні 10.09.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи -підприємця Череди Григорія Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудіотекс»про розірвання договору № 3/2005 від 31.03.2005 та визнання зобов'язань щодо нього недійсними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2012 порушено провадження у справі № 5011-61/6580-2012, розгляд справи призначено на 20.06.2012.

Представник позивача в судовому засіданні 20.06.2012 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позову в повному обсязі та надав суду документи на виконання вимог ухвали, які долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 23.05.2012, відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 20.06.2012.

Представником відповідача в судовому засіданні 20.06.2012 заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 5011-61/6580-2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2012 продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

В судовому засіданні 20.06.2012 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 18.07.2012.

В судовому засіданні 18.07.2012 представник позивача подав клопотання про перенесення розгляду справи та залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс»(04053, м. Київ, пер. Бехтеревський, 14; код 30167045).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2012 залучено до участі у розгляді справи № 5011-61/6580-2012 - третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс»та відкладено розгляд справи № 5011-61/6580-2012 для вирішення питання щодо призначення колегіального розгляду справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 19.07.2012 визначено склад колегії: А.М.Івченко (головуючий), Бойко Р.В., Літвінова М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2012 колегією суддів прийнято справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 03.09.2012.

В судовому засіданні 03.09.2012 відповідно до ст. 7 ГПК України, оголошено перерву до 10.09.2012.

Через відділ діловодство суду від позивача надійшли доповнення до позовної заяви, відповідно до яких позивач просить суд розірвати договір № 3/2005 від 31.03.2012 та визнати зобов'язання позивача по оплаті відповідачу коштів, згідно умов договору № 3/2005 від 31.03.2012 в період з 01.03.2011 по 01.05.2012 недійсними.

Після оголошеної судом перерви, в судовому засіданні 10.09.2012, суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2005 Фізичною особою-підприємцем Чередою Григорієм Васильовичем (надалі також - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудіотекс»(надалі також - відповідач) укладено Договір № 3/2005 на продаж послуг зв'язку (надалі також - Договір).

Відповідно до предмету договору (п. 1.1.) відповідач зобов'язується надавати споживачів у м. Києві для здійснення продажу послуг телефонного зв'язку, з використанням номерного ресурсу позивача та послуг Інтернет в відповідності до умов, викладених в цьому Договорі.

Перелік послуг зв'язку, продаж яких доручається відповідачу, а також ціна на послуги вказані в Додатках до цього Договору (п. 1.2.).

Пунктом 1.4. договору сторони встановили, що для продажу послуг споживачам, позивач виділяє достатню кількість номерів зі свого номерного ресурсу.

Відповідно до п. 2.1. договору відповідач провадить роботу зі споживачами з метою продажу послуг.

Згідно з п. 2.2. договору зі споживачами укладаються виключно трьохсторонні договори (зразок договорів - Додаток №1, Додаток №2, Додаток №3). Всі зміни до всіх укладених зі споживачами договорів, тарифів, переоформлення укладених договорів, провадяться шляхом підписання двосторонніх угод між споживачами та позивачем.

Оплату послуг, а також плату за виділення телефонних номерів (встановлення телефонів), встановлення виділених ліній Інтернет споживачі здійснюють позивачу, який виставляє рахунки на умовах договорів про надання послуг згідно п. 2.2 (п. 2.3.).

Позивач у відповідності до Договору зобов'язується: (п. 3.2.) згідно переданих заявок потенціальних споживачів послуг від відповідача на укладання договорів здійснювати підключення споживачів в обумовлені законодавчими та нормативними документами терміни після отримання коштів на свій рахунок від споживачів за це підключення; (п. 3.6.) надавати щомісячно звіт відповідачу про кількість підключених споживачів послуг та суму коштів виставлених рахунків споживачам за звітний період. Звіт повинен бути поданий до 15го числа місяця, що наступає за розрахунковим; (п. 3.7.) укласти з відповідачем окремий договір на оренду приміщення, яке виділене відповідачем для розміщення обладнання, що використовується для надання послуг.

Відповідач у відповідності до Договору зобов'язується: (4.1.) самостійно здійснювати всі і будь які заходи, пов'язані з пошуком споживачів, виконувати переддоговірну роботу з споживачами, в тому числі здійснювати прийом заявок на укладання договорів на надання послуг; (п. 4.2.) своєчасно, але не пізніше двох робочих днів передавати заявки на надання послуг позивачу; (п. 4.6.) надавати позивачу місце для розміщення обладнання, що використовується для надання послуг (умови надання місця згідно п.3.7. Договору) та здійснити електроживлення цього обладнання, на підставі окремих договорів.

Відповідно до п. 4.6. Договору за виконання робіт позивач сплачує відповідачу кошти, що визначаються в відсотках від вартості послуг, що надаються споживачам і визначена сторонами в додатках до Договору.

Згідно з п. 5.6. цей Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє необмежений термін.

Пунктом 5.7. Договору передбачено, що одностороння відмова від умов договору не допускається.

Договір може бути припинено за ініціативою однієї зі сторін у випадку повної відсутності споживачів послуг понад 6 місяців (п. 5.8.).

Дію цього Договору може бути припинено за згодою сторін, у відповідності з законодавством України.

Позивач зазначає, що в вересні 2011 року відповідач надіслав на адресу позивача Договір №02-ОР від 01.09.2011 про надання технічної площадки для розміщення обладнання та Договір про надання послуг зв'язку №3/2005 від 31.03.2005 в редакції, що не передбачає зобов'язання відповідача по наданню місця для розміщення обладнання позивача.

Також позивач вказує у позовній заяві про те, що в подальшому він звернувся до ТОВ «Житло-сервіс», що проводить обслуговування будинків, де надаються послуги, з проханням підтвердити наявність внутрішньо об'єктових мереж зв'язку, що належить відповідачу, та наявність у відповідача права розпоряджатись технічними приміщеннями, що використовуються для розміщення телекомунікаційного обладнання позивача. Докази такого звернення в матеріалах справи відсутні.

Крім того, матеріалами справи не підтверджено інформацію, викладену позивачем в позові про те, що ТОВ «Житло-сервіс»сповістив позивача про те, що відповідач не мав ніяких діючих договорів оренди на приміщення та не мав права власності на ці приміщення.

З огляду на це, позивачем було укладено з ТОВ «Житло-сервіс»договір № ЖС-20 оренди нерухомого майна від 01.10.2011, відповідно до якого ТОВ «Житло-сервіс»для надання послуг, виключно пов'язаних з виконанням угод по телефонізації будинків, передає, а орендар приймає в оренду нежитлові приміщення за адресами, наведеними в додатках до цього договору.

У матеріалах справи знаходиться лист позивача № 01-24/1032 від 25.10.2011, в якому позивач повідомляє позивача про те, що за останні сім місяців 2011 року позивач не отримав від відповідача ні однієї заяви на підключення телекомунікаційних послуг від потенціальних споживачів та не отримав документів фінансової звітності. Враховуючи той факт, що позивач зобов'язаний проводити оплати відповідачу в термін 10 банківських днів від дати затвердження звіту, а відповідач не надсилав позивачу ніякої документації в термін, що перевищує шість місяців, позивач просив відповідача також надати документи, що підтверджують наявність внутрішньо об'єктових мереж зв'язку, що належать йому в будинках, що телефонізовані.

Відповідно до листа відповідача від 06.02.2012 відповідач вимагав позивача в 4-х денний термін, тобто до 10.02.2012, звільнити технічні приміщення та передати внутрішньо об'єктові мережі зв'язку за адресами: вул. Щорса 36б, вул. Тургенівська 28а-30а, вул. О. Гончара 26-28, вул. Іринінська 5-7 та вул. Круглоуніверситетська 3-5, надані позивачу згідно пп. 4.3. та 4.6. договору.

Відповідно до листа від № 01-20/680, датованого 29.02.2012, позивач повторно зазначив, що протягом десяти місяців не проводиться ніяка діяльність з боку відповідача згідно Договору № 3/2005 на продаж послуг зв'язку від 31.03.2005, в зв'язку з чим позивач вважає за необхідне розірвати вказаний Договір з відповідачем.

У своєму позові позивач стверджує, що не проводив оплати згідно Договору № 3/2005 від 31.03.2005 за період з березня 2011 в зв'язку не отриманням жодного документа фінансової звітності від відповідача.

Свій позов позивач обґрунтовує, посилаючись на ст. 652 п. 1 Цивільного кодексу України (розірвання договору у разі істотної зміни обставин), та просить суд розірвати Договір № 3/2005 від 31.03.2005, з 01.05.2012 та визнати недійсними зобов'язання позивача з оплати відповідачу коштів згідно умов Договору № 3/2005 від 31.03.2005, в період з 01.03.2011 по 01.05.2012.

Отже, предметом спору між сторонами є дострокове розірвання Договору про надання послуг на підставі ст.652 ЦК України та визнання недійсним зобов'язання.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який закріплений статтями 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 652 ЦК України, на підставі якої заявлено позов, передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторонами надано до суду свої пояснення, з яких суд приходить до висновку про те, що умови договору про надання послуг протягом тривалого часу виконувалися сторонами, сторони претензій одна до одної не мали.

Проте, як зазначає позивач, відповідач, всупереч умовам Договору, не надав позивачу внутрішньо об'єктові мережі зв'язку, необхідні для підключення послуг споживачам та не надав жодної нової заявки на укладення договорів про надання послуг зі споживачами протягом певного часу.

В той же час, з аналізу матеріалів справи суд робить висновок про те, що відповідачем було передано позивачу на підпис два примірники Договору про надання технічної площадки для розміщення обладнання з усіма додатками, підписаними з боку відповідача. При цьому, вказаний договір з боку позивача підписаний не був.

У своєму відзиві відповідач зазначає, що останній покладені на нього обов'язки щодо забезпечення позивача споживачами його послуг виконав повністю, а саме продав послуги позивача всім мешканцям багатоквартирних будинків, у яких розміщувалося відповідне обладнання, а саме за адресою: м. Київ, вул. Іринінська, 5-7; м. Київ, вул. Тургенівська, 28-30; м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; м. Київ, вул. Круглоуніверситетська 3-5, 5-7, та м. Київ, вул. Гончара, 26-28.

Доказів виконання відповідачем своїх обов'язків перед позивачем суду не надано.

Крім того, з огляду на обов'язки, покладені на позивача відповідно до спірного договору (пп. 1.4., 3.4, 3.6.) позивач також не надав суду підтвердження їх виконання.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що між сторонами у справі склалися ділові відносини, які допускали взаємне невиконання зобов'язань за спірним договором. Протягом останнього року, враховуючи надане листування між позивачем та відповідачем, між сторонами у справі стали виникати, відповідно, взаємні претензії щодо необхідності належного та в повному обсязі виконання договору.

Про це свідчать, зокрема, листи від 25.10.2011 № 01-24/1032, від 24.02.2012 № 14, від 06.02.2012 № 5, від 29.02.2012 № 01-20/680.

В той же час, судом вбачається, що позивачем не доведено фактів невиконання або ухилення від виконання відповідачем умов Договору № 3/2005 від 31.03.2005, які могли б стати підставою для його розірвання. Зокрема, на огляд суду не надано доказів „повної відсутності споживачів послуг понад 6 місяців". На думку суду, таке формулювання в Договорі не містить чітких та зрозумілих сторонам умов, у разі невиконання яких сторонами договір може бути припинено за ініціативою однієї із сторін.

Інших підстав для розірвання Договору № 3/2005 від 31.03.2005 в односторонньому порядку за заявою сторони Договір не містить.

Таким чином, судом встановлено, що наведені позивачем причини в обґрунтування підстав для розірвання спірного договору не відповідають встановленим законом умовам для розірвання договору без узгодження сторін.

Стосовно вимоги позивача визнати зобов'язання позивача по оплаті відповідачу коштів згідно умов договору № 3/2005 від 31.03.2005 в період з 01.03.2011 по 01.05.2012 недійсними, суд зазначає наступне.

Підставою недійсності господарського зобов'язання за статтею 207 Господарського кодексу України є його невідповідність вимогам закону, вчинення з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, укладення зобов'язання з порушенням господарської компетенції (правосуб'єктності).

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За статтею 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Позивач не зазначив положення договору, яке підлягає визнанню недійсним, а також не вказав підстав для такого визнання з огляду на вимоги Цивільного кодексу та Господарського кодексу України.

В той же час суд зазначає, що усі вище наведені вимоги статті 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, були дотримані сторонами під час укладання Договору № 3/2005 від 31.03.2005.

Зважаючи на викладене, суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 14.09.2012

Судді А.М. Івченко (головуючий)

Р.В. Бойко

М.С. Літвінова