Рішення № 26046691, 13.09.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.12 Справа№ 5015/2719/12

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хілті (Україна) ЛТД», м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Ріпнів Буського району Львівської області

третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, с. Ріпнів Буського району Львівської області

про стягнення 469886,56 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Малеванчук І.В. - представник

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хілті (Україна) ЛТД» звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про стягнення: суми заборгованості за договором уступки №4 від 06.09.2010 року у розмірі 82505, 30 грн.; суми заборгованості за Договором поставки №268 -рвп 365417, 46 грн., суми пені за шість місяців прострочення у розмірі 27986,33 грн., суми інфляційних втрат за весь час прострочення у розмірі 3 906, 88 грн. та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 9 144, 18 грн.; суми заборгованості за товар поставлений на підставі видаткових накладних №61122420 від 04.11.2011, №61125519 від 16.12.2011, №611255521 від 16.12.2011, у розмірі 63376, 01 грн.

Ухвалою суду від 04.07.2012 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17.07.2012 року.

Ухвалою суду від 17.07.2012 року відкладено розгляд справи на 28.08.2012 року.

Ухвалою суду від 28.08.2012 року відкладено розгляд справи на 13.09.2012 року в зв'язку з неявкою відповідача та третьої особи.

Позивачем явку представника в судове засідання забезпечено, подано заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення 82505,30 грн. по договору уступки №4 від 06.09.2010 року, а решті вимог позов підтримано та виражено прохання про його задоволення.

Відповідачем та третьою особою явки представників в судове засідання не забезпечено, зажаданих документів не подано. На адресу суду повернулась кореспонденція надіслана на адреси відповідача та третьої особи, зазначені в позовній заяві, з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Позивачем подано довідки з ЄДР ЮО та ФОП від 30.07.2012р. №14365199 та №14365186 про місцезнаходження відповідача та третьої особи за адресою зазначеною в позовній заяві (80542, Львівська область, Буський район, с.Ріпнів). Оскільки, згідно ст. 64 ГПК України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала суду надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином, то відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача та проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне:

29 квітня 2011 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки №268-рвп.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах договору. Загалом під визначенням товар в цьому договорі розуміється електроінструмент, системи кріплення, протипожежні засоби, витратні матеріали.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем передано, а відповідач прийнято товар на суму 377 082, 29 грн., доказом чого є видаткова накладна №61109649 від 29.04.2011 року.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк сплати товару.

Згідно п. 2.4. договору встановлено строки оплати отриманого товару, а саме 63174, 12 грн. -до 31.05.2011 року; 63174, 00 грн. -до 30.06.2011 року; 63174, 00 грн. -до 31.07.2011 року; 63174, 00 грн. -31.08.2011 року; 63174, 00 грн. -до 30.09.2011 року; 63174, 00 грн. -до 31.10.2011 року.

Однак, всупереч досягнутих домовленостей відповідачем сплачено з порушенням строків лише частину коштів, а саме: 11 450, 00 грн., доказом чого є банківські виписки від 02.08.2011 року; від 28.09.2011 року; від 11.10.2011 року; від 01.11.2011 року.

Також, судом встановлено факт проведення заліку взаємних вимог на суму 214, 83 грн., що підтверджується відповідною заявою №142 від 16.09.2011 року. Таким чином всього сплачено по договору на користь позивача кошти в розмірі 11 664, 83 грн.

Отже, суд аналізуючи матеріали справи приходить до висновку про наявність боргу відповідача перед позивачем по договору №268-рвп в розмірі 365 417, 46 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.2. договору у разі порушення строків оплати (п. 2.4. договору) покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення виконання зобов'язань від несплаченої в строк суми партії товару за кожен календарний день прострочення з моменту закінчення строку товарного кредиту, зазначеного в п. 2 договору.

Отже, враховуючи поданий позивачем перерозрахунок пені до стягнення підлягає пеня у розмірі 27986,33 грн., в решта позову в частині стягнення 55,70 грн. пені - необхідно відмовити.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про правильність нарахування позивачем інфляційних втрат у розмірі 3906, 88 грн. та 3% річних у розмірі 9 144, 18 грн. за порушене відповідачем зобов'язання з оплати отриманого товару по договору.

Крім того, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що протягом листопада-грудня 2011 року позивачем було передано на користь відповідача товар на загальну суму 63376, 01 грн., що підтверджується видатковими накладними, що є у матеріалах справи, а саме: №61122420 від 04.11.2011 року, №61125519 від 16.12.2011 року, №61125521 від 16.12.2011 року. Однак відповідачем не сплачено кошти на користь позивача за отримання товару по даних накладних.

Відповідно до ч.1 ст181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Також судом встановлено, що позивачем здійснено дії для врегулювання спору в досудовому порядку, про що свідчить лист-вимога позивача №199 від 13.06.2012 року, який залишено відповідачем без задоволення, заборгованість по зазначених накладних залишається непогашеною та становить 63376, 01 грн.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються конкретні положення Цивільного кодексу України з урахування особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом іншими законами або договором.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог в частині стягнення боргу по договору поставки №268-рвп від 29.04.2011 року в розмірі - 365 417, 46 грн., пені в розмірі 27986,33 грн., інфляційних втрат в розмірі 3 906, 88 грн., 3% річних в розмірі 9 144,18 грн. та заборгованість, яка виникла в зв'язку з несплатою отриманого товару в розмірі 63 376, 01 грн. по наступним видатковим накладним: №61122420 від 04.11.2011 року, №61125519 від 16.12.2011 року, №61125521 від 16.12.2011 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, п.4 ст.80, 82, 83, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) на користь ТОВ «Хілті (Україна) ЛТД»(01033, м. Київ, вул. Боженко, 86 Л, офіс 10, код ЄДРПОУ: 23162194, р/р 26004200033019 у ПАТ «Сіті банк») 365 417,46 грн. заборгованості за договором поставки №268-рвп від 29.04.2011 року, 27986,33 грн. пені, 3 906, 88 грн. індексу інфляції, 9 144,18 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) на користь ТОВ «Хілті (Україна) ЛТД»(01033, м. Київ, вул. Боженко, 86 Л, офіс 10, код ЄДРПОУ: 23162194, р/р 26004200033019 у ПАТ «Сіті банк») 63376,01 грн. заборгованості за товар поставлений на підставі видаткових накладних №61122420 від 04.11.2001 року, № 61125519 від 16.12.2011 року, № 61125521 від 16.12.2011 року.

4. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) на користь ТОВ «Хілті (Україна) ЛТД»(01033, м. Київ, вул. Боженко, 86 Л, офіс 10, код ЄДРПОУ: 23162194, р/р 26004200033019 у ПАТ «Сіті банк») 9396,18 грн. судового збору.

5. В частині стягнення 55,70 грн. пені в позові - відмовити.

6. Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

7. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Повний текст рішення оформлено і підписано 17.09.2012р.

Суддя Станько Л.Л.